ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" вересня 2011 р. Справа № 5021/1330/2011
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
позивача –Верчак Ю.В., Пилипенко О.В.
відповідача –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сумського обласного благодійного фонду "Християнська ініціатива", м. Суми (вх. №3567С/2-5) на рішення господарського суду Сумської області від 18.07.11 у справі № 5021/1330/2011
за позовом ТОВ "Сумитеплоенерго", м. Суми
до Сумського обласного благодійного фонду "Християнська ініціатива", м. Суми
про стягнення 3251,00 грн., -
встановила:
Позивач –ТОВ “Сумитеплоенерго”, м. Суми звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою в якій просив стягнути з відповідача –Сумського благодійного фонду “Християнська ініціатива”, м. Суми 3251,20 грн. заборгованості, в тому числі 3036,86 грн. - основного боргу за договором № 757-Т від 22.10.2009 р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, 103,88 грн. пені, 20,18 грн. 3% річних та 90,28 грн. інфляційних збитків. Крім того, позивачем також були заявлені до стягнення судові витрати.
Рішенням господарського суду Сумської області від 18.07.2011 р. по справі № 5021/1330/2011 позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 3036,86 грн. основного боргу, 103,88 грн. пені, 20,18 грн. 3% річних, 90,28 грн. інфляційних збитків, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його в незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення порушив норми матеріального і процесуального права.
Зокрема суд, на думку відповідача безпідставно проігнорував подане ним клопотання про відкладення розгляду справи, та тим самим фактично позбавив його можливості надати свої доводи та докази які свідчать про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог. Як наслідок, поза увагою суду залишився той факт, що за період з листопада 2010 року по 29.03.2011 року за надані послуги із централізованого опалення нежитлового приміщення площею 45,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Троїцька (Дзержинського), буд. 26 згідну з договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 514-Т від 01.10.2006 року (додаток 1) повинна була сплатити інша особа - Сумська міська організація партії Християнсько-Демократичний Союз, а не відповідач, оскільки відповідно до змісту рішення Господарського суду Сумської області від 11.07.2011 року у справі № 5021/1113/2011 за позовом ТОВ «Сумитеплоенерго»до Сумської міської організації партії Християнсько-Демократичний Союз про стягнення 2 549, 70 гривень (додаток 2) та договору оренди нежитлового приміщення від 29.07.2005 року, реєстраційний номер 1436 (додаток 3) - з Сумської міської організації партії Християнсько-Демократичний Союз на користь ТОВ «Сумитеплоенерго»стягнуто за період з 01.11.2008 року по 29.03.2011 року 1788, 57 гривень за надані послуги з централізованого опалення нежитлового приміщення площею 45,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Троїцька (Дзержинського), буд. 26.
Крім того, відповідач також вказує на те, що з 15.03.2011 р. власником приміщення, за постачання теплоенергії до якого позивач вимагає оплати заборгованості в межах даної справи, є гр. ОСОБА_1, а не відповідач, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, площею 45,1 кв. м. від 26.02.2011 року, реєстраційний номер 1554 та витягом про державну реєстрацію прав власності від 15.03.2011 року номер 29301674.
Разом з тим, відповідач також вказує на відсутність у позивача правових підстав вимагати оплати заборгованості за поставлену теплоенергію, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують юридичний факт її поставки, у тому числі акти прийому - передачі теплової енергії, підписані з боку відповідача та докази надання йому рахунків за спожиту теплову енергію, а відомість звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2010 року по 18.05.2011 року, на наявність якої є посилання у оскаржуваному рішенні ніяким чином не доводить вказаний факт.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що факт надання позивачем послуг з теплопостачання та їх обсяг підтверджується відповідними актами; що послуги в спірний період надавалися позивачем саме відповідачу і останній не вживав заходів та не звертався до позивача з підстав розірвання договору № 757-Т; що заборгованість, стягнута за рішенням господарського суду Сумської області по справі № 5021/1113/2011 стосується іншого споживача та іншого періоду часу нарахування.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позицію, викладену в запереченнях на апеляційну скаргу, та просять суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, та надав до суду клопотання з проханням розглядати скаргу за відсутності його представника.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, згідно з умовами, укладеного між сторонами договору № 757-Т від 22.10.2009 р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей до цього договору (а.с. 76), позивач здійснив відпуск відповідачу теплової енергії в потрібних йому обсягах.
Згідно з п.3.2 зазначеного договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що щомісячно 6-го числа споживач отримує від виконавця акт приймання-передачі теплової енергії, форма якого є невід’ємною частиною договору, та рахунок за спожиту теплову енергію.
Відповідно до п. 3.5 договору, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Пунктом 4.2.1 договору передбачено обов’язок відповідача оплачувати послуги в установлені цим договором строки.
Як свідчать матеріали справи, позивач з 01.11.2010 р. по 18.05.2011 р. своєчасно та в повному обсязі надавав відповідачу послуги з теплопостачання, проте, відповідач вказані послуги в повному обсязі не оплатив. Станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед ним становить 3036,86 грн.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо опати спожитої теплової енергії.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт надання позивачем відповідачу послуг в спірний період підтверджується відомістю звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2010р. по 18.05.2011 р. Та актами прийому-передачі теплової енергії до договору № 757-Т від 22.10.2009 р., копії яких залучено до матеріалів справи. В даних актах зазначено об’єм спожитої за кожен місяць теплоенергії та її вартість.
