Справа № 22-ц-286/11 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.
Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2011 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.,
суддів: Шандра М.М., Гончарук Л.Я.,
при секретарі: Балюк О.С.,
з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Дрогобицької міської Ради, ОСОБА_2, Управління земельних ресурсів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Управління земельного кадастру про визнання неправомірною та скасувати пункт 2.11. ухвали 13 сесії 4 демократичного скликання Дрогобицької міської ради від 27 лютого 2004 року за № 302, якою передано безоплатну у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 210 кв.м. по АДРЕСА_1, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 210 кв.м. по АДРЕСА_1 для ведення садівництва за № 0010 від 02.02.2005 року, виданий ОСОБА_2 та зобов»язання ОСОБА_2 відновити стан земельної ділянки площею 210 кв.м. по вулиці Довбуша у м. Дрогобичі у попередній стан - частину вулиці Довбуша, а саме: знести встановлену огорожу, перенести залізобетонні плити -перекриття з даної земельної ділянки та викорчувати насаджені дерева та кущі, за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_7 до Дрогобицької міської Ради, ОСОБА_2, Управління земельних ресурсів про визнання неправомірною та скасувати пункт 2.11. ухвали 13 сесії 4 демократичного скликання Дрогобицької міської ради від 27 лютого 2004 року за № 302, якою передано бензоплатну у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 210 кв.м. по АДРЕСА_1, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 210 кв.м. по АДРЕСА_1 для ведення садівництва за № 0010 від 02.02.2005 року, виданий ОСОБА_2 та зобов»язання ОСОБА_2 відновити стан земельної земельної ділянки площею 210 кв.м. по вулиці Довбуша у м. Дрогобичі у попередній стан -частину вулиці Довбуша, а саме: знести встановлену огорожу, поставлену навколо земельної ділянки, знести гараж, перенести залізобетонні плити - перекриття з даної земельної ділянки та викорчувати насаджені дерева та кущі та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Дрогобицької міської Ради, Управління земельних ресурсів, ОСОБА_5, третя особи, що не заявляють самостійних вимог ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання неправомірним та скасування п.1.31 Ухвали сесії Дрогобицької міської ради № 114 від 30.12.2002 року, якою передано безоплатно у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 815 кв.м. на вул. Довбуша м. Дрогобич та зобов»язання ОСОБА_5 відновити стан земельної ділянки площею 315 кв.м. по вул. Довбуша м. Дрогобич у попередній стан, а саме: відновити дорогу в місці розвороту засипавши і вирівнявши ями і забрати старі труби з проїзної частини та за позовом ОСОБА_2 до Дрогобицької міської Ради про скасування рішення XXIX сесії п"ятого демократичного скликання Дрогобицької міської ради за № 866 від 25.06.2009 року "Про розгляд протесту Дрогобицького міжрайонного прокурора від 07.04.2009 року № 12-09 на п.п. 2.11. п.2 ухвали XIII сесіє Дрогобицької міської ради від 27.02.2004 року № 302 "Про безоплатну передачу у власність громадянам земельних ділянок"
в с т а н о в и л а :
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_5 задоволено частково.
Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 210 кв.м. по АДРЕСА_1 в м. Дрогобич для ведення садівництва за № 0010 від 02.02.2005 року, виданий ОСОБА_2."
Зобов'язано ОСОБА_2 відновити стан земельної ділянки площею 210 кв.м. по вулиці Довбуша у м. Дрогобичі у попередній стан - частину вулиці Довбуша, а саме: знести встановлену огорожу, перенести залізобетонні плити -перекриття з даної земельної ділянки та викорчувати насаджені дерева та кущі.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Позов ОСОБА_3, ОСОБА_7 задоволено частково.
Визнано недійсним Державий акт на право власності на земельну ділянку площею 210 кв.м. по АДРЕСА_1 для ведення садівництва за № 0010 від 02.02.2005 року, виданий ОСОБА_2." .
Зобов'язано ОСОБА_2 відновити стан земельної земельної ділянки площею 210 кв.м. по вулиці Довбуша у м. Дрогобичі у попередній стан - частину вулиці Довбуша, а саме: знести встановлену огорожу, поставлену навколо земельної ділянки, знести гараж, перенести залізобетонні плити -перекриття з даної земельної ділянки та викорчувати насаджені дерева та кущі.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
В зустрічному позові ОСОБА_2 до Дрогобицької міської Ради, Управління земельних ресурсів, ОСОБА_5, третя особи, що не заявляють самостійних вимог ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання неправомірним та скасування п. 1.31 Ухвали сесії Дрогобицької міської ради № 114 від 30.12.2002 року, якою передано безоплатно у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 815 кв.м. на вул. Довбуша м. Дрогобич та зобов»язання ОСОБА_5 відновити стан земельної ділянки площею 315 кв.м. по вул. Довбуша м. Дрогобич у попередній стан, а саме: відновити дорогу в місці розвороту засипавши і вирівнявши ями і забрати старі труби з проїзної частини –відмовлено.
