Справа № 22-ц-2286/11 Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.
Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2011 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.,
суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.
при секретарі: Карнидал В.В.,
з участю: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Стрийського районного суду Львівської області від 2 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_5 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про заміну товару неналежної якості на аналогічний належної якості та стягнення моральної шкоди та неустойки, -
в с т а н о в и л а :
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.
Зобов’язано ОСОБА_3 замінити ОСОБА_5 неналежної якості мобільний телефон фірми “Nokia»моделі 5220 на телефон належної якості.
Рішення суду оскаржив відповідач.
В апеляційній скарзі покликається на те, що позивач, та її представник не довели, що не було втручання в середину телефону, а недолік виник з вини виробника, продавця чи виконавця. Суд посилається на відсутність будь-яких документів щодо приймання
товару, передачі від ФОП ОСОБА_6 до ТОВ «Менс-Сервіс»і з останнього до
ТОВ «Крок-ТТЦ». Разом з тим суд безпідставно відмовив представнику відповідача
ОСОБА_2 у залученні вищезгаданих осіб співвідповідачами або третіми
сторонами без самостійних вимог.
До обов'язків продавця не входять обов'язки, передбачені п.п.30, 31 Порядку. Не стосуються продавця і положення п.33 та п.37 Порядку, але суд вказує на порушення продавцем даних положень гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р N 506.
Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 14 травня 2005 року в АДРЕСА_1, магазин «Мобільний зв'язок», що належиться відповідачу, придбано мобільний телефон «Нокія 5220 № НОМЕР_1»вартістю 1400 гривень, який 08 листопада 2009 року виключився і використовувати його за призначенням неможливо.
14 листопада 2009 року ОСОБА_5 разом з бабусею ОСОБА_7, з якою проживає, звернулись в магазин відповідача про гарантійний ремонт - заміну телефону на якісний, в чому було відмовлено.
Телефон продавцем магазину було перевірено і прийнято на гарантійний ремонт, але 11.12.2009 року повернули невідремонтований телефон з висновком - по причині недозволеного втручання в середину апарату.
В судовому засіданні встановлено, позивач 14.05.09 року купив у магазині «Мобільний зв’язок», що належиться відповідачу, який розташовано в АДРЕСА_1 телефон «Нокія -5220»№ НОМЕР_1, що підтверджено гарантійним талоном.
14 листопада 2009 року ОСОБА_5 разом з бабусею ОСОБА_7, з якою проживає, звернулись в магазин відповідача про гарантійний ремонт - заміну телефону на якісний, в чому було відмовлено. Телефон продавцем магазину було перевірено і прийнято на гарантійний ремонт, але 11.12.2009 року повернули невідремонтований телефон з висновком - по причині недозволеного втручання в середину апарату.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд вказав, що ОСОБА_3 прийняв телефон на гарантійний ремонт і видав споживачу ОСОБА_5 товарний чек в якому записано «Гарантійний ремонт та номер телефону, направлення в сервіс, дата 14.11.2009 року».
Відповідно до п. 33 порядку гарантійного ремонту має бути записано: технічний стан товару, причини виходу його з ладу, а п. 37 передбачає запис в гарантійному талоні про виконані роботи. Всього цього немає як в акті від 26.11.2009 року так і в гарантійному талоні.
26.11.2009 року складено акт згідно якого при проведенні діагностики мобільного телефона «Нокіа - 5220»виявлено несанкціоноване втручання всередину апарату, на основі чого в гарантійному обслуговуванні відмовлено.
Апелянт вказує, що до обов'язків продавця не входять обов'язки, передбачені п.п.30, 31 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506. Не стосуються продавця і положення п.33 та п.37 Порядку, але суд вказує на ці порушення продавцем даних положень гарантійного ремонту.
Однак ці покликання його є безпідставні, т.я. він не довів несанкціоноване втручання позивачем в середину апарату.
Правовідносини між споживачами, які придбавають технічно складні побутові товари для власних побутових потреб та їх виробниками, продавцями і виконавцями робіт з гарантійного ремонту (обслуговування) врегульовані вказаним Порядком.
Згідно з вимогами п. 37 Порядку відповідальність за якість і безпеку виконаних робіт, термін їх виконання та зберігання товару, прийнятого на гарантійний ремонт несе виконавець.
Згідно зі ст. 8 ч. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару ( продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.
В ч. 14 ст. 8 вказаного закону зазначено, що вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.
Аналогічні роз'яснення містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів".
Згідно з ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому, як передбачено в ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тобто тягар доказування згідно з перерахованими нормами розподіляється таким чином: позивач доказує існування недоліків придбаного мобільного телефону, а відповідач –несанкціоноване втручання позивачем в середину апарату.
Прийнявши 14.11.2009 року у позивача товар, відповідач в послідуючому не довів, що недоліки виникли після передачі товару споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, дій третіх осіб, тому вимоги споживача підлягають задоволенню.
З цих підстав безпідставними є і покликання апелянта на те, що суд безпідставно відмовив представнику відповідача ОСОБА_2 у залученні ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Менс-Сервіс», ТОВ«Крок-ТТЦ»співвідповідачами або третіми сторонами без самостійних вимог.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам процесуального та матеріального права, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому її слід відхилити.
Керуючись ч.1 п.1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Стрийського районного суду Львівської області від 2 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: