ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" вересня 2006 р. Справа № 16/4413
Господарський суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Спаських Н.М., при секретарі: Захарова А.Г.
за участю представників сторін:
позивача: Костецький О.І. за довіреністю ;
відповідача: Білан В.В. за довіреністю ;
третя особа: Кульчицький С.О. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в особі філії “Черкаське головне регіональне управління” ЗАТ “Приватбанк” до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю машинно-тракторна станція ”Поляна” про звернення стягнення на заставлене майно
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № Дз 2-170мн/05 від 17.03.2005 р., на предмет застави за договором застави транспортних засобів № ДЗ 3-170мн/05 від 17.03.2005р. та на предмет застави згідно договору застави майна ДЗ 4-170мн/05 від 16.03.2005р. для погашення заборгованості відповідача у загальній сумі 1 231 696,05 грн. за кредитними зобов'язаннями. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує повністю з мотивів, що заборгованість повинна погашатися з боку третьої особи по справі на підставі договору уступки права вимоги від 14.09.2005 року.
Представник третьої особи підтримав позицію позивача і вважає, що стягнення за борговими зобов'язаннями повинно проводитися з відповідача по справі, оскільки договір уступки права вимоги сторонами не було реалізовано і зобов'язання третьої особи погасити борг позивачу за відповідача є не діючим.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного:
16 березня 2005 року між сторонами по справі було укладено кредитний договір № 170 мн/05, на підставі якого відповідачу було відкрито кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 900 000,00 грн. та із строком кінцевого повернення сум кредиту 16 березня 2006 року зі сплатою 21% річних за користування кредитом.
Відповідачу було відкрито позичковий рахунок № 20622051500343.
Кредитні кошти у сумі 1 900 000,00 грн. відповідач одержав шляхом оплати мінеральних добрив на користь ДП „Райз-Агросервіс” зі свого позичкового рахунку. Дані обставини вже були предметом дослідження при розгляді справи № 16/3039.
Заперечень проти неотримання кредитних коштів відповідач суду не надав.
На забезпечення виконання відповідачем зобов‘язань за вищевказаним кредитним договором , між сторонами по справі були укладені договори іпотеки ДЗ 2-170мн/05 від 17.03.2005 р., договір застави майна ДЗ 4-170 мн/05 від 16.03.2005 р. та договір застави транспортних засобів ДЗ 3-170 мн/05 від17.03.2005 р.
У відповідності до цих договорів, відповідач передав в заставу позивачу нежитлове приміщення магазин № 1, магазин № 2, магазин № 3, їдальню, швейний цех у смт. Цибулів, вул. Леніна, 1б Черкаської області, Монастирищенського району, а також сільськогосподарське обладнання та транспортні засоби згідно переліків, вказаних у цих договорах.
Умовами всіх договорів передбачено, що застава та іпотека забезпечує виконання відповідачем по справі умов кредитного договору від 16.03.2005 року № 170мн/05 про повернення 1 900 000,00 грн. кредитних коштів, сплату процентів за користування кредитними коштами, санкцій та інших платежів за договором.
Позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки та застави у випадку невиконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань.
Згідно з ст. 560 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заперечень проти дійсності договорів іпотеки та застави сторони у справу не надали. Дані угоди відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають до виконання обома сторонами.
14 вересня 2005 року між позивачем по справі та ТОВ “Дім шпалер” було укладено договір уступки права вимоги, на підстав якого ТОВ “Дім шпалер” зобов‘язався погасити до 16 березня 2006 року позивачу по справі суму кредиту та нараховані проценти за зобов'язаннями відповідача по справі по кредитному договору № 170 мн/05 від 16.03.2005 року.
Умовами договору уступки права вимоги ( п. 3) сторони передбачили, що право вимоги до відповідача по справі у ТОВ „Дім шпалер” виникає лише після повної сплати боргу за відповідача по справі стосовно погашення кредиту та процентів за користування кредитом , нарахованих на дату їх погашення.
Однак, ТОВ “Дім шпалер” зобов‘язання по договору уступки права вимоги не виконав, борг відповідача по справі за кредитним договором від 16.03.2005 року позивачу у повній сумі не сплатив.
У відповідності до ст.. 212 ЦК України, сторони при вчиненні правочинну мають право обумовити настання прав та обов'язків обставиною, щодо якої не відомо, настане вона чи ні. З цих підстав, договір уступки права вимоги не суперечить чинному законодавству і в зв'язку з невиконанням ТОВ „Дім шпалер” по сплаті позивачу кредиту та процентів за відповідача по справі, третя особа по справі права вимоги до відповідача по справі не набула.
Таким чином, фактично договір про уступку права вимоги не було реалізовано, а тому права та обов'язки позивача та відповідача по справі, як кредитора та боржника, залишилися незмінними. І позивач за даним позовом правильно визначив відповідача, а саме СТОВ „Поляна”, з якого і слід стягувати заборгованість по кредитному договору.
У судовому засіданні представники позивача та третьої особи по справі надали пояснення про те, що вони розцінюють договір уступки права вимоги як такий, що не набув чинності. Кошти, які були сплачені позивачу з боку третьої особи в рамках договору уступки права вимоги не були зараховані позивачем на погашення боргу відповідача по справі і за доводами представника позивача підлягають до повернення третій особі, оскільки підстава їх отримання згідно чинного законодавства є такою, що відпала.
