22.09.2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/10363/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді
судді
суддіКучми К.С.
Головко О.В.
Ількова В.В.
при секретаріГоробець Ю.В.
< за участю/без участі >
< найменування Пр. > < ПІБ Представників > < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначив, що 15.07.2010 року його було прийнято на посаду заступника начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів. 26.07.2011 року відповідно до наказу № 337-к його було звільнено з займаної посади згідно п.4 ст.40 КЗпП України. Вказане звільнення вважає незаконним та безпідставним, оскільки про своє звільнення за прогул без поважних причин він дізнався лише 27.07.2011 року після ознайомлення з наказом. Жодних письмових пояснень від нього не відбирали. Документи, вказані в наказі № 337-к, не відповідають дійсності. Про існування актів про його відсутність на роботі та про відмову надати пояснення з приводу відсутності на роботі, так саме як і взагалі про його начебто відсутність на роботі 20.06.2011 р. та 04.07.2011 р. він дізнався з даного наказу про звільнення. Про походження вказаних актів йому нічого не відомо, а також не зрозуміло, чому акт про відсутність на роботі було складено майже через місяць після його так званого «прогулу». У вказані дні він знаходився на роботі та виконував свої службові обов’язки в повному обсязі на протязі всього робочого дня в приміщенні Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Барикадна, 23. Зокрема, 20 червня та 04 липня 2011 року він складав та підписував документи, спілкувався з підлеглими по матеріалам перевірок.
За таких обставин, позивач просив суд поновити його на роботі на посаді заступника начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.07.2011 року до дня поновлення на роботі.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з викладених у позові підстав, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити. В судовому засіданні звернув увагу суду на те, що згідно приписів п.4 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) працівника без поважних причин. Зазначив, що під відсутністю на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, що дає право власнику або уповноваженому ним органу розірвати з працівником трудовий договір за п.4 ст.40 КЗпП України, вважається знаходження працівника без поважних причин поза територією підприємства, з яким він перебуває у трудових відносинах або поза територією об’єкта, де він повинен згідно з трудовими обов’язками виконувати доручену роботу.
Наявність у відповідача законних підстав для звільнення позивача за прогул (відсутність позивача без поважних причин на роботі 20 червня та 04 липня 2011 року) підтверджується наступними документами: витягами з табелю обліку робочого часу за червень та липень 2011 року; актом складеним об 11-00 годині 20 червня 2011 року щодо ознайомлення позивача про наступне вивільнення з посади й встановлення факту відсутності позивача 20 червня 2011 року на роботі більше трьох годин протягом робочого дня; доповідною запискою від 19 липня 2011 року №11-3/1334 про відсутність позивача без поважних причин на роботі 20 червня та 04 липня 2011 року; службовою запискою головного спеціаліста з кадрових питань ОСОБА_6 від 19 липня 2011 року про встановлення факту відсутності позивача на роботі без поважних причин 20 червня та 04 липня 2011 року; листками непрацездатності від 14 червня 2011 року серії АВТ № 461018, від 21 червня 2011 року серії АВТ № 461089, від 05 липня 2011 року серії АВТ № 461174; актом складеним об 11-00 годині 19 липня 2011 року про фіксацію факту відсутності позивача 20 червня 2011 року на роботі більше трьох годин протягом робочого дня; актом від 26 липня 2011 року про відмову позивача надати письмові пояснення щодо причин відсутності на роботі 20 червня та 04 липня 2011 року; актом складеним о 10 годині 20 хвилин 27 липня 2011 року щодо вручення позивачеві для ознайомлення наказу відповідача від 26 липня 2011 року № 337-к; листом відповідача від 22 серпня 2011 року № 6552-1-7/22 щодо відсутності підстав для службового розслідування з причини звільнення позивача; доповідною запискою від 07 вересня 2011 року начальника відділу ОСОБА_7 про місце (приміщення кафе) і час (о 8-00 годині) проведення 20 червня 2011 року засідання профкому Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів; доповідною запискою від 07 вересня 2011 року начальника сектору ОСОБА_8 про місце (приміщення кафе по вулиці Рогальова) і час (о 8-00 годині ранку) проведення 20 червня 2011 року засідання профкому управління.
Заслухавши пояснення сторін, що приймають участь у справі, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 15 липня 2010 року ОСОБА_5 було прийнято на посаду заступника начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів, яке є територіальним органом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Заступників начальника Управління призначає та звільняє з посади Голова Держспоживстандарту України за поданням начальника управління, що підтверджується наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №229 від 23.06.2009 року «Про затвердження Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі». /а.с.30-33/.
26 липня 2011 року відповідно до наказу № 337-к позивача було звільнено з займаної посади за прогул без поважних причин згідно п.4 ст.40 КЗпП України. /а.с.6/.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
За загальним правилом, під час вирішення справ щодо публічної служби пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Відповідно до ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно ст.1 Закону України «Про державну службу» державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Частиною 2 ст.9 Закону України «Про державну службу» встановлено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.
Оскільки відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється передусім із загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, а також із підстав визначених спеціальним законом, при звільненні особи з державної служби на неї розповсюджуються гарантії передбачені Кодексом законів про працю України.
Згідно приписів п.4 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) працівника без поважних причин.
Підставою звільнення в наказі від 26 липня 2011 року №337-к вказано наступні документи: подання Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 19.07.2011 № 11-3-1334; акт про відсутність ОСОБА_5 на роботі без поважних причин від 19.07.2011; акт про відмову ОСОБА_5 надати пояснення з приводу відсутності на роботі 20.06.2011 та 04.07.2011 від 26.07.2011 р. /а.с.43, 49-51/.
Суд критично відноситься до даних документів, виходячи з наступного.
Що стосується посилання на акт складеного об 11-00 годині 20 червня 2011 року щодо ознайомлення позивача про наступне вивільнення з посади то як було встановлено, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не були присутніми під час ознайомлення позивача в кабінеті начальника Головного управління ОСОБА_11, а лише підписали його. Дані обставини підтверджуються, як показаннями ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_12, які були допитані у якості свідків. Так і доповідною запискою інспектора Горнадко О