УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 липня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого: судді Дячука В.М. суддів: Хруняка Є.В., Ткачук Н.В. з участю прокурора Грищука В.І. засудженого ОСОБА_1. захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1. та в його інтересах захисника ОСОБА_2 на вирок Верховинського районного суду від 18 квітня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець с. Замагора, житель с Ільці Верховинського району, освіта середня, раніше не судимий, громадянин України засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України (далі КК) із застосуванням ст. 69 КК на п'ять років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 263 КК на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено йому 5 (п'ять) років позбавлення волі.
Запобіжний захід змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою із зали суду і з цього часу рахується строк відбуття покарання.
Речовий доказ - обріз мисливської рушниці - постановлено знищити.
Як встановлено вироком суду ОСОБА_1 вчинив злочини за таких обставин.
12 вересня 2006 року близько 18 годин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у господарстві ОСОБА_3, яке розташоване в с Замагора, розпочав суперечку із ОСОБА_4. Згодом ця суперечка переросла в бійку, в процесі якої ОСОБА_1наніс ОСОБА_4 удар кулаком в область голови, від якого останній впав на підлогу. Піднявшись із підлоги, ОСОБА_4 направився до виходу із будинку і на веранді будинку ОСОБА_1наніс йому удар ногами в груди, від якого той впав на подвір'я. ОСОБА_1продовжував наносити удари потерпілому руками і ногами у різні частини тіла, від яких той втратив свідомість. Побачивши це, ОСОБА_1вилив на ОСОБА_4 воду і коли той встав та направився йти до огорожі, наздогнав його та продовжував наносити удари в різні частини тіла. Коли потерпілий перестав рухатися, ОСОБА_1залишив його та пішов до господарства своєї сестри, яка проживає неподалік.
Справа № 11-270 за 2007 р. Головуючий у 1-ій інстанції: Токарук В.І.
Категорія: ст. 121 ч. 2 КК України Доповідач: Дячук В.М.
2
Від нанесених тілесних ушкодженьОСОБА_4 помер і близько 24 години його труп виявив власник будинку, де відбувалася подія.
Крім того, в кінці серпня 2006 року ОСОБА_1, перебуваючи на полонині, знайшов обріз мисливської рушниці, яку заніс до господарства свого діда, ОСОБА_5.і заховав на горищі. Даний обріз був виявлений працівниками міліції.
В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1., не оспорюючи вини та кваліфікації вчинених неправомірних дій, покликається на суворість призначеного покарання. Вважає, що суд першої інстанції не врахував всіх пом'якшуючих покарання обставин. Просить вирок змінити, застосувати ст. 75 КК та звільнити засудженого від відбування покарання.
Як вбачається із змісту апеляції засудженого ОСОБА_1., він фактично не оспорює, що наносив тілесні ушкодження потерпілому, однак не сам. Просить пом'якшити покарання.
Подана прокурором, який брав участь у розгляді справи, апеляція, в якій ставилося питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку із м'якістю призначеного покарання, до початку розгляду справи по суті ним відкликана.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав свою апеляцію та просив суворо його не карати.
Заслухавши доповідь судді Дячука В.М. , пояснення засудженого та захисника про зміну вироку та пом'якшення покарання, прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.
Питання доведеності винуватості у вчиненні неправомірних дій та їх юридичної кваліфікації в апеляціях не ставиться, а тому апеляційним судом не переглядається.
Твердження в апеляції засудженого про те, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 наносила і інша особа, зокрема ОСОБА_1 не грунтується на матеріалах справи.
Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні ОСОБА_1 давав послідовні показання про те, що саме він під час бійки заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 , від яких наступила смерть останнього. Будь-яких доказів того, що потерпілому наносила удари інша особа, зокрема ОСОБА_1 у справі немає.
Покликання ОСОБА_1. та його захисника в апеляціях на суворість призначеного покарання та призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, не може бути задоволене з таких підстав.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1. у вигляді позбавлення волі, суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання. Зокрема те, що ОСОБА_1 щиро покався, активно сприяв розкриттю злочину, є неповнолітнім, позитивно характеризується. За наявності декількох пом'якшуючих обставин та з урахуванням особи винного суд прийшов до обгрунтованого висновку про можливість призначення йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 121 КК.
Враховано судом і те, що злочин вчинено засудженим в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що призначене ОСОБА_1. покарання відповідає вимогам ст. 65 КК, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для застосування ст. 75 КК, про що йдеться в апеляціях, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
3
УХВАЛИЛА:
Вирок Верховинського районного суду від 18 квітня 2007 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого та в його інтересах захисника ОСОБА_2 - без задоволення.