У відповідності до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений угодами строк.
За доводами та розрахунками позивача, станом на 04 вересня 2006 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 913 551,77 грн. по кредиту, 165 040,01 грн. по процентах, 55 123,96 грн. по пені.
З урахуванням вже стягнутих сум по рішенню суду від 22.06.2006 року по справі № 16/3039, заявлені вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з такого:
На підставі рішення по справі № 16/3039 з відповідача на користь позивача було стягнуто 913 551,77 грн. боргу по кредиту. Позивач просить стягнути решту заборгованості також в сумі 913 551 77,00 грн. Доказів про проведення розрахунку за кредитом у цій сумі відповідач суду не надав.
Таким чином до стягнення з відповідача належить 913 551,77 грн. заборгованості по кредиту.
У відповідності до умов розділу 4 кредитного договору, за користування кредитом в період списання коштів з позичкового рахунку до дати повного погашення боргу по кредиту відповідач сплачує позивачу 21% річних. За порушення умов кредитного договору відповідач сплачує позивачу 42% річних за користування кредитними коштами. Нарахування відсотків здійснюється з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати повного погашення заборгованості по кредиту. Датою сплати відсотків є 26-те число кожного місяця. Несплачені у цей день проценти вважаються простроченими.
За доводами та розрахунками позивача, борг по процентах за користуванням кредитом у відповідача за період з 18.03.2005 року по 03.09.2006 року становить 165 040,01 грн.
За рішенням суду по справі № 16/3039 з відповідача на користь позивача за період з 18.03.2005 року по 04.06.2006 року було стягнуто 69 379,87 грн. боргу по процентах. Таким чином, залишок заборгованості по процентах, становить 95 660,14 грн. ( 165 040,01 - 69 379,87). Розрахунок процентів зроблено вірно та у відповідності до умов договору. Доказів про проведення розрахунку по процентах у цій сумі відповідач суду не надав.
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути борг по процентах у сумі 95 660,14 грн.
У відповідності до п. 5.1. кредитного договору, за порушення умов договору про повернення кредиту і сплату процентів , відповідач на користь позивача повинен сплатити пеню в розмірі 0.2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення , але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня.
Такі умови договору про пеню відповідають положенням ст.. 551 ЦК України, якою встановлено, що розмір пені у грошовому виразі визначається угодою сторін.
Позивач просить стягнути з відповідача по справі пеню в розмірі 55 123,96 грн. Дана вимога підлягає до часткового задоволення.
За розрахунками позивача, за період з 18.03.2005 року по 03.09.2006 року відповідачу нараховано 60 357,98 грн. пені. Сплачено 5 234,02 грн. Борг по пені становить 55 123,96 грн.
За рішенням по справі № 16/3039 з відповідача на користь позивача було стягнуто 37 094,45 грн. за період з 18.03.2005 року по 04.06.2006 року. Залишок боргу по пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, таким чином становить 18 029,51 грн. (55 123.96 - 37 094,45) Розрахунок пені зроблено вірно та у відповідності до умов договору.
Доказів про ведення розрахунку за пенею у цій сумі відповідач суду не надав.
Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути 18 029,51 грн. боргу по пені.
Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав.
У відповідності до ст. 19 Закону України „Про заставу” за рахунок вартості заставленого майна позивач має право задовольнити свої вимоги стосовно стягнення боргу, процентів, санкцій та інших платежів у повному обсязі. Право звернення стягнення на предмет застави виникає якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
Доказів про проведення повного розрахунку за позовними вимогами відповідач суду не надав.
У відповідності до положень чинного законодавства, застава забезпечує виконання боржником всього об'єму зобов'язань і позивач не позбавлений права здійснювати звернення на заставлене майно аж до повного погашення заборгованості чи повної реалізації заставленого майна.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 913 551,77 грн. заборгованості по кредиту, 95 660,14 грн. боргу по процентах, 18 029,51 грн. пені, а всього --- 1 027 241,42 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № Дз 2-170мн/05 від 17.03.2005 р., застави за договором застави транспортних засобів № ДЗ 3-170мн/05 від 17.03.2005р. та на предмет застави згідно договору застави майна ДЗ 4-170мн/05 від 16.03.2005р.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 10 272,42 грн. витрат на оплату державного мита і 99,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Поляна”, ідентифікаційний код 31100589, Черкаська область, Монастирищенський район, смт. Цибулів, вул.. Жеребцова, 7 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” в особі Філії “Черкаське головне регіональне управління“ Закритого акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, код 22792510, м. Черкаси, вул. Гоголя, 221, рахунок № 20623351219300 в ЧФ АКБ “Приватбанк” , МФО 354347 --- 913 551,77 грн. заборгованості по кредиту, 95 660,14 грн. боргу по процентах, 18 029,51 грн. пені, 10 272,42 грн. витрат на оплату державного мита і 99,12 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу --- шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № Дз 2-170мн/05 від 17.03.2005 р., на предмет застави за договором застави транспортних засобів № ДЗ 3-170мн/05 від 17.03.2005р. та на предмет застави згідно договору застави майна ДЗ 4-170мн/05 від 16.03.2005р. Вказані договори є невід'ємною частиною даного рішення.
В решті позову позивачу відмовити повністю.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
СУДДЯ Н.М. Спаських