Справа № 22-ц-2681/11 Головуючий у 1 інстанції: Головатий В.Я.
Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Шандри М.М.
суддів: Бермеса І.В., Шумської Н.Л.
з участю секретаря Бандрівської М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 10 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, –
встановила:
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 10.02.2011 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю вимог.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_2 В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, покликаючись на необгрунтованість рішення. Зазначає, що відповідно до умов договору позики від 25.05.2003 року, укладеного між нею та відповідачем, у разі неповернення відповідачем коштів по договору позики відповідач взяв на себе зобов”язання передати їй право власності на квартиру по АДРЕСА_1 що фактично є забезпеченням виконання відповідачем даного зобов”язання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Районним судом установлено, що відповідно до договору позики від 25.05.2003 року, укладеного між сторонами, ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 кошти у сумі 25 000 грн., які зобов”язався повернути в термін до 25.05.2009 року (а.с.6). Судом також установленою, що відповідач у зазначений термін кошти не повернув.
Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов”язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд вірно виходив з того, що предметом спору за договором позики є грошові кошти, а пункт 6 договору позики, в якому передбачено, що відповідач в разі, коли суму позики в строк до 25.05.2009 року не буде повернуто, зобов”язується в рахунок погашення заборгованості за даним договором передати ОСОБА_2 у власність квартиру АДРЕСА_1, є нікчемним, оскільки такий стосується відчуження нерухомого майна, однак не посвідчений нотаріально.З огляду на положення розділу ІІІ (книга п”ята) ЦК України правочини щодо відчуження квартири або іншого нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню.
Рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального і процесуального закону, доводи скарги висновків суду не спростовують, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст.. 307 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.2, 315. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційна скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 10 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Шандра М.М.
Судді: Бермес І.В.
Шумська Н.Л.