Справа № 22-ц-701/11 Головуючий у 1 інстанції: Постигач
Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2011 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.,
суддів: Шандри М.М., Гончарук Л.Я.,
при секретарі: Балюк О.С.,
з участю ОСОБА_2, ОСОБА_2,
та адвоката ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 27 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням суду в задоволенні позову відмовлено.
Дане рішення оскаржив позивач.
В апеляційній скарзі покликається на те, що не дано належної оцінки довідці ТзОВ «Золочівагро»м. Золочів про його зайнятість на виробництві в період з 05 лютого по 11 грудня 2008 року. Судом не враховано і те, що їх мама ОСОБА_4 повністю визнала заявлений позов. Суд першої інстанції постановив рішення про відмову в задоволенні позову, використовуючи неналежні докази та власні припущення.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задоволити позов.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 та виступ адвоката ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
За статтею 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 постановии Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_6 1.09.2003 року склав заповіт, яким належну йому квартиру в АДРЕСА_1 заповів йому. Після його смерті відкрилась спадщина і ОСОБА_2, як спадкоємець по заповіту повинен був на протязі 6 місяців з дня відкриття спадщини, тобто до 17.12.2008 року, подати заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини, т.я. з батьком не проживав.
Вважаючи, що строк пропущено з поважних причин, він звернувся в суд з позовом в якому просив визначити йому додатковий 3 місячний строк для подачі заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини. Вказував, що в період цього строку він працював електрозварювальником Золочівського цукрового заводу та весь світловий день був зайнятий на ремонтних роботах по підготовці заводу до пуску, що є поважною причину пропуску ним цього строку.
З копії свідоцтва про смерть, встановлено, що ОСОБА_6(батько сторін ) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Суд з врахуванням пояснень свідків встановив, що у ОСОБА_2 до 17.12.2008 року ще було 6 днів для подачі такої заяви навіть при умові, що він з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по 11.12.2008 року працював повний світловий день на заводі.
Крім того, свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 пояснили, що вони бачили ОСОБА_2 в м. Золочеві після смерті його батька в робочі дні, причому це було під робочого часу.
Тому покликання апелянта на те, що судом не дано належної оцінки довідці ТзОВ «Золочівагро»м. Золочів про його позивача, зайнятість на виробництві в період з 05 лютого по 11 грудня 2008 року, котра є належним та самостійним доказом, є безпідставними.
Суд також вказав, що в судовому засіданні позивач пояснив, що для того, щоб йому доїхати з дому до нотаріальної контори потрібно всього 5 хвилин.
Суд вказав, що було б помилковим вважати, що позивач на протязі 6 місяців, проживаючи в м. Золочеві, не мав можливості подати заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті батька та прийшов до вірного висновку, що він без поважних причин не подав своєчасно таку заяву.
При цьому вірно дано і оцінку тому, що відповідач ОСОБА_5 позову не визнав і пояснив, що брат строк для прийняття спадщини пропустив без поважних причин.
Суд вірно виходив із того, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та не надано доказів, які свідчать про наявність для нього перешкод для подачі такої заяви чи про наявність будь-яких домовленостей між спадкоємцями з приводу прийняття спадщини.
Тому не заслуговують на увагу і покликання апелянта на те, що судом не враховано і те, що їх мама ОСОБА_4 (котра сама є співвласником квартири АДРЕСА_1) повністю визнала заявлений позов і просила його задоволити.
Ураховуючи те, що поважність причин пропущення строку для прийняття спадщини повинна визначатися судом, у даній справі судом така поважність не встановлена з врахуванням конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін.
Судова колегія враховує і те, що в засіданні судової колегії апелянт пояснив, що звертався до нотаріуса в грудні 2008 року і йому було пояснено, що слід звернутись до суду з таким позовом. В той же час до суду він звернувся 23.08.2010 року.
Жодними доказами не стверджені покликання апелянта на те, що суд першої інстанції постановив рішення про відмову в задоволенні позову, використовуючи неналежні докази та власні припущення.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому доходить висновку, що підстави для його скасування відсутні й апеляційну скаргу на оскаржуване рішення слід залишити без задоволення.
Керуючись ч.1 п. 1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 27 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: