Справа № 22-ц-1444/11 Головуючий у 1 інстанції: Постигач Б.А.
Доповідач в 2-й інстанції: Монастирецький Д. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого –судді Монастирецького Д.І.,
суддів: Зубарєвої К.П., Бакуса В.Я.,
секретаря Луньо К.А.,
з участю ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 09 грудня 2010 року у справі за позовом міського комунального підприємства «Золочівводоканал»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за виготовлення технічних умов, -
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваним рішенням позов задоволено в повному об»ємі. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь міського комунального підприємства «Золочівводоканал»суму в розмірі 615,34 грн. за видачу технічних умов магазину, що по АДРЕСА_1 та судові витрати - 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, понесені ними за подачу позову.
Рішення суду оскаржила відповідачка ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі зазначає, що з рішенням суду не погоджується, оскільки розцінки, якими обґрунтував позивач свої вимоги, нічим не обґрунтовані. Крім цього, позивачем було пропущено, передбачений ст. 257 ЦК України трьохрічний строк позовної давності звернення до суду.
Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову позивачеві в позові.
Позивач просить розглядати справу у його відсутності, щодо вирішення даної справи покладається на думку суду.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов та стягуючи з відповідачки в користь МКП «Золочівводоканал»615,34 грн. за видачу технічних умов магазину та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, районний суд виходив з того, що ОСОБА_2 просила позивача видати їй технічні умови на водопостачання та водовідведення до магазину, які отримала у липні 2007 року, за видачу яких, згідно розцінки позивача підлягає до сплати 615,34 грн. (а.с. 13).
Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками районного суду у зв»язку з їх невідповідністю обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Встановлено, що в липні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою про видачу технічних умов на водопостачання та водовідведення до магазину, що АДРЕСА_1. З розрахунку, що мається на цій заяві та копії квитанції на бланку позивача від 13.07.2007 р. вбачається, що сума до оплати за технічні умови становить 79,89 грн., яку відповідачка цього ж 13.07.2007 р. оплатила позивачу та отримала техумови (а.с. 4, 7).
Розцінки, на які посилається у своєму рішенні суд, які знаходяться на аркуші справи 5, нічим не обґрунтовані, не затверджені директором МКП «Золочівводоканал», не завірені в установленому порядку, позивач на них не посилався як на підставу для задоволення позовних вимог, а тому не можуть слугувати доказом по справі та підставою для задоволення таких.
Будь яких інших належних та допустимих доказів, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, позивачем МКП «Золочівводоканал»не представлено як у суді першої, так і апеляційної інстанцій.
Крім цього, позивач, подаючи зазначений позов в листопаді 2010 року, маючи зазначену вище заяву відповідачки про видачу технічних умов, розрахунок та квитанцію про сплату визначеної суми, а також її заперечення проти позову, не спростував їх у встановленому законом порядку, а суд першої інстанції, розглядаючи дану справу в порушення ст. ст. 212 - 214 ЦПК України, не давши належну оцінку письмовим доказам та доводам відповідачки і не спростувавши їх, ухвалив необґрунтоване рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку, що в позові міського комунального підприємства «Золочівводоканал»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за виготовлення технічних умов слід відмовити за недоведеністю.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 п.п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 2 ст. 307, ч. 1 п.п. 3, 4 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 09 грудня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким:
В позові міського комунального підприємства «Золочівводоканал»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за виготовлення технічних умов - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Монастирецький Д.І.
Судді: Зубарєва К.П.
Бакус В.Я.