Справа № 22-ц-2382/11 Головуючий у 1 інстанції: Качмар В.Я.
Доповідач в 2-й інстанції: Монастирецький Д. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого –судді Монастирецького Д.І.,
суддів: Зубарєвої К.П., Бакуса В.Я.,
секретаря Луньо К.А.
з участю ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа відділ Державної виконавчої служби Дрогобицького МРУЮ Львівської області, про звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності,-
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваним рішенням позов задоволено.
Переведено на ОСОБА_2 права та обов»язки власника Ѕ ідеальної частини квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 08.05.1999 року та визнано за ним право власності на неї.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 37018,35 грн. різниці вартості частини квартири та боргових сум, які знаходяться на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області
Рішення суду оскаржила відповідачка ОСОБА_4
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки воно ухвалене при неповно з»ясованих обставинах справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Перебуваючи у шлюбі з позивачем, спільно придбали квартиру, яку згодом за рішенням суду було розділено та стягнуто з неї в користь позивача кошти, які вона не мала змоги сплатити, оскільки не працювала. Не відповідає дійсності, що дитина проживає з позивачем. Крім цього, наголошує, що вказана у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 28.09.2010 р. вартість квартири не відповідає її дійсній ринковій вартості.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні його позовних вимог.
Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Установлено, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2009 року, яке набрало законної сили, шлюб між сторонами розірвано, визнано за позивачем ОСОБА_2 право власності на Ѕ ідеальну частину жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 та стягнуто на користь позивача 32 500 (тридцять дві тисячі п»ятсот) гривень і 2 734 (дві тисячі сімсот тридцять чотири) долари США 93 центи. Цим же рішенням встановлено, що дану квартиру сторонами придбано під час шлюбу, і така, згідно ст. 60 СК України є спільною сумісною власністю сторін.
Після зазначеного рішення суду державним виконавцем ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-247, виданим 06.08.2009 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, на виконання рішення суду від 30 червня 2009 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 32 500 (тридцять дві тисячі п»ятсот) гривень і 2 734 (дві тисячі сімсот тридцять чотири) долари США 93 центи і надано боржнику строк для добровільного погашення боргу.
Рішення добровільно виконано не було.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 28 травня 1999 року, повідомлення № 2546 від 08.10.2008 р. КП Львівоблради «Дрогобицького міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 16, 17).
З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП Львівоблради «Дрогобицького міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»від 02.12.2009 р. за позивачем ОСОБА_2, на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2009 року, зареєстровано право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Також в суді доведено, і це підтверджується листом № 09-15/1270 від 10.02.2010 р. ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції, що у відповідачки відсутнє будь-яке інше майно, на яке може бути звернене стягнення для погашення заборгованості перед ОСОБА_2, крім Ѕ ідеальної частини спірної квартири (а.с. 6).
Відповідачка від продажу своєї частки цієї квартири відмовляється, коштів для погашення боргу не має.
Статтею 366 ЦК України передбачено, що кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, може пред»явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.
Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.
У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником свої частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.
У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов»язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.
Задовольняючи позов суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідачка не сплатила і не сплачує позивачу коштів по рішенню суду, не має іншого майна, крім Ѕ ідеальної частки спірної квартири, яка перебуває у спільній з позивачем частковій власності, виділ в натурі її частки у цій однокімнатній квартирі, яка має обмежену 18,5 м. кв. житлову площу, неможливий, відповідачка відмовляється продати свою частку цієї квартири, а тому є всі підстави для переведення на позивача прав та обов»язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.
Посилання ОСОБА_4 в апеляційній скарзі на те, що дитина проживає з нею та вказана у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 28.09.2010 р. вартість квартири не відповідає її дійсній ринковій вартості, не заслуговують на увагу, оскільки довідкою виконкому Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області підтверджується протилежне, а саме, що дитина проживає з батьком –позивачем по справі, чого не заперечила в суді апеляційної інстанції відповідачка, від проведення експертизи на предмет встановлення вартості спірної квартири ОСОБА_4 відмовилась.
Будь яких інших належних та допустимих доказів, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, відповідачкою ОСОБА_4 не представлено як у суді першої, так і апеляційної інстанцій.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що міськрайонний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.
Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Монастирецький Д.І.
Судді: Зубарєва К.П.
Бакус В.Я.