донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.09.2011 р. справа №28/81пд
Донецький апеляційний господарський суду у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Величко Н.Л.
Суддів Алєєвої І.В., Склярук О.І.
При секретарі Натаріній О.О.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
від третіх осіб: не з'явились
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИП Мастер", м. Макіївка
на рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2011р. (підписане 02.06.2011р.) у справі № 28/81пд (суддя Курило Г.Є.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИП Мастер", м. Макіївка
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний", м. Київ в особі філії "Центрально-Міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Макіївка Донецької області", м. Макіївка
за участі третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „Промислова комерційна фірма „Титан”, м.Макіївка
за участі третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „Макстройінвест”, м. Макіївка
за участі третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрхімпромресурси”, м. Макіївка
про визнання недійсним кредитного договору №09-08/2087 про відкриття кредитної лінії, укладеного 31.10.2007р.
встановив:
1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду
Рішенням від 30.05.2011р. (підписане 02.06.2011р.) у справі № 28/81пд господарського суду Донецької області (суддя Курило Г.Є.) відмовлено у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "ВИП Мастер", м. Макіївка, до відповідача Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк ” в особі філії „Центрально-Міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Макіївка Донецької області ”, м. Макіївка, про визнання недійсним кредитного договору №09-08/2087 про відкриття кредитної лінії, укладеного 31.10.2007р.
2. Підстави, з яких порушене питання про перегляд рішення
Позивач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, оскільки судом неповністю були з’ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
Скаржник зазначає, що, оскільки кредитні кошти були отримані позивачем в особі директора ОСОБА_2. без згоди та обізнаності на те засновників позивача в сумі 1500000грн. під час впливу тяжкої обставини, а також на вкрай невигідних умовах для позивача, тому кредитний договір підлягає визнанню недійсним.
Заявник апеляційної скарги вважає, що положення кредитного договору про відкриття кредитної лінії №09-08/2087 від 31.10.2007р. суперечать приписам Закону України „Про захист прав споживачів”, Правил надання банками України інформації споживачам про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ від 10.05.2007р. за №168, що є істотним порушенням чинного законодавства.
3. Доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.
Треті особи відзивів на апеляційну скаргу не надали, своїх представників у судове засідання не направили.
Позивач та відповідач представників у судове засідання не направили.
Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представників сторін та третіх осіб за наявними у матеріалах справи доказами, оскільки їх явка при порушенні апеляційного провадження у справі була визнана необов'язковою та вони повідомленні про день та час судового засідання належним чином.
4.Апеляційною інстанцією встановлено:
31.10.2007р. між Акціонерним комерційний промислово-інвестиційним банком в особі керуючого філією „Центрально-Міське відділення Промінвестбанку в м. Макіївка Донецької області ” (правонаступником якого є відповідач) ОСОБА_3,який діяв на підставі статуту банку, Положення про філію та довіреності від 23.06.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. і зареєстрованої в реєстрі за № 2493 та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВИП МАСТЕР” (Позичальник), у особі генерального директора ОСОБА_2,який діяв на підставі статуту було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №09-08/2087
Згідно п.п. 2.1., 2.2 кредитного договору (договір про внесення змін № 4 від 02.11.2009р.), Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка не може перевищувати 1 500 000,00 (один мільйон п'ятсот тисяч гривень 00 копійок) гривень (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим Договором, далі “кредит” або “кредитна лінія”, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором. Строк остаточного повернення кредиту –28 жовтня 2010р.
Відповідно до п. 3.2. кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 16,0% річних.
З “02” липня 2008 року встановлена процентна ставка у розмірі 17,0% річних (Договір про внесення змін № 1 від 02.07.2008 р.).
З “06” жовтня 2008 року встановлена процентна ставка у розмірі 22,0% річних (Договір про внесення змін №2 від 06.10.2008 р.).
З “02” листопада 2009 року встановлена процентна ставка у розмірі 28,0% річних (Договір про внесення змін № 4 від 02.11.2009 р.)
Згідно з п.4.2.1., п. 4.2.2. кредитного договору, Позичальник зобов'язаний у встановлений п. 2.2. Кредитного договору строк остаточно повернути всі отримані в межах кредитної лінії сум кредиту, а також своєчасно сплачувати плату за кредит та суми передбаченої Кредитним договором неустойки.
Кредитний договір діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати в повному обсязі процентів за користування ними та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих на себе згідно умов Кредитного договору (п. 6.5. Кредитного договору).
5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті постанови
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Відповідно ч.1-3,5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Щодо посилання позивача у позовній заяві на те, що спірний договір не відповідає вимогам Закону України "Про захист прав споживачів", Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою Національного банку України №168 від 10.05.2007р. (Правила).
Відповідно до п. 1.1 Правил, ці Правила розроблено відповідно до пункту 4 статті 7 Закону України "Про Національний банк України", статей 47, 49 та 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів, запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації.
Пунктом 1.4. Правил встановлено, що терміни, які використовуються в цих правилах, уживаються у значеннях, визначених законодавчими актами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Терміни «споживач»та «споживчий кредит»визначені в Законі України «Про захист прав споживачів».
Пунктами 22, 23 ст. 1 Закону "Про захист прав споживачів" визначено, що споживач - фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що за договором про відкриття кредитної лінії №09-08/2087 від 31.10.2007р. позивач отримав кредит, як суб'єкт підприємницької діяльності, на поточні потреби, що виключає можливість застосування до спірного договору норм Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою Національного банку України №168 від 10.05.2007 р.
Крім того, судова колегія зазначає, що збільшення розміру процентів за користування кредитом відбувалося за згодою обох сторін, що підтверджується підписаними додатковими угодами до кредитного договору.
Щодо доводів позивача про те, що загальні збори учасників ТОВ "ВИП МАСТЕР" не надавали згоди на підписання кредитного договору про відкриття кредитної лінії №09-08/2087 від 31.10.2007р., договорів застави та отримання кредиту за спірним договором, а позивач не мав права отримувати кошти за спірним договором, судова колегія не приймає до уваги з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
На час укладення спірного договору установчим документом ТОВ "ВИП МАСТЕР" був Статут, затверджений загальними зборами засновників 02.09.2002р. (протокол №1 від 02.09.2002р.), копія якого наявна в матеріалах справи.
Зі змісту статуту вбачається,що умова про прийняття загальними зборами учасників ТОВ "ВИП МАСТЕР", як вищим органом управління, рішення про укладення певних видів договорів або договорів на певну суму в Статуті позивача відсутня.
Пунктами 8.3.1., 8.3.3. статуту позивача визначено, що виконавчим органом позивача є дирекція, очолювана директором товариства; директор товариства має право без довіреності виконувати дії від імені товариства.
Таким чином, директор одноособово мав право прийняти рішення щодо отримання кредиту та підписання спірного договору.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 59 та п. „і" ч. 5 ст. 41 ЗУ „Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю віднесено затвердження договорів/угоді укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства. Тому, якщо установчими документами товариства право органу цього товариства на укладення договору не обмежено, то сам лише факт не затвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.
Щодо доводів скаржника про те, що кредитний договір укладений на вкрай невигідних для позивача умовах під час впливу тяжкої обставини, то відповідно до статті 233 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.
Відповідно до ст.6, ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Згідно до ст. 44 ГК України, підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
При укладенні господарського договору будь-яка особа здійснює оцінку свого інтересу від укладення того чи іншого договору, виходячи з усієї сукупності існуючих зовнішніх обставин, за яких він буде виконуватися, і певні прогнози відносно їх розвитку в майбутньому та забезпечення своїх інтересів на випадок можливих змін.
Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 09-08/2087 від 31.10.2010р. пунктом 2.3 цього договору було визначено, що кредит надається з цільовим призначенням –на придбання товарно-матеріальних цінностей, сплату послуг, виконання робіт та інші виробничі потреби. Пунктом 6.4 договору позичальник гарантував, що в момент підписання договору не існувало подій, які створювали б загрозу неналежного виконання цього договору.
За таких підстав, судова колегія вважає, що доказів того, що позивач отримав кредитні кошти на вкрай невигідних умовах під час впливу тяжкої обставини позивачем не надано, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог позивача про визнання недійсним кредитного договору №09-08/2087 про відкриття кредитної лінії, укладеного 31.10.2007р.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.
Керуючись ст.99, ст.101, ст.102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2011р. (підписане 02.06.2011р.) у справі № 28/81пд залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИП Мастер", м. Макіївка, - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий суддя-доповідач Н.Л. Величко
Судді І.В. Алєєва
О.І. Склярук
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13.09.2011р.
Надруковано 9 примірників:
2 –сторонам по справі
1 - у справу , 3 –третім особам
1 - господарському суду
1- апеляц. господ. суду