РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2007 року                                                                                                 справа № 2-4187/06

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Бондаренко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради   про

визнання права власності  на житловий будинок в порядку  спадкування, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Одеської міської ради про встановлення факту мешкання однією сім' єю та про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, в ході розгляду справи ОСОБА_1 уточнила свої вимоги і просить суд визнати за нею в порядку спадкування право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, посилаючись на те, що власником спірного будинку була ОСОБА_2, яка мешкала у цьому ж будинку разом зі своєю донькою ОСОБА_3 Оскільки власного житла у ОСОБА_1 не було, непрацездатні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як родичі запросили позивачку на постійне проживання у спірний будинок, взамін чого просили останню надавати їм матеріальне забезпечення в натурі і необхідну допомогу. Наприкінці 1999 року ОСОБА_1 перейшла на постійне проживання до спірного будинку. У 2001 році ОСОБА_2 померла. Після смерті останньої в спірному будинку залишились проживати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Позивачка вказує про те, що ОСОБА_3, як донька померлої ОСОБА_2, була спадкоємицею першої черги за законом і вона фактично вступила в управління та володіння спадковим будинком, оскільки з 1999 року проживала у цьому ж спірному будинку. Протягом 1999 - 2005 років вона разом з ОСОБА_3 проживали однією сім'єю у спірному будинку, мали спільний сімейний бюджет, вели спільне домашнє господарство, витрачали свої кошти на спільні потреби, надавали один одному взаємну допомогу та підтримку, проявляли взаємну турботу і увагу тощо.

У грудні 2005 року ОСОБА_3 померла. ОСОБА_1 здійснено поховання померлої. З метою оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 позивачка вимушена звернутись з цим позовом до суду.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі й просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача - Одеської міської ради - позов не визнав, вказуючи на те, що, ОСОБА_3 як донька померлої ОСОБА_2 не прийняла спадщину, зокрема, спірний будинок, оскільки ОСОБА_3 не подала до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не може успадкувати спірний будинок після смерті ОСОБА_3, оскільки спірний будинок не був власністю останньої за її життя.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, покази свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають повному задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, є рідною бабусею позивачки ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 06.11.1948 року Іллічівським ЗАГСом м. Одеси, довідкою архіву відділу ЗАГС виконкому Одеської обласної Ради народних депутатів від 02.Об.1987р. № 1134 про зміну прізвища ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_3 після укладення нею шлюбу, свідоцтвом про народження ОСОБА_5 (батько позивачки), з якого вбачається,  що  матір'ю  останнього  є  ІНФОРМАЦІЯ_4  (дівоче  прізвище

2

ІНФОРМАЦІЯ_2)ОСОБА_4, свідоцтвом про народження ОСОБА_1, де вказано, що її батьком є ОСОБА_5.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, є рідною сестрою бабусі позивачки - ОСОБА_4, що підтверджується їх свідоцтвами про народження від ІНФОРМАЦІЯ_6.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_2, що підтверджується довідкою №60-62 від 05.04.2005р., виданою Другим відділом РАЦС Малиновського РУЮ м.Одеси про укладення ОСОБА_2 шлюбу та зміну нею прізвища на „Лобань".

Власником житлового будинку АДРЕСА_1 за свого життя була ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 22.04.1989р., виданим на підставі рішення Виконкому Іллічівської райради народних депутатів м. Одеси від 31.03.1989р. за № 370, зареєстрованим Одеським міжміським БТІ.

В спірному будинку постійно мешкала його власниця ОСОБА_2, 1927 року народження, разом з нею мешкала її непрацездатна донька - інвалід 2-ої групи з дитинства ОСОБА_3, 1953р. народження, що підтверджується домовою книгою.

У зв'язку з погіршенням здоров'я ОСОБА_2, яка потребувала сторонньої допомоги, наприкінці 1999 року запросила до себе проживати свою родичку ОСОБА_1 Хоча разом з ОСОБА_2 в спірному будинку мешкала її непрацездатна донька ОСОБА_3, 1953 року народження, але являючись інвалідом 2 групи з дитинства, остання не мала змоги надавати ОСОБА_2 необхідну допомогу. На запрошення непрацездатних ОСОБА_2 та її доньки ОСОБА_3 наприкінці 1999 року позивачка ОСОБА_1, у якої немає власного житла, перейшла на постійне проживання у спірний будинок.

З цього часу ОСОБА_1, проживаючи у спірному будинку, надавала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальне забезпечення в натурі у вигляді харчування, ліків, необхідної допомоги та догляду, піклувалась про них, що підтверджуються довідкою № 47 65 від 31.10.2006р., виданою головою органу самоорганізації населення комітету мікрорайону „Ленінське" у Малиновському районі міста Одеси, а також показами допитаних в якості свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

У судовому засіданні також встановлено, що 28.08.2001 року ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 29.08.2001 року відділом РАГС Жовтневого РУЮ м.Одеси. Після смерті ОСОБА_2 в спірному будинку залишилась проживати її донька ОСОБА_3 та позивачка ОСОБА_1, що підтверджується довідкою № 4765 від 31.10.2006 року, виданою головою органу самоорганізації населення комітету мікрорайону „Ленінське" у Малиновському районі м. Одеси.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР в ред. 1963 р. при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, зокрема, діти померлого. Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР від 1963р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, зокрема, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Між тим, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3, що належить до числа спадкоємців першої черги за законом після померлої ОСОБА_2, фактично вступила в управління та володіння спадковим будинком. Зазначена обставина підтверджується домовою книгою, де є відмітка про її прописку з 24.11.1999 р. за адресою спірного будинку, довідкою Адресно-довідкового бюро УМВС України в Одеській області, а також показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, допитаних у судовому засіданні.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що після смерті ОСОБА_2, ОСОБА_3 фактично вступила в управління та володіння спадковим будинком, але за свого життя остання не встигла оформити своїх спадкових прав. Таким чином, судом визнаються факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після померлої ОСОБА_2, а також факт володіння ОСОБА_3 (за життя останньої) спірним будинком на праві приватної власності.

3

У своїх запереченнях на позов представник Одеської міськради посилається на ту обставину, що у ході судового розгляду даної справи, яка вирішується в порядку позовного провадження, суд не вправі встановлювати факти прийняття ОСОБА_3 спадщини після померлої ОСОБА_2, та факт володіння ОСОБА_3 (за життя останньої) спірним будинком на праві приватної власності. Проте суд не погоджується з такими підходами Одеської міськради.

Протилежна позиція суду з даного процесуального питання грунтується на нормі, що міститься в ч. З ст.60 ЦПК України, згідно з якою доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Такі підходи суду повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеною в п.14 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.1990р. №9 „Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції", де зазначено про те, що при судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

У судовому засіданні також встановлено, що протягом 1999 - 2005рр. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю, мали спільний сімейний бюджет, вели спільне домашнє господарство, витрачали свої кошти на спільні потреби, надавали один одному допомогу та підтримку, проявляли взаємну турботу і увагу тощо. Заробітна плата та інші одержувані ОСОБА_1 доходи витрачались цією сім'єю на спільні поточні потреби. ОСОБА_1 самостійно обробляла прилеглу до спірного будинку земельну ділянку, що використовувалась для городництва. У період проживання в спірному будинку за рахунок власних коштів ОСОБА_1 виконано поточний ремонт вказаного будинку. Зазначене підтверджується, зокрема, довідкою № 47 65 від 31.10.2006р., виданою головою органу самоорганізації населення комітету мікрорайону „Ленінське" у Малиновському районі міста Одеси та показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 допитаних у судовому засіданні.

Оскільки у судовому засіданні не встановлено наявність будь-яких договірних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (договору довічного утримання тощо), суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за життя останньої складали єдину сім'ю як родичі, які спільно проживали, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні сімейні права та обов'язки.

У судовому засіданні встановлено, що 10.12.2005р. ОСОБА_3 померла. Цей факт підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим 12.12.2005р. Першим відділом РАЦС Приморського РУЮ м.Одеси.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 здійснено організацію ритуалу та проведено поховання померлої ОСОБА_3, що підтверджується довідкою №3202 від 12.12.2005р., виданою КП „Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування", та договором-замовленням на організацію та проведення поховання від 19.12.2005р. №013754, укладеним з ОСОБА_1 як замовником ритуалу.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України від 2003р. право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені, зокрема, у статті 1264 ЦК України від 2003р., тобто особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Оскільки у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю більше п'яти років, суд дійшов висновку, що позивачка має право на спадкування за законом.

Крім того, судом взято до уваги, що відповідно до ст. 12 65 ЦК України від 2003 р. у п'яту чергу право на спадкування за законом мають родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. Документами, дослідженими в судовому засіданні, підтверджується факт родинних відносин ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Зокрема, ОСОБА_4 є рідною бабусею позивачки ОСОБА_1, а ОСОБА_2

4

ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_4.   Крім того, ОСОБА_5 (батько позивачки) для ОСОБА_3  є двоюрідним братом.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, що визначено також статтею 49 Закону України „Про власність". Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України „Про власність" громадянин набуває права власності на майно, одержане внаслідок успадкування.

Відповідно до ч.1 ст.15, ч.2 ст.16 ЦК України від 2003р. кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

З урахуванням наведеного, з огляду на наявність сімейних відносин позивачки зі спадкодавицею протягом 1999 - 2005 роки, а також з огляду на наявність між ними родинних відносин, суд визнає право на спадкування за позивачкою, дійшовши висновку, що ОСОБА_1 має визнаватись спадкоємицею, що успадковує спірний будинок (у цілому).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 529, 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. ст. 328, 1223, 1264, 1265 ЦК України, ст. ст. 10, 58, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування на домоволодіння АДРЕСА_1, що розміщується на земельній ділянці площею 613 кв.м., до складу приміщень якого входять: житловий будинок (літ. „А") з прибудовою (літ. „а") загальною корисною площею 57,6 кв.м., що складається з трьох жилих кімнат загальною жилою площею 37,8 кв.м та підсобних приміщень, а також надвірні будівлі та споруди: дві літні кухні (літ. „Г", „Д"), дві вбиральні (літ. „Ж" „З"), душова (літ. „В"), огорожа (№1-3), мостіння (літ. „III"),  навіс (літ. „Е").

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.