Справа № 1-411/11

В И Р О К

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

3 березня 2011 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого  судді                    Горбатовської С.А.

при секретарі                              Бурдейній М.П.

за участю прокурора                  Ящука Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185  КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_1 15.10.2010 року, приблизно о 10.10 год., перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_2 у АДРЕСА_1, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, з шкатулки, яка знаходилась на столику у спальній кімнаті, таємно викрала золоті вироби, які належать ОСОБА_2, а саме:  золотий ланцюжок на руку, вартістю 400 грн., золотий ланцюжок на шию, вартістю 600 грн., дві золоті сережки, вартістю 700 грн. обидві, дві золоті каблучки, вартістю 300 грн. кожна, на суму 600 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 2300 грн. Після, підсудна ОСОБА_1 з місця  вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилась на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнала повністю, щиро розкаялась та пояснила, що 15.10.2010 року, приблизно о 10 год., вона знаходилась у квартирі свого колишнього співмешканця ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. Після сварки з ОСОБА_2, коли останній знаходився в іншій кімнаті, вона зайшла у спальню, де на столику стояла шкатулка. Відкривши шкатулку, в якій знаходились золоті прикраси, вона взяла: золотий браслет на руку, золотий ланцюжок на шию, дві золоті сережки, дві золоті каблучки. Вказані золоті вироби вона поклала до кишені своїх джинсів і, нічого не кажучи ОСОБА_2, вийшла з квартири. Того ж дня, приблизно об 11 год., вона здала золотий браслет та золоту каблучку до ломбарду “Скарбниця”, що по бул. Чоколівському, 21 у м. Києві, інші золоті вироби залишила собі. Отримані з ломбарду гроші в сумі 700 грн. витратила на власні потреби.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що будь –яких претензій, в тому числі і матеріального характеру, до підсудної не має, просить призначити їй мінімальне покарання.

Покази підсудної ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ст. 299 ч. 3 КПК України при дослідженні доказів по справі  стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудною та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вирішив обмежитись допитом підсудної та дослідженням матеріалів справи, що її характеризують.

З урахуванням зібраних по справі доказів в їх сукупності, суд вважає докази по справі належними і допустимими, а вину підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, доведеною, оскільки ОСОБА_1 таємно викрала чуже майно (крадіжка.)

При призначенні міри покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винної, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої (а.с. 42, 43), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 46), на обліку у лікарів нарколога (а.с. 45) і психіатра (а.с. 44) не перебуває.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудної ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_1, судом не встановлено.

За викладеним, суд вважає, що до підсудної ОСОБА_1 необхідно застосувати міру покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_1  можливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає їй покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів у вигляді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.  

Речові докази та судові  витрати по справі відсутні.

За викладеним, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, і призначити їй покарання у вигляді  двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на два роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов”язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, щомісячно з”являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін –підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом пЧятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: