Справа № 2-а-4518/2009

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого судді: Таранової О.П.,

при секретарі: Великоцькій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду

України у Ленінському районі м. Луганська, Управління Пенсійного Фонду

України у Ленінському районі м. Луганська про перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року позивач звернувся до суду із даним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Ленінському районі м. Луганська про перерахунок пенсії, в обґрунтування якого вказав наступне.

Позивач перебуває на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська з 2001 року як інвалід II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримує пенсію, призначену згідно з законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», з наступними змінами та доповненнями.

У червні 2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідності до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи».

23 червня 2009 року позивач отримав листа №7311\02-1 від відповідача, в якому йому було відмовлено зробити перерахунок пенсії з посиланням на те, що його вимога безпідставна.

Згідно ст.. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії встановлюється у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії.

Згідно положень ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія яка повинна призначатися позивачу не може бути нижчою ніж 8 мінімальних пенсій за віком. Це також передбачено п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідальності до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України » та деяких інших нормативних актів України» мінімальний розмір пенсії за віком встановлено в сумі 498, 00 гривен, у зв’язку з чим пенсія позивача повинна складати 3984, 00 гривен (8x498, 00).

Згідно положень ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачеві повинна бути призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється згідно положень Закону України «Про прожитковий мінімум» та Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік, тобто 373, 50 грн. (498, 00 грн. х75 %).

Таким чином розмір пенсії, що повинен бути призначена позивачу повинен складати 4996, 02 грн. (3984+373, 50+199, 20+58+169, 32+210, 00).

Позивач вважає, що відповідач залишив без задоволення його вимогу щодо перерахунку пенсії та порушив його право на пенсійне забезпечення у встановленому законом розмірі, що передбачене ст. 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та є складовою конституційного права на соціальний захист, що передбачене ст. 46 Конституції України.

Позивач в судовому засіданні в доповнення до позову пояснив, що він вважає неможливим застосування до правовідносин, що розглядаються положень Постанови КМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» № 1 від 03.01.2002р., тому як вказаний підзаконний нормативно-правовий акт звужує зміст та обсяг його прав. Зазначає, що згідно Рішення Конституційного Суду України по справі № 1-21/2005 від 11.10.2005р. № 8-рп/2005. є неприпустимим обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. У вказаному рішенні сформульована правова позиція, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. Пільги, компенсації, гарантії є видом - соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін дії чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Посилаючись на вище вказане, позивач просив суд визнати зазначені дії посадових осіб УПФУ в Ленінському районі м. Луганська протиправними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату державної пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії, інваліду II групи з розрахунку державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії у відповідності з розміром мінімальної пенсії, встановленим Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України».

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову, посилаючись на наступне.

Пенсія позивачу призначена з 03.12.1996 року по Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по 03 грн. (60 % втрати працездатності, з 11.10.2005 року встановлена II група інвалідності по 01.11.2008 року та 70 % втрати професійної працездатності).

Приведений позивачем розрахунок пенсії не відповідає вимогам діючого законодавства, тому що згідно ст. 54 ч.5 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002р. розрахунок пенсій, передбачених ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і додаткових пенсій, передбачених ст..50 вказаного Закону, провадиться виходячи з розміру 19.91 грн.

Відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-1У (в редакції Закону України від 25.03.2005 року №2505 - IV) мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених з цим Законом.

Представник відповідача вважає, що застосування розміру прожиткового мінімуму для розрахунку розміру мінімальної пенсії за віком не припустимо, оскільки таку вимогу встановлює ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Правовідносини, що розглядаються врегульовані іншим спеціальним законом, а саме Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який не передбачає вимогу застосовувати при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму.

Посилаючись на вказане, представник відповідача вказує на безпідставність заявленого позову та невірність наведених позивачем розрахунків. Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Предметом судового розгляду є правовідносини, що пов’язані з забезпеченням соціального захисту громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вказані правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону Украйні «Про прожитковий мінімум», а також іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом II групи захворювання, яке пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно положень ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія яка повинна призначатися позивачу не може бути нижчою ніж 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно положень ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачеві повинна бути призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється згідно положень Закону України «Про прожитковий мінімум» та Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України» та деяких інших нормативних актів України» мінімальний розмір пенсії за віком встановлено в сумі 498, 00 гривен.

У відповідності до п. 4 Порядку нарахування пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ № 523 від 30.05.1997р.. в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

05 вересня 2006 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідності до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом № 7311 \02-1 від 23.06. 2009 року відповідач повідомив позивача про необхідність застосування у розрахунках його пенсії розміру мінімальної пенсії, що встановлений Постановою КМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» № 1 від 03.01.2002 року на рівні 19.91 гри. та вказав на недоцільність виплати пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, вказаним вище листом, відповідач залишив без задоволення вимогу позивача щодо перерахунку пенсії.

Згідно ч.3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесення змін в діючі закони є неприпустимим звуження змісту та.обсягу існуючих прав та свобод.

Враховуючи те, що застосування відповідачем положень Постанови КМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» № 1 від 03.01.2002р. звужує обсяг прав відповідача, суд визнає протиправним залишення відповідачем без задоволення звернення позивача від 05 вересня 2006 року щодо перерахунку розміру його пенсії.

Розглядаючи позовні вимоги в цій частині, суд також керується висновками рішень Конституційного Суду України по справі № 1-21/2005 від 11.10.2005р. № 8-рп/2005, № 8-рп/99 від 06.07.99р., № 5-рп/2002 від 20.03.2002р., № 7-рп/2004 від 17.03.2004р., № 20-рп/2004р. від 01.12.2004р.. в яких Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Таким чином, судом встановлено, що протиправними діями відповідача було порушено право позивача на пенсійне забезпечення у встановленому законом розмірі, яке є складовою конституційного права позивача на соціальний захист, що передбачене ст. 46 Конституції України.

Виходячи з вказаного, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача та визнає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України судовий збір у справі слід віднести за рахунок держави.

Па підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22. 46 Конституції України, положеннями Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.ст. 2, 4. 5. 17, 94. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Ленінському районі м. Луганська про перерахунок пенсії задовольнити у повному обсязі.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Ленінському районі м. Луганська здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації на ЧАЕС І категорії, інваліду II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи з розрахунку державної пенсії у сумі 8 мінімальних пенсій та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії у відповідності з розміром мінімальної пенсії з 16.06.2009 року у розмірі 4996 грн 02 коп.

Судовий збір у справі віднести на рахунок держави.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.