Зокрема, акти за грудень 2010 р., січень 2011 р. та лютий 2011 р. містять підписи відповідача.
І хоча інші акти за листопад 2010 р., березень 2011 р., та квітень 2011 р. не підписані відповідачем, проте, докази надсилання даних актів позивачем відповідачу позивачем суду надані. Оскільки відповідач не надав суду жодного доказу ненадання послуг з теплопостачання в листопаді 2010 р., березні 2011 р., та квітні 2011 р. та не надав доказів мотивованої відмови від їх підписання, тоді як п. 10 додатку № 2 до договору № 757-Т передбачено, що в разі не підписання споживачем актів на протязі 2-х днів з дня отримання та ненадання вмотивованої відмови від його підписання, вважається що акт є підписаним, а послуги –наданими в обсязі, вказаному в акті, судова колегія вважає дані акти належними та допустимими доказами надання послуг.
При цьому, колегія суддів також враховує, що відповідно до п. 3.1 договору № 757-Т розрахунки за послуги проводяться в грошовій формі на умовах передоплати відповідно до встановлених тарифів, які визначені умовами цього договору, або додатками до нього.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що характеристика об’єкту надання послуг, обсяги та нормативи (норми) споживання –договірні навантаження теплової енергії вказані в додатку № 1, який є невід’ємною частиною цього договору.
Додатком № 1 до договору передбачено найменування об’єкту та щомісячні орієнтовані обсяги постачання теплової енергії споживачу.
Доказів невиконання позивачем умов договору в т.ч. щодо обсягів щомісячного постачання теплової енергії, відповідач суду не надав.
Зазначене спростовує доводи відповідача стосовно відсутності у позивача належних та допустимих доказів надання йому послуг з теплопостачання в спірний період часу.
Враховуючи викладене, а також те, що строк виконання відповідачем свого зобов’язання з оплати визначено умовами договору (п. п. 3.2, 3.5), і останній не надав суду доказів погашення заборгованості, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3036,86 грн. заборгованості.
При цьому, безпідставними колегія суддів вважає доводи відповідача стосовно того, що з листопада 2010 року по 29.03.2011 року за надані послуги із централізованого опалення нежитлового приміщення площею 45,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Троїцька (Дзержинського), буд. 26 згідну з договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 514-Т від 01.10.2006 року повинна була сплатити інша особа - Сумська міська організація партії Християнсько-Демократичний Союз, а не відповідач, про що, на думку відповідача свідчать зміст рішення Господарського суду Сумської області від 11.07.2011 року у справі № 5021/1113/2011 та договір оренди нежитлового приміщення від 29.07.2005 року. Про вказане свідчить наступне:
По-перше відповідач не надав суду жодного доказу, що заборгованість стягнута згідно з рішенням по справі № 5021/1113/2011 та заборгованість стягнута згідно з рішенням по даній справи виникли в результаті надання послуг з теплопостачання одного й того ж приміщення.
По-друге згідно з договором № 514 від 01.10.2006 р. (додаток № 1) адреса об’єкту теплопостачання є вул. Дзержинського, 26, тоді як згідно з договором № 757-Т адреса об’єкту теплопостачання є вул. Троїцька, 26. Матеріали справи не містять доказів того, що в даному випадку мова йдеться про один і той же об’єкт (приміщення, кімнати). Зокрема не доведеними відповідачем належними доказами доводи стосовно перейменування вулиці. Крім того, навіть якщо врахувати що адреса теплопостачання за договорами № 514 та № 757-Т дійсно збігаються, проте матеріали справи не містять доказів, що послуги з теплопостачання за обома договорами надавалися в одне й теж приміщення (кімнати). Тобто в даному випадку не виключно, що послуги з теплопостачання надавалися в різні приміщення (кімнати) які знаходяться за однією адресою.
По-третє, як пояснює позивач, зокрема в запереченнях на апеляційну скаргу, борг який було стягнуто за рішення господарського суду № 5021/1113/2011 виник за період з листопада 2008 р. по лютий 2009 р., тоді як в даному випадку борг позивачем стягується за період з 01.11.2010 р. по 18.05.2011 р.
По-четверте договір № 514 від 01.10.2006 р. та договір № 757-Т від 22.10.2009 р. є двома самостійними правочинами, кожен з яких породжує для його сторін різні права та обов’язки, в т.ч. для споживачів за цими договорами щодо оплати спожитих послуг з теплопостачання.
Посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на той факт, що з 15.03.2011 р. власником приміщення, за постачання теплоенергії до якого позивач вимагає оплати заборгованості в межах даної справи, є гр. ОСОБА_1, а не відповідач, також є безпідставними, оскільки останній не надав суду доказів розірвання договору № 757-Т від 22.10.2009 р. у встановленому зазначеним договором та законом порядку.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до п. 5.1.5 договору № 757-Т сторони досягли згоди про забезпечення виконання зобов'язання по своєчасній оплаті послуг пенею, висновки господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 103,88 грн. є також законними та обґрунтованими.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, також законними та обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 20,18 грн. 3% річних , 90,28 грн. інфляційних збитків.
З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги відповідача про скасування судового рішення позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв’язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених апеляційній скарзі.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Сумського обласного благодійного фонду "Християнська ініціатива", м. Суми залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 18.07.11 р. по справі № 5021/1330/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом місяця.
Повний текст постанови підписано 13.09.2011 р.
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
судді Плахов О.В.
Шутенко І.А.