Судове рішення #18183060

Справа №  22-ц-728/11                              Головуючий у 1 інстанції: Левик  

                                                                      Доповідач в 2-й інстанції:   Бермес І. В.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 березня 2011 року  Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Бермеса І.В.,

                  суддів:  Федоришина А.В., Гончарук Л.Я.,

                    при секретарі: Барабаш О.О.,

                      з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 20 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 з участю третьої особи Вороняцької сільської ради Золочівського району Львівської області про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту та усунення перешкод в користуванні заїздом,-

в с т а н о в и л а :

          Оскаржуваним рішенням Золочівського районного суду м. Львова від 20 серпня 2010 року позивачу ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_3, та ОСОБА_5 за участю третьої особи Вороняцької сільської ради Золочівського району Львівської області, про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту та усунення перешкод в користуванні заїздом відмовлено.

            Рішення суду оскаржив позивач.

          В апеляційній скарзі на те, що судом не враховано, що між його будинком  і вулицею Прикарпатською в с. Вороняки існує перепад висоти, і на місці «визначеному»нового заїзду проходять  комунікації продуктопроводів (газ, вода, телефон) перенесення яких з компетентними органів не узгоджено. А тому інший заїзд до його будинку неможливий. Просить  рішення змінити та  ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

           Вороняцька сільська рада подала заяву про приєднання до апеляційної скарги, однак така подана після призначення справи до розгляду відповідно до ст.302 ЦПК України, а тому немає підстав вважати, що сільська рада вчасно приєдналась до апеляційної скарги. В той же час обставини вказані в ній є предметом розгляду апеляційної інстанції.

          Вислухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, заперечення  ОСОБА_3, ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

            Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

            Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу  і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

           Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

            В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3., ОСОБА_4, третьої особи Вороняцької сільської ради Золочівського району Львівської області, у якому просив: встановити йому постійний земельний сервітут на безоплатне користування заїздом шириною 5 метрів, довжиною 45 метрів, площею 0,0225 га до належного йому житлового АДРЕСА_1 через належну відповідачу ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,25 га на АДРЕСА_1; зобов'язати відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити йому перешкод в користуванні заїздом, що сполучає належний йому житловий будинок з вулицею Прикарпатською в с.Вороняки шляхом: встановлення межових знаків по всій довжині та ширині заїзду; звільнення заїзду по всій довжині та ширині від насаджень городини та звисаючих фруктових дерев; надання йому можливості вільного використання вказаного заїзду за його цільовим призначенням, в тому числі для заїзду легковим, а за необхідності і вантажним автомобілями.

Суд, відмовляючи в задоволенні позову, вірно вказав, що такий заїзду буде надзвичайно обтяжливим для відповідача ОСОБА_4, як власника ділянки, на якій такий мав би бути розташованим. Крім цього, враховуючи наведене, а насамперед безпосередню близькість заїзду до будинку відповідача, такий в значній мірі буде утруднювати та перешкоджати використання відповідачем ділянки за її цільовим призначенням, а саме обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

При цьому враховано пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7., акт складений комісією на виконання ухвали Золочівського районного суду від 17.06.2010 року зі схемою, фотознімки подані відповідачем, пояснення представника третьої особи, з яких встановлено, що у позивача є реальна можливість встановити заїзд на свою земельну ділянку за АДРЕСА_1 до свого будинковолодіння безпосередньо із самої вулиці.

Суд вірно не прийняв до уваги пояснення свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які ствердили про неможливість здійснення позивачем заїзду, оскільки цей висновок зроблено зі слів самого позивача, і крім цього, такі твердження свідків спростовуються вищевказаними доказами по справі.

           Покликання апелянта на те, що між його будинком і вулицею Прикарпатською в с. Вороняки існує перепад висоти, і на місці «визначеному»нового заїзду проходять  комунікації продуктопроводів (газ, вода, телефон) перенесення яких з компетентними органів не узгоджено, не заслуговують на увагу, т.я. вони спростовані актом від 17.06.2010 року складеного компетентною комісією та представленими фотографіями (а.с.31).

            Рекомендований заїзд з вулиці Прикарпатської зазначений в схемі, яка долучена до вказаного акту (а.с.32).

З цих підстав також не заслуговують на увагу покликання сільського голови ОСОБА_11, викладених в заявах від 31.01.2011року та від 15.03.2011року, в яких він просить апеляційну скаргу задовольнити з врахуванням вказаних апелянтом  обставин.

Не спростовує цих висновків і акт від 11.01.2011 року, в якому вказані ті ж обставини (а.с. 150 ).

Таким чином,  хоча  акт від 11.01.2011 року, на який покликається апелянт, складений пізніше від акту від 17.06.2010 року, однак в ньому не зазначено жодних нових обставин, які б давали підстави зробити висновки про те, що неможливо влаштувати заїзд з вулиці  Прикарпатської.                 

          Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

    З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, інші доводи скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

          Керуючись ч.1 п.1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

           Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 20 серпня 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

         Головуючий:   

         

          Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація