Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області   

  Справа № 2-158/11

  РІШЕННЯ

Іменем України

  29.07.2011 р.                                                                                                           м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Сенько Л.Ю.

при секретарі Жаглюк Я.М.,

за участю  позивачки ОСОБА_1, відповідача –ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому попередньому  судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки з нерухомого спільного  майна та виділ в натурі частки земельної ділянки та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми зобов’язань,-

В С Т А Н О В И В:

  Позивачка   звернулася до суду з заявою в якій вказала, що з 1 жовтня 1994 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем по справі. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти проживають разом з ними.

24.06.2010 року рішенням Жмеринського міськрайонного суду шлюб між сторонами розірвано.

Під час шлюбу сторони по справі придбали житловий будинок з господарчими будівлями по АДРЕСА_1, вартість якого, згідно посвідченого нотаріально договору купівлі –продажу від 17.05.2006 року, становить 54000 грн.

Крім будинку, сторонами придбана земельна ділянка по АДРЕСА_1, що призначена для будівництва та обслуговування вищевказаного житлового будинку. Загальний розмір земельної ділянки –0,1630, вартість на момент відчуження –8542,82 грн.

Домовитись між собою сторони про порядок розподілу майна не можуть, тому просила розділити в натурі між нею та відповідачем по справі житловий будинок по АДРЕСА_1, визнавши її право приватної власності на його ? частку; розділити між ними земельну ділянку, загальною площею 0,1630 га що розташована  в АДРЕСА_1, виділивши кожному з них по 815 кв.м.

Відповідач по первісному позову ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про розподіл зобов’язання подружжя в якому просив розподілити зобов’язання в сумі 6714,67 грн. за кредитним договором №20759/01/к від 22.09.2008 року між ними в рівних частинах;  зобов’язати ОСОБА_1 сплатити частку боргу за кредитним договором  №20759/01/к від 22.09.2008 року в сумі 3357,33 грн. на рахунок АБ «Експрес –Банк».

Позивачка по первісному позову ОСОБА_1 та її захисник в попередньому судовому засіданні уточнили позовні вимоги та просили  з урахуванням висновку судової будівельно- технічної експертизи від 7.06.2011 року виділити їй частину житлового будинку  літ. «А», а саме: коридор 1-1 площею 3,3 кв.м., кімната 1-2 площею 19,2 кв.м., загальною площею 22,5 кв.м., льох літ. «п/а». Земельну ділянку поділити, виділивши їй ? частку –800 кв.м. (перший варіант Додатку №2, синій колір). Всі судові витрати просила поділити порівну та згодна сплатити 6302 грн. компенсації ОСОБА_2 для урівнення  часток.

Відповідач по первісному позову ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні уточненні позовні вимоги ОСОБА_1 визнав повністю. Уточив свої позовні вимоги про просив стягнути з ОСОБА_1 3357,33 грн. зобов’язань за кредитним договором на його користь.

В попередньому судовому засіданні ОСОБА_1  уточнений  ОСОБА_2 позов про сплату 3357,33 грн. за кредитним договором від 22 вересня 2008 року визнала повністю.            

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, так як  відповідач по первісному позову та відповідач по зустрічному позову позовні вимоги визнали, просили задоволити та визнання ними позову не суперечить закону та будь-чиїм правам та інтересів.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Примусове відчуження об’єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.

Відповідно до ст.. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1)майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3)майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; та ст. 60 цього ж Кодексу майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба) самостійного заробітку ( доходу).

Відповідно до ч.1 ст.61 СК України об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь –яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту; ст.. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права володіння, користування та розпорядження належним їй майном; ч.4 ст. 65 СК України договір укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї створює права та обов’язки для другого з подружжя, якщо майно одержане за договором, використане в інтересах сім’ї; ст.. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно  до ст.. 70,71 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності зокрема, на будинок, допускається лише за його згодою.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 –72 СК України  та ст.. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди –виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

В   судовому засіданні встановлено, що сторони по справі  перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 24.06.2010 року. Під час шлюбу ними набуто спірне майно –придбали житловий будинок та земельну ділянку що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку  розташованого в  АДРЕСА_1.  Зазначене майно є спільним майном подружжя і підлягає поділу в рівних частинах.

Перший варіант поділу житлового будинку та земельної висновку № 1010 судової будівельно- технічної експертизи від 7.06.2011 року Подільського центру судових експертиз підтримала позивачка по первісному позову ОСОБА_1 та  відповідач по первісному позову ОСОБА_2 не заперечував. Розмір зобов’язань за   кредитним договором  №20759/01/к від 22.09.2008 року позивача по зустрічному позову складає 3357,33 грн. Зазначені обставини визнанні сторонами, тому відповідно ст.. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Згідно ч.3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України  №2 від 12 червня 2009 року "Про  застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке  визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи  чи інтереси інших осіб ( не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 5-11, 15,30, 60,61,174, 213- 215 ЦПК України,  ст. 321, 372  ЦК України, ст. 57,60, 61, 63, 65, 69, 70,71    Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», Постановою Пленуму Верховного Суду України  №2 від 12 червня 2009 року "Про  застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"  суд

  ВИРІШИВ:

  Первісний та зустрічний позов задовольнити.

Розділити в натурі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1,а саме  визнавши за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку літ. А», а саме коридор 1-1 площею 3,3 кв.м., кімната 1-2 площею 19,2 кв.м., загальною площею  22,5 кв.м.,  льох літ. «п/а», та  визнавши за ОСОБА_2 право власності  на частину житлового будинку літ. «А», а саме кухню 1-3 площею 11, 3 кв.м., кімнату 1-4 площею 8,0 кв.м., загальною площею 19,5 кв.м.

Розділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку, що розташована  по АДРЕСА_1, виділивши кожному частину земельної ділянки площею по 800 кв.м., з встановленням порядку користування земельної ділянкою по варіанту №1 Додатку №2 висновку №1010 судової будівельно –технічної експертизи від 07.06.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3357,33 грн.  зобов’язань за кредитним договором, розмір відхилення від ідеальної частки в сумі  6302   грн. та 51 грн. державного мита , всього 9710 (дев’ять тисяч сімсот десять ) грн. 33 коп. ,також на користь держави 537 грн (п’ятсот тридцять сім )державного мита.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1350 грн. витрат на оплату судової експертизи, 1250 грн витрат на правову допомогу, всього 2600грн(дві тисячі шістсот) грн., а також на користь держави 850( вісімсот п’ятдесят) грн. державного мита.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: Л. Ю. Сенько