Справа № 11-132 2008р. Головуючий у 1-й інстанції - Сінгур В.О.
Категорія - ст.391 КК Доповідач - Голуб М.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року березня 11 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Ященка В.А.,
суддів - Голуба М.В., Сахнюка В.Г.,
з участю
прокурора - Кравцової Л.М.,
адвоката - ОСОБА_1.,
засудженого - ОСОБА_2.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2. та адвоката ОСОБА_1. на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25 грудня 2007р.
яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
року народження, раніше засуджувався:
25 квітня 2005 року за ст.187 ч.2, 69 КК України до
4 років позбавлення волі;
засудженого за ст. 391 КК України до одного року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначено один рік 7 днів позбавлення волі. Доля речових доказів вирішена в порядку ст.81 КПК України.
Як зазначено у вироку ОСОБА_2визнаний винним і засуджений за те, що відбуваючи покарання в Шосткинській виправній колонії № 66 з 26 вересня 2005 року проявив себе злісним правопорушником режиму тримання, за що впродовж вересня 2005 року по січень 2007р. 20 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності адміністрацією установи, у тому числі двічі переводився до приміщення камерного типу на один і два місяці, тричі поміщався до дисциплінарного ізолятора строком на 13,13, 15 діб, оголошено 9 доган і одна сувора догана, 4 позачергових чергування і одне попередження.
Так, 29 березня 2006 року за порушення розпорядку дня ОСОБА_2поміщений до ДІЗО на 13 діб.
20 червня 2006 року ОСОБА_2без поважної причини відмовився вийти на роботу і був поміщений до ДІЗО на 13 діб.
9 серпня 2006 року ОСОБА_2під час проведення медичного огляду у присутності представників адміністрації висловлювався нецензурною лайкою, за що був переведений до приміщення камерного типу на строк один місяць.
12 січня 2007 року за Постановою начальника виховної колонії був поміщений до ДІЗО на 15 діб за відмову виконання позачергового чергування та заподіяння собі членоушкодження.
24 січня 2007р. ОСОБА_2зберігав при собі 35 грн. за що був переведений до приміщення камерного типу на 2 місяці.
Крім цього мав цілий ряд других порушень, злісної непокори вимогам адміністрації колонії.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_2з вироком суду не згоден і вважає, що він порушень та непокори адміністрації не вчиняв, а тому вирок не законний і його необхідно скасувати.
Адвокат ОСОБА_1. в своїй апеляції вказує, що вирок не законний і підлягає скасуванню з наступних підстав. Порушення режиму утримання, які вказані у вироку були скоєні з поважних причин. Стан здоров”я був незадовільний, а тому він працювати не міг. Гроші, які у нього знайшли належали не йому. Всі порушення які він скоїв, були незначними. А тому просить вирок суду скасувати, а справу припинити в зв”язку з недоведеністю його вини.
Вислухавши доповідь судді, думку засудженого який просив вирок скасувати, адвоката яка підтримала апеляції, прокурора яка вважала, що вирок суду необхідно залишити без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи, які викладені в апеляціях, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляцій.
Викладені у вироку суду висновки, щодо доведеності вини ОСОБА_2., у вчиненні злочину за зазначених обставин, підтверджені зібраними у справі та перевіреними в суді доказами не дивлячись на те, що ОСОБА_2не визнав вини у злісній непокорі вимогам адміністрації виправної установи.
Судом обгрунтовано в основу вироку покладені покази свідків по справі, які об”єктивно співпадають з іншими дослідженими судом доказами по справі.
Так, свідки: ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. та інші підтвердили суду першої інстанції, що ОСОБА_2постійно відмовлявся від виконання робіт, порушував розпорядок, постійно вступав в суперечки з адміністрацією, уперто не встав на шлях виправлення.
Доводи засудженого, та його адвоката про те, що він не міг виконувати доручену роботу із-за свого незадовільного стану здоров”я, спростовуються довідками лікаря установи (а.с.23-25, 75, 85, 96, 115, 129, 141, 148).
Доводи адвоката викладені в апеляції в тій частині, що ОСОБА_2відмовлявся від виконання дисциплінарних стягнень з поважних причин і їх не можна розглядати як злісну непокору - необгрунтовані та безпідставні. Про злістність такого ухилення, може свідчити, що ОСОБА_2. постійно допускав такі порушення незважаючи на те, що з ним систематично проводилась профілактична робота.
Із зазначеними доказами повністю погоджується і колегія суддів, адже вони не викликають сумнівів в своїй об”єктивності, достовірності та належності, а тому доводи засудженого та його адвоката про відсутність в його діях складу злочину передбаченого ст.391 КК України не заслуговують на увагу. Порушень вимог кримінально-процесуального законодавства по справі, за яких вирок суду підлягав би скасуванню, колегія суддів не вбачає. Кваліфікація дій ОСОБА_2за ст.391 КК України є вірною.
Покарання за зазначеним законом ОСОБА_2судом призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України. При цьому враховано тяжкість вчиненого, дані про особу винного та обставини, що пом”якшують покарання.
А тому не знаходячи підстав до задоволення апеляцій, керуючись ст.ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25 грудня 2007 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а його та адвоката апеляції - без задоволення.
Головуючий - Ященко В.А.
Судді - Голуб М.В., Сахнюк В.Г.