Справа № 22-ц-655/11 Головуючий у 1 інстанції: Павлів
Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.
суддів:Шандри М.М., Гончарук Л.Я.,
при секретарі: Панчук І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод»про поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
встановила:
Оскаржуваним рішенням суду відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод»про поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Рішення суду оскаржив позивач.
Просить його скасувати і задовольнити позов. Апелянт зазначає, що право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому ним органу на те. Вказує, що суд неналежним чином враховував положення ст. 42 КЗпП України та ігнорує порушення керівництвом ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»при звільненні його з роботи електрозварника ручного зварювання, згідно п.1ст.40 КЗпП України за скороченням чисельності. Відповідач не подав повних даних про працівників на момент його звільнення, вводячи суд в оману.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про те що апеляційна не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Позивач покликався на те, що з 09.08.1976 року по 2009 рік він працював у ВАТ "ДМЗ" на посаді електрозварника ручного зварювання. 31.08.2006 року згідно наказу №229 від 31.08.2006 року кваліфікаційною комісією йому присвоєно 5-й розряд електрозварника ручного зварювання. 05.10.2009 року його звільнили з роботи у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України. Дане звільнення незаконним і таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. У нього є переважне право на залишення на роботі. Він довше працює на вказаному підприємстві, має безперервний трудовий стаж 33 роки. Тому роботодавець знехтував його переважним правом на залишення роботі. Просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу з 05.11.2009 року загальною сумою 16261,96 грн. та стягнути в його користь 10000 грн. моральної шкоди.
Суд вірно вказав, що право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому ним органу. Власник має право на свій розсуд вносити зміни в штатний розпис.
Судом встановлено, що позивача звільнено з роботи у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України. На цей час на підприємстві було ще двоє працівників на посадах електрозварника, однак, в інших структурних підрозділах підприємства. Наказом ВАТ "ДМЗ" "Про вивільнення персоналу" зі штатного розпису цеху нафтопромислового обладнання виведено одну одиницю електрозварника ручного зварювання, яку займав позивач.
Встановлено, що відповідачем додержано норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника. Зокрема, винесено наказ щодо упорядкування чисельності персоналу ВАТ "ДМЗ" у зв'язку з незавантаженням основного виробництва замовленнями, наказ про "Про вивільнення персоналу", в тому числі посади електрозварника ручного зварювання - 1 одиниця, про що було завчасно повідомлено позивача. Наказом від 03.08.2009 року "Про скорочення посади електрозварника ручного зварювання" відділу кадрів доручено персонально, під розписку, ознайомити ОСОБА_4 про наступне скорочення його посади і направлено до Дрогобицького міськрайцентру зайнятості населення звіт по формі №4-ПН щодо скорочення вказаної посади.
Таким чином, суд прийшов до вірного висновку, що вимоги позивача щодо поновлення його на посаді електрозварника у ВАТ "ДМЗ" є безпідставними та відмовив в задоволенні позову.
За правилами ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема: працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій тощо.
В засіданні судової колегії представлено штатний розпис нафтопромислового цеху з якого вбачається, що посада позивача скорочена (а.с.96).
З наказів №210 від 01.02.1993 року та №229 від 31.08.2006 року встановлено, що на підприємстві присвоєно 5 розряд електрозварника трьом працівникам: в 1993 році - ОСОБА_5, в 2006 році - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Суд вказав, що позивач не користується переважним правом на залишення на роботі в порівнянні з іншими електрозварниками, які працюють на підприємстві.
Тому безпідставними є покликання апелянта на те, що не встановлено обставин скорочення його посади та що він має переважне право на залишення на роботі.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому доходить висновку, що підстави для його скасування відсутні й апеляційну скаргу на оскаржуване рішення слід залишити без задоволення.
Керуючись ч.1 п.1 ст.307, 308, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст.317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: