ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

оскарження дій органів Державної виконавчої служби

            04.10.11                                                                          Справа № 28/31/09-17/52/09-28/133/09

            Суддя    Яцун О.В.

За позовом: Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення промінвестбанку в м. Запоріжжя” (69600, м.Запоріжжя, пр-т Маяковського, буд. 20-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок феросплавів “Таврія” (69065, м. Запоріжжя, вул. Кияшка, буд. 42, кв. 29)

про стягнення 3.128.332,49 грн.

скарга на дії Ленінського Відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції          

                                                                                           Суддя

          Яцун О.В.

Представники:          

від позивача (скаржника):           

ОСОБА_1., довіреність №б/н від 16.09.2011р.

від відповідача:          ОСОБА_2., довіреність №б/н  від 5.09.2011р.

від ВДВС:           ОСОБА_3., довіреність №16 від 01.02.2011р.

09.09.2011р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Запоріжжя” про визнання дій заступника начальника Ленінського ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_3. щодо розподілу коштів, отриманих від реалізації майна, що належить ТОВ «ТБФ «Таврія»неправомірними та зобов’язання Ленінський ВДВС ЗМУЮ здійснити перерахунок коштів, отриманих від реалізації іпотечного майна, та направити їх на рахунок ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду від 09.09.2011р зазначена скарга прийнята судом до розгляду та призначено судове засідання на 28.09.2011р.

В судовому засіданні 28.09.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 04.10.2011р.

Розгляд скарги продовжено 04.10.2011р.

В судовому засіданні 04.10.2011р. представник позивача (скаржника) наполягає на задоволені вимог з підстав, що зазначені в скарзі.

Представник відповідача (боржника) проти викладених в скарзі обставин заперечує, в обґрунтування заперечень посилається на те, що наказ господарського суду Запорізької області №28/31/09-17/52/09-28/133/09 від 13.04.2009р. розглядався як виконавчий документ про стягнення коштів, яким не встановлений порядок звернення стягнення на заставлене майно, то всі дії щодо передачі майна на реалізацію, уцінки майна, розподілу коштів, отриманих від реалізації проводились в загальному порядку. На підставі чого вважає вимоги скаржника неправомірними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, внаслідок чого просить скаргу залишити без розгляду.

Державний виконавець в судовому засіданні проти зазначених вимог у скарзі заперечує, вважає скаргу безпідставною та необґрунтованою. На підставі чого, просить в задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та ВДВС, вивчивши надані матеріали, суд встановив, що рішенням господарського суду Запорізької області у справі №28/31/09-17/52/09-28/133/09 від 30.03.2009 р. було задоволено позовні вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Торговий будинок феросплавів «Таврія»2.997.501грн.47коп. основного боргу  на підставі договору про відкриття кредитної лінії №14-08К від 25.02.2008р., 322.043грн.58коп. заборгованості за процентами, 3.600грн.00коп. заборгованості за комісійною винагородою та 171.115грн.25коп. пені.

На виконання рішення суду, 13.04.2009р. у відповідності до ст. 116 ГПК України було видано наказ про стягнення з ТОВ «Торговий будинок феросплавів «Таврія»2.997.501 грн. 47 коп. основного боргу, 322.043 грн. 58 коп. заборгованості за процентами, 3.600 грн. 00 коп. заборгованості за комісійною винагородою, 171.115 грн. 25 коп. пені, 25.500 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Приписами ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбачених цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення  у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника –у строк до п’ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

 Як свідчать надані до суду документи, на виконанні у відділі державної виконавчої служби Якимівського РУЮ перебуває зведене виконавче провадження ТОВ «ТБФ «Таврія», до складу якого входило 29 виконавчих документів про стягнення боргу на користь фізичних та юридичних осіб на загальну суму 6 089 213,43 грн., в тому числі наказ господарського суду Запорізької області № 28/31/09-17/52/09-28/133/09 від 13.04.2009 р., про стягнення з ТОВ «ТБФ «Таврія»на користь АКПІБ в особі філії «Відділення Промінвестбанку м.Запоріжжя»2 997 501, 47 грн. заборгованості за кредитом, 322043,58грн. заборгованості за процентами, 3 600 грн. заборгованості за комісійною винагородою, 171 115, 25 грн. пені, 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Виконавчим документом не встановлено порядок виконання рішення шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

12.04.10 начальником відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області П'ятницьким А.В., було прийнято постанову про утворення виконавчої групи зі складу державних виконавців Ленінського ВДВС ЗМУЮ та ВДВС Якимівського РУЮ.

В ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем ВДВС Якимівського РУЮ Волобуєвою А.В. 26.05.10 було складено акт опису й арешту майна божника, що є предметом договору застави № 51-08 з від 25.02.2008 року, а саме –4 транспортні засоби, що належить боржникові.

09.07.10р. головним державним виконавцем Ленінського ВДВС ЗМУЮ прийнято постанову про призначення суб’єкта оціночної діяльності –ТОВ «Земля Плюс 2006»з метою надання висновку щодо вартості арештованого майна –4 транспортних засобів.

Згідно звіту ТОВ «Земля Плюс 2006»від 19.07.2010р., вартість транспортних засобів складає 251.300грн.

08.09.10р. в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Ю.О.Ніколаєвим було прийнято постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження до Ленінського ВДВС ЗМУЮ, відповідно до п. 2, 4 Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого.

23.09.10 головним державним виконавцем Ленінського ВДВС ЗМУЮ Литвиненко О.Т. прийнято постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Національна експертно-правова група»в особі Дмітрієвої Л.В. з метою надання висновку щодо ринкової вартості описаного й арештованого актом від 26.05.10 майна боржника, а саме –4 транспортних засобів.

Згідно звіту ТОВ «Національна експертно-правова група»від 05.10.10, вартість обладнання складала 179.391,00 грн.

Оцінка майна сторонами виконавчого провадження не оскаржувалась.

15.02.2011р. відбувся конкурс між спеціалізованими організаціями щодо передачі на реалізацію транспортних засобів. Переможцем конкурсу визнано ПП «СП «Юстиція».

16.02.11р. між Ленінським ВДВС та ПП «СП ЮСТИЦІЯ»було укладено договір надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого майна, що належать ТОВ «ТБФ «Таврія». Згідно повідомленню ПП «СП ЮСТИЦІЯ», прилюдні торги з реалізації зазначеного майна, були призначені на 16.03.11.

Відповідно до повідомлення ПП «СП ЮСТИЦІЯ» прилюдні торги не відбулись в зв'язку з відсутністю купівельного попиту.

Приписами ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження»встановлено, що нереалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячною строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків, У разі не реалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно по вторно уціняються в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

21.03.11 відбулась уцінка нереалізованого майна на 25 %, відповідно до ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження». У березні надійшло повідомлення від ПП «СП ЮСТИЦІЯ»про призначення повторних торгів на 28.04.11.

Повторні торги відбулися 28.04.2011р. Транспортні засоби були реалізовані за 189.000грн. Кошти від реалізації зазначеного майна в розмірі 170.100грн. надійшли на депозитний рахунок ВДВС –12.05.2011р., про що було повідомлено Ленінський ВДВС ЗМУЮ .

В той же час, ВДВС 23.08.2011р. перерахував Банку лише 86.654грн.

Скаржник вважає, що розподіл стягнутих з боржника коштів з встановленням стягувача - ПАТ Промінвестбанк до шостої черги задоволення є грубим порушенням норм ЗУ «Про виконавче провадження»та ЗУ «Про іпотеку»та суперечить твердженням начальника Ленінського ВДВС ЗМУЮ Шкарана А.І., викладеним в постанові від 04.04.2011р., на підставі чого просить суд визнати дії заступника начальника Ленінського ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_3. щодо розподілу коштів, отриманих від реалізації майна, що належить ТОВ «ТБФ «Таврія»неправомірними та зобов'язати Ленінський ВДВС ЗМУЮ здійснити перерахунок коштів, отриманих від реалізації   заставного  майна   та   направити їх на рахунок Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(р/р 37394341162925, відкритий в філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя», МФО 313355, код ЄДРПОУ 09313350) відповідно до вимог чинного законодавства.

Оцінивши надані документи, пояснення представників сторін та ВДВС, враховуючи приписи діючого законодавства, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ щодо розподілу коштів, отриманих від реалізації майна, що належить ТОВ «ТБФ «Таврія»є неправомірними та суперечать приписам діючого законодавства виходячи з наступного:

Рішенням господарського суду Запорізької області № 28/31/09-17/52/09-28/133/09 від 13.04.2009 р. з ТОВ «ТБФ «Таврія»на користь АКПІБ в особі філії «Відділення Промінвестбанку м.Запоріжжя»було стягнуто грошові кошти (2 997 501, 47 грн. заборгованості за кредитом, 322043,58грн. заборгованості за процентами, 3 600 грн. заборгованості за комісійною винагородою, 171 115, 25 грн. пені), а не звернено стягнення  на заставлене майно.

Тому виконавчі дії щодо реалізації майна боржника, що є предметом договору застави, обґрунтовано проводилися державним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

В той же час, суд не погоджується з доводами державного виконавця щодо не встановлення Законом України «Про виконавче провадження»порядку задоволення вимог кредиторів, які є учасниками зведеного виконавчого провадження.

Приписами ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження»передбачений порядок розподілу стягнутих з боржника грошових сум, а статтею 44 цього Закону визначена черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів.

Так, п.1 ч.1 ст. 44 ЗУ «Про виконавче провадження»зазначено, що у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Як вже неодноразово зазначалось, транспортні засоби (4 штуки), що належать боржнику ТОВ «Торговий будинок феросплавів «Таврія» є предметом договору застави №51-08 з від 25.02.2008р, укладеним між стягувачем та боржником.

Таким чином, суд приходить до висновку, що кошти, які отримані від реалізації заставленого майна, що належить боржнику, відповідно до п.1 ч.1 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження»в першу чергу повинні бути направленні на задоволення кредиторських вимог Банку, а вже потім повинні задовольнятися всі інші вимоги учасників виконавчого провадження.

З огляду на викладені обставини, скарга Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Запоріжжя” про визнання дій заступника начальника Ленінського ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_3. щодо розподілу коштів, отриманих від реалізації майна, що належить ТОВ «ТБФ «Таврія»неправомірними та зобов’язання Ленінський ВДВС ЗМУЮ здійснити перерахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна, та направити їх на рахунок ПАТ«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»відповідно до вимог чинного законодавства підлягає задоволенню в повному обсязі.

Заперечення боржника та ВДВС судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеними обставинами.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Скаргу АКПІБ в особі філії «Відділення Промінвестбанку м.Запоріжжя»№3-09/885 від 08.09.2011р. задовольнити.

Визнати дії заступника начальника Ленінського ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_3. щодо розподілу коштів, отриманих від реалізації майна, що належить ТОВ «ТБФ «Таврія» неправомірними.

Зобов’язати Ленінський ВДВС ЗМУЮ здійснити перерахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, та направити їх на рахунок ПАТ«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»відповідно до вимог чинного законодавства.

Копію ухали направити сторонам у справі та  Ленінському ВДВС Запорізького МУЮ.

    Суддя                                                            О.В. Яцун