ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 2-458/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

04 березня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                             судді Оніщука М.І.,

при секретарі:                          Сливка А.В.,

за участю:

позивача:                                 ОСОБА_1,

представника позивача:          ОСОБА_2,

представника відповідача:      Базильчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія” Київводоканал”, генерального директора Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія” Київводоканал” ОСОБА_3 про скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить скасувати наказ ВАТ “АК “Київводоканал” № 404-К від 23.10.2007 року про його звільнення з 23.10.2007 року з посади начальника Служби соціального розвитку та господарського забезпечення за прогули без поважних причин з 20.09.2007 року по 22.10.2007 року згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України та стягнути з ВАТ “АК “Київводоканал” середній заробіток за час затримки виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 15.02.2007 року про поновлення на роботі і 50`000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що відповідач не мав законних підстав для видачі оскаржуваного наказу про звільнення, оскільки його і не було поновлено на роботі у відповідності з вимогами закону та на виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 15.02.2007 року, тому оскаржуваний наказ підлягає скасуванню. Крім того, вказав на те, що в зв`язку з затримкою виконання відповідачем рішення про поновлення на роботі з останнього, у відповідності з вимогами ст. 236 КЗпП України підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 15.02.2007 року про поновлення на роботі, а також моральна шкода, яка виразилась в моральних стражданнях та втраті нормальних життєвих зв`язків, яку позивачем оцінено в 50`000,00 грн.

Позивач та його представник в судовому засідання підтримали позов з викладених в ньому підстав та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, обґрунтовуючи це тим, що звільнення позивача відбулось у відповідності з вимогами трудового законодавства, а тому права позивача порушені не були.

Третя особа ОСОБА_3 повторно не з`явився в судове засідання, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. За таких підстав, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності третьої особи, на підставі наявних в справі доказів.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15.02.2007 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 19.09.2007 року, позивача поновлено на роботі на посаді начальника служби соціального розвитку і господарського забезпечення ВАТ “АК “Київводоканал” та стягнено з ВАТ “АК “Київводоканал” на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 24116,75 грн. (без урахування обов`язкових утримань) та моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.

Листом від 19.09.2007 року № 164 ВАТ “АК “Київводоканал” повідомило позивачу про його поновлення на посаді начальника Служби соціального розвитку та господарського забезпечення. Вказаний лист, за твердженням позивача, він отримав 08.10.2007 року.

Зі змісту означеного листа вбачається, що відповідачем не було надіслано позивачу копію наказу про поновлення на роботі, не було повідомлено з якого часу його поновлено на роботі та, відповідно, не було повідомлено коли йому необхідно приступити до виконання своїх службових обов`язків, що суперечить вимогам чинного трудового законодавства України.

10.10.2007 року, в зв`язку з одержанням позивачем листа ВАТ “АК “Київводоканал”, державним виконавцем була виставлена вимога, якою ВАТ “АК “Київводоканал” було зобов`язано 12.10.2007 року о 12:00 в присутності державного виконавця надати ОСОБА_1 для ознайомлення наказ про поновлення на роботі на посаді згідно рішення суду та надати робоче місце.

12.10.2007 року ВАТ “АК “Київводоканал” зазначена вимога державного виконавця виконана не була, про що останнім складено відповідний акт.

При цьому, слід зазначити, що представником відповідача і під час розгляду справи не надано суду принаймні копію наказу про поновлення позивача на роботі.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідачем не було виконано рішення суду про поновлення позивача на роботі, однак, не дивлячись на це, відповідачем 23.10.2007 року видано наказ № 404-к яким позивача звільнено з 23.10.2007 року з посади начальника Служби соціального розвитку та господарського забезпечення за прогули без поважних причин з 20.09.2007 року по 22.10.2007 року згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України, чим грубо порушено вимоги чинного трудового законодавства України.

Так, ст. 40 КЗпП України передбачає випадки розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого ним органу. Кожен з визначених в даній статті випадок є окремою підставою звільнення.

Відповідно до п. 4 вказаної статті трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що позивача було звільнено з роботи без його належного поновлення на ній, що є неприпустимим з точки зору вимог закону, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені трудові права позивача, які підлягають захисту шляхом скасування незаконно виданого наказу від 23.10.2007 року № 404-к про звільнення позивача з посади начальника Служби соціального розвитку та господарського забезпечення за прогули без поважних причин з 20.09.2007 року по 22.10.2007 року згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Разом з цим, оскільки під час розгляду справи встановлено, що відповідачем невиконано (затримано виконання) рішення Апеляційного суду м. Києва від 15.02.2007 року про поновлення позивача на роботі, то, згідно із ст. 236 КЗпП України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 15.02.2007 року про поновлення на роботі в сумі 36285,08 грн. (168,20 грн. середньоденна заробітна плата х 263 робочі дні) за період з 16.02.2007 року по 03.03.2008 року. з урахування всіх обов`язкових утримань, а тому й дана вимога позивача є обгрунтованою і підлягає задоволенню.

Також, щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідачем були порушені трудові права позивача, а отже і заподіяна моральна шкода, оскільки позивач був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, чим було порушено звичайний для нього спосіб життя та він зазнав негативних емоційних хвилювань.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Так, факт заподіяння позивачу моральної шкоди з вини відповідача, підтвердився в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи викладене, а також характер, обсяг та тривалість завданих позивачу моральних страждань, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача 1000,00 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Більш того, оскільки суд частково задовольняє позов, а позивач звільнений від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню 401,35 грн. (362,85 грн. + 8,50 грн. +30,00 грн.) у відшкодування судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись Конституцією України, ст. ст. 1 - 4, 5-1, 21, 24, 29, 40, 232, 236, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія” Київводоканал”, генерального директора Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія” Київводоканал” ОСОБА_3 про скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та моральної шкоди - задовольнити частково.

Наказ Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія” Київводоканал” № 404-к від 23.10.2007 року про звільнення з 23.10.2007 року ОСОБА_1, начальника Служби соціального розвитку та господарського забезпечення за прогули без поважних причин з 20.09.2007 року по 22.10.2007 року згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України - скасувати.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія” Київводоканал” (м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, р/р 2600155030771 в КБ “Хрещатик” у м. Києві, МФО 300830, ідентифікаційний код 03327664) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 36285 (тридцять шість тисяч двісті вісімдесят п`ять) гривень 08 копійок середнього заробітку за час затримки виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 15.02.2007 року про поновлення на роботі та 1000 (одну тисячу) гривень 00 копійок у відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути 37285 (тридцять сім тисяч двісті вісімдесят п`ять) гривень 08 копійок.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія” Київводоканал” (м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, р/р 2600155030771 в КБ “Хрещатик” у м. Києві, МФО 300830, ідентифікаційний код 03327664) на користь держави 401 (чотириста одну) гривню 35 копійок у відшкодування судових витрат.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 15.02.2007 року про поновлення на роботі, в межах суми платежу за один місяць.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                                                           М.І. ОНІЩУК