В позові ОСОБА_2 до Дрогобицької міської Ради про скасування рішення XXIX сесії п"'ятого демократичного скликання Дрогобицької міської ради за № 866 від 25.06.2009 року "Про розгляд протесту Дрогобицького міжрайонного прокурора від 07.04.2009 року № 12-09 на п.п. 2.11. п.2 ухвали ХІІІ сесії Дрогобицької міської ради від 27.02.2004 року №. 302 "Про безоплатну передачу у власність громадянам земельних ділянок" - відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2
В апеляційній скарзі покликається на те, що лист Головного управління держкомзему у Львівській області від 06.04.2010 р. за № 01-16/12-132 та лист Державного комітету із земельних ресурсів Деркомзему не могли лягти в основу рішення суду, оскільки в даних листах має місце фактичне перекручення земельної документації, так як в них вказано, що згідно генерального плану визначено наявність проїзду. Також сказано, що в частину переданої йому земельної ділянки увійшли частина вул.Довбуша та частина земельної ділянки ОСОБА_5, яка передана їй згідно рішення сесії Дрогобицької міської ради 30.08.2006 року №78. Однак на генеральному плані немає проїзду, а тому посилання на генеральний план є безпідставним. Крім того земельна ділянка надана йому раніше, ніж ОСОБА_5 Також прокуратура спростувала факт захоплення земельної ділянки ОСОБА_5
У позовній вимозі позивачі, без будь-якої мотивації порушують питання про знесення гаража, який знаходиться на земельній ділянці, що не є предметом спору. Тому, не оспорюючи існування його гаража, ОСОБА_7 порушують питання про його знесення.
Будівництво даного гаража ним погоджено із ОСОБА_11, правонаступниками якої є ОСОБА_3 та зі ОСОБА_9
Суд не дав оцінки тій обставині, що на вирішенні Дрогобицького міськраойнного суду Львівської області перебуває його справа про узаконення самовільно збудованого гаража і не зупинив розгляд справи.
Просить рішення змінити та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги та відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
Вислухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_3, ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити частково.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 звернулася до суду з вказаним позовом, зазначаючи, що у січні 2007 року після чергового її звернення в Дрогобицьке управління земельних ресурсів та кадастру про видачу їй Державного акту на право власності на землю вона довідалася, що частину її земельної ділянки надано без її відома громадянину ОСОБА_2. Дрогобицькою міською радою було надано йому дозвіл на приватизацію, а також видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 210 кв.м. по АДРЕСА_1. Таким чином, 27 лютого 2004 року Дрогобицькою міською радою прийнято ухвалу за № 302 "'Про безоплатну передачу у власність громадянам земельних ділянок", де пунктом 2.11 передано у безоплатну власність для будівництва та обслуговування житлових будинків господарських будівель та споруд ОСОБА_2, земельну ділянку площею 210 кв.м. на АДРЕСА_1. Згідно даної ухвали відповідачу видано Державний акт на право власності на земельну ділянку. Цим порушено її права з тих підстав, що її позбавлено законного права використовувати свою приватизовану земельну ділянку за призначенням. Їй перекрито проїзд шляхом встановлення огорожі та розміщення плит-перекриття, висадження дерев та кущів.
ОСОБА_3, та ОСОБА_7 звернулися з вказаним позовом, зазначаючи, що ОСОБА_2 поставив огорожу і посадив дерева та кущі, побудував гараж, завіз залізобетонні плити і це створює для них перешкоди проходу до будинку. Іншою дорогою пройти до будинку вони не можуть. Отже, відповідач міська Рада допустила помилку, надаючи у приватну власність частину вулиці відповідачу ОСОБА_2.
ОСОБА_2 подав зустрічний позов, мотивуючи тим, що в грудні 2007 року він випадково дізнався, що ухвалою сесії Дрогобицької міської ради № 114 від 30.12.2002 р. п.1.31. земельна ділянка площею 815 кв.м. була передана безкоштовно у приватну власність ОСОБА_8. Цією ухвалою була ліквідована частина дороги АДРЕСА_2.
Також ОСОБА_2 звернувся з позовом до Дрогобицької міської Ради в якому просив суд скасувати рішення XXIX сесії п"ятого демократичного скликання Дрогобицької міської ради за № 866 від 25.06.2009 року "Про розгляд протесту Дрогобицького міжрайонного прокурора від 07.04.2009 року № 12-09 на п.п. 2.11. п.2 ухвали сесії Дрогобицької міської ради від 27.02.2004 року № 302 "Про безоплатну передачу у власність громадянам земельних ділянок". Вказував, що назване рішення є незаконним з тих підстав, що у відповідності до Рішення Конституційного Суду у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1,10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" справа про скасування актів органів місцевого самоврядування (Справа№1-9/2009, від 16 квітня 2009 року), ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Вирішуючи справу, суд виходив з того, що Дрогобицькою міською радою правомірно ухвалою № 866 від 25.06.2009 року, правомірно скасовано п.п. 2.11. п.2 ухвали XIII сесії Дрогобицької міської ради від 27.02.2004 року № 302, яким передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 210 кв.м., з підстав порушення ст.83 Земельного кодексу України.
Суд при цьому не зазначив чому не приймає до уваги покликання позивача на вказане Рішення Конституційного Суду та виходив з того, що міська рада діяла в межах своїх владних повноважень у галузі земельних відносин.
При цьому суд керувався нормами ЦПК України.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо
оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії, дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб’єкт владних повноважень", відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 цього Кодексу, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Аналогічні роз’яснення містяться в рішенні Конституційного суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Така ж позиція висловлена у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2 "Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", яким внесено зміни до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", де зазначено, що всі спори, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.
Відповідно до пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.
Ураховуючи те, що Дрогобицька міська рада при прийнятті вказаної ухвали № 866 від 25.06.2009 року під час вирішення питання щодо скасування п.п. 2.11. п.2 ухвали XIII сесії Дрогобицької міської ради № 302 від 27.02.2004 року відповідно до статті 12 Земельного кодексу діяла як суб’єкт владних повноважень, то спір в цій частині повинен розглядатися адміністративним судом.
Всі інші позовні вимоги по даній справі можуть бути вирішені в залежності від вирішення даної позовної вимоги, а отже пов”язані між собою та повинні розглядатись адміністративним судом.
Ураховуючи викладене, а також те, що спори виникли із публічно –правових відносин, зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.205, п. 4 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, п. 3 ч.1 ст. 314, ст.315, ст.317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково та рішення суду скасувати.
Провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 червня 2010 року закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: