Справа № 11-139/11 Головуючий у 1 інстанції: Пташинський І.А.
Категорія –ч.1 ст.115 КК України Доповідач: Леон О. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Леона О.І.
суддів: Михайлишин Г.Я., Калиняк О.М.
з участю прокурора: Горин У.І.
захисника: ОСОБА_1
засудженого: ОСОБА_2
потерпілої: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_2, представника потерпілої ОСОБА_4, прокурора у справі Коліщука З.М. на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 9 листопада 2010 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українця,
громадянина України, який народився та проживає в АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,-
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначено покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено без змін- взяття під варту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислюється з 21 грудня 2009 року.
Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.
За вироком суду ОСОБА_2, 21 грудня 2009 року, в період часу з 07 години до 08 години в с.П'яновичі Самбірського району Львівської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов в приміщення коридору П'яновицької ЗСШ І-III ступеня, де, маючи умисел на вбивство, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, наніс ОСОБА_6 численні удари руками та ногами по обличчі, чим спричинив потерпілій грубе руйнування кісток верхньої щелепи, переломи передніх стінок лобних пазух, переломи кісток основи черепа в передніх відділах з проникненням уламків в порожнину черепа, крововиливи в оболонки, тканину і шлуночки мозку, крововиливи в м'які тканини лобної ділянки та тім'яно-потиличної ділянки зліва, масивні крововиливи в м'які тканини обличчя, переломи обох рогів під'язикової кістки та обох рогів щитоподібного хряща, забійну рану, розміщену горизонтально в лівій надбрівній ділянці біля внутрішнього краю брови, синець, який займає верхню і нижню повіки в лівій орбітальній ділянці, рану розміщену горизонтально в правій надбрівній ділянці, синець у лобній ділянці справа, який опускається на праву щоку до рівня рота зверху вниз і від вушної раковини до спинки носа, забійну рану з нерівними краями на фоні синця на підборідді, синець на передній поверхні шиї, в проекції щитовидного хряща, які утворились від дії твердих тупих предметів з обмеженою поверхнею, які діяли на передню поверхню голови та шиї прижиттєво, незадовго до настання смерті, є несумісними з життям, і яка від отриманих травм померла на місці події.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 вказує на те, що з вироком суду та з призначеним судом покаранням він не згідний. Зазначає, що жодних неприязних відносин у нього з потерпілою не було, він їй не наносив численних ударів, а визнаючи свою вину у судовому засіданні він мав на увазі, що наніс їй два удари рукою в обличчя. Крім того, вважає, що судом не перевірено версію причетності до даної події іншої особи, на яку вказав у своїх показаннях чоловік потерпілої ОСОБА_7
Просить переглянути справу в апеляційному порядку, і направити справу на додаткове розслідування.
В апеляційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_4 вказує на те, що вирок суду не відповідає дійсним обставинам справи і дії засудженого повинні бути кваліфіковані за ст.115 ч.2 п.4 КК України. Вважає, що тілесні ушкодження були нанесені з особливою жорстокістю, всіх їх було 13, він наносив удари тоді коли ОСОБА_6 була вже мертвою, не відчувала болю, знущався над трупом.
Крім того, вважає, що судом обрано надто м’яке покарання ОСОБА_2 та помилково враховано таку пом’якшуючу обставину, як з’явлення зі зізнанням, оскільки ОСОБА_2 особисто не з’явився із зізнанням про скоєний злочин, а був доставлений працівниками міліції, які затримали його в будинку де він спав. Також вважає, що ОСОБА_2 активно не сприяв розкриттю злочину, оскільки визнаючи свою вину, не міг пояснити причину скоєння тяжкого злочину, а покликався лише на стан сильного алкогольного сп’яніння. На думку апелянта суд не прийняв до уваги таку обтяжуючу обставину, як тяжкі наслідки завдані злочином, оскільки позбавляючи життя ОСОБА_6, засуджений позбавив материнської опіки двох дітей та пристарілу матір.
Просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування по причині зміни кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 із ст.115 ч.1 КК України на ст.115 ч.2 п.4 КК України.
В апеляційній скарзі з відповідними змінами прокурор вказує на те, що вирок суду є незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи та в зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м”якості. Зазначає, що під час судового розгляду справи не було проведено судово-цитологічної експертизи нижньої білизни ОСОБА_6 щодо наявності на них слідів злочину та не визнано речовим доказом. Крім того, у судовому засіданні судово-медичний експерт Лаптуха Б.І. дав суперечливі показання щодо висновку щодо проведеної ним судово-медичної експертизи.
Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора на підтримку апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які висловились на підтримання поданих ними апеляцій, потерпілу ОСОБА_3, яка підтримала апеляцію подану її представником і просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі, обговоривши доводи викладені в апеляціях, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка проводять дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому відповідно до вимог ст.ст. 64, 132 КПК України доказуванню у кримінальній справі серед іншого підлягає винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, а пред'явлене обвинувачення повинно бути конкретним.
Вказані вимоги закону органами досудового слідства належним чином виконані не були, проте, при розгляді справи щодо ОСОБА_2 за цим обвинуваченням, суд на порушення органами досудового слідства вказаних вимог кримінального та кримінально-процесуального закону уваги не звернув та постановив вирок, який не можна вважати законним та обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи під час досудового розгляду справи не досліджувався та не був встановлений мотив вчинення злочину.
Органами досудового слідства пред'явлено ОСОБА_2 неконкретне обвинувачення у якому не зазначено мотивів вчинення вбивства.
Під час судового розгляду справи прокурор постановою від 9 серпня 2010 р. змінив пред’явлене обвинувачення і зазначив, що мотивом вбивства ОСОБА_6, яке вчинив ОСОБА_2 стали раптово виниклі особисті неприязні стосунки. В даній постанові прокурор зазначає, що допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 показав, що зайшовши в приміщення школи, побачив ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та ствердив, що ОСОБА_6 почала з ним сваритися з приводу того, що він вживає спиртні напої. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 аналогічно ствердив, що ОСОБА_6 почала з ним сваритися з приводу того, що він вживає спиртні напої.
Однак, як вбачається з протоколу судового засідання, ні ОСОБА_2 ні свідок ОСОБА_7 в своїх показаннях не стверджували, що ОСОБА_6 почала саме сваритися з ОСОБА_2
Тому висновок прокурора про те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 раптово виникли особисті неприязні стосунки не підтверджені доказами у справі.
В мотивувальній частині вироку, суд першої інстанції визнав доведеним мотив вчинення злочину, а саме вказав, що вбивство ОСОБА_6 було вчинене ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків. На думку суду, це підтверджується показаннями потерпілої та частково показаннями свідка ОСОБА_7 щодо того, що ОСОБА_6 при зустрічі з ОСОБА_2, який був у стані алкогольного сп’яніння, звернула увагу останньому на вживання ним алкоголю і зазначене не сподобалось підсудному.
Висновок суду першої інстанції про те, що зауваження ОСОБА_6 не сподобалось ОСОБА_2 не підтверджений жодними доказами у справі і є припущенням суду.
Так, свідок ОСОБА_7 в своїх показаннях під час судового розгляду справи ствердив, що між ним і ОСОБА_2 була розмова за роботу, а коли до них підійшла ОСОБА_9, то вона запитала ОСОБА_2, чому він п’є. У своїх показаннях ОСОБА_7 жодного разу не вживав слів «сварилася», і не коментував стан ОСОБА_2 при розмові з ОСОБА_7
Крім того, під час досудового розгляду справи ОСОБА_7 зазначав, що його дружина ОСОБА_9 запитала у ОСОБА_2, чому він п»є горілку, у відповідь на що той відповів, що був у м.Самборі і більше алкоголю вживати не буде і йде до дому/а.с.118 Т.1/.Аналогічні показання свідок ОСОБА_7 дав під час додаткового допиту /а.с.45 Т.2/.
Потерпіла ОСОБА_3 в своїх показаннях даними в судовому засіданні зазначила, що відносини між хресною і ОСОБА_2 були нормальні і про жодні неприязні відносини в своїх показаннях не згадувала.
Згідно показань засудженого в судовому засіданні він пам’ятає, що ОСОБА_6 до нього говорила спокійно /а.с.210 зв. Т.2/, він перебував в нормальних відносинах з сім’єю ОСОБА_6 /а.с.211 Т.2/. Крім того в своїй апеляційній скарзі засуджений уточнює, що свою хресну маму ОСОБА_6 дуже любив, ставився до неї з великою повагою. Зокрема зазначає, що між ними ніколи не виникало ніяких конфліктів, він часто приходив до хресної мами в гості, а також вона часто приходила до них. Засуджений стверджує, що ніяких неприязних відносин між ними не було.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що встановлений судом мотив вчинення злочину не підтверджений доказами у справі.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що при встановленні зазначених обставин вирок суду не може бути визнаний законним і підлягає скасуванню із направленням справи на додаткове розслідування, під час якого слід встановити мотив вчиненого злочину та дати належну юридичну оцінку діям ОСОБА_2
Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що під час досудового слідства залишились недослідженими такі обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
А саме, як вбачається з протоколу огляду місця події від 21 грудня 2009 року у трупа ОСОБА_6 штани джинсові сині з ременем були розстібнуті, права штанина знаходилась біля лівого чобота, пояс штанів на правому чоботі, права штанина упущена до коліна. Штани спортивні сині із смугами шерстяні, райтузи чорні шерстяні, труси трикотажні білі були опущені до середньої третини стегон./а.с.5,11 Т.1/
Згідно висновку судово-медичної експертизи №557/09 від 22 грудня 2009 р. при освідуванні ОСОБА_2 виявлено накладення бурої речовини на передній поверхні лівого колінного суглобу на площі 5х5 см. /а.с. 125 Т.1/
Згідно висновку судово-медичного експерта - імунолога №898/2009-ім від 22 грудня 2009р. на трусах вилучених у ОСОБА_2 на внутрішній поверхні спереду на 3 см. вниз від верхнього вільного краю та вздовж шва пришиву правої ніжки на ділянці розміром 15х6 см. знаходяться 6 помарок розмірами від 0,3х0,3 см до 1,0х1,5 см. помарки буруватого кольору невизначеної форми, помарки з нечіткими межами, не ущільнюють і не просочують тканину. В підсумках зазначено, що в слідах на трусах вилучених у ОСОБА_2, виявлена кров людини та антиген Н. Антигени А і В та Ізогемаглютиніни анти-А і анти-В не виявлені. Експерт встановив, що кров може походити від будь-якої особи з групою крові 0 Ізосерологічної системи АВО, в тому числі від ОСОБА_2 і від потерпілої ОСОБА_6 /а.с. 195-202, Т.1/
Вищенаведені обставини справи не були досліджені в сукупності та їм не дано правової оцінки. Тому під час додаткового дослідження необхідно більш детально звернути увагу на наведене та зробити відповідні висновки.
Крім того, згідно протоколу виїмки одягу з трупа ОСОБА_6 від 21 грудня 2009 р. було вилучено серед інших речей і білі труси та білу ганчірку, яка знаходилась під трусами./а.с.61, Т.1/ .
Однак, як вбачається з протоколу огляду речових доказів від 5 квітня 2010р. /а.с. 111-114, Т.2/ та постанови про визнання і прилучення до справи речових доказів від 5 квітня 2010р. /а.с.115, Т.2/ труси білі та біла ганчірка не були долучені як речові доказ до матеріалів справи і як вбачається з матеріалів справи дані речі ОСОБА_6 не досліджувались, зокрема не проводилась судово-цитологічна експертиза .
Крім того, згідно висновку судово-медичної експертизи №557/09 від 22 грудня 2009 р. при освідуванні ОСОБА_2 виявлено синці на передній поверхні грудної клітки в проекції грудини та на задній поверхні правого ліктьового суглобу , які утворились від дії твердих тупих предметів/а.с.125, Т.1/.
В ході додаткового розслідування необхідно дослідити причини утворення таких синців.
Також згідно висновку експерта №84 від 23.12.2009р. дактилоскопічної експертизи слідів рук відкопійованих на десяти відрізках клейкої прозорої стрічки вилучених при огляді місця події 21.12.2009р. шість слідів рук залишені не відбитками рук на дактилокартках заповнених на прізвища ОСОБА_6, ОСОБА_2, працівників П’яновицької СЗШ 1-3 ступенів: ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_9 ОСОБА_16, а іншої особою/а.с.131, 137, Т.1/.
Досудовим слідством дана обставина не досліджувалась, тому під час додаткового розслідування необхідно встановити кому саме належали вказані сліди рук.
Також згідно протоколу огляду місця події від 21 грудня 2009 р. вздовж лівої стінки на відстані 127 см. від початку дерев’яної підлоги на ділянці довжиною 93 см. до книжкової шафи знаходились дерев’яні кісточки рахівниці, металеві деформовані прути рахівниці та сама рахівниця, на дерев’яних ніжках якої були бризги речовини бурого кольору/а.с.5,12-13 Т.1/.
Дана обставина також залишилась поза увагою досудового слідства та не досліджувалась.
Згідно висновку судово медичної експертизи трупа ОСОБА_6 №171/09 від 21 грудня 2009р. смерть настала не миттєво, а через деякий проміжок часу в межах від кількох хвилин до пів години /а.с.77,82 Т.1/.
Необхідно встановити з врахуванням характеру ушкоджень чи могла ОСОБА_6 відчувати біль, страждання, і чи наносили їй удари після настання смерті.
Вказана неповнота і неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, а тому справа підлягає поверненню прокурору для проведення додаткового розслідування.
Під час додаткового розслідування необхідно відповідно до вимог ст.22 КПК України вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Крім того, з урахуванням вказаного в апеляційній скарзі засудженого перевірити версію останнього про причетність до злочину іншої особи.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 374 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засудженого ОСОБА_2, представника потерпілої ОСОБА_4, прокурора у справі Коліщука З.М. задоволити частково.
Вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 9 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити прокурору Самбірського району для організації проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити без змін –взяття під варту.
Судді:
Леон О.І. Калиняк О.М. Михайлишин Г.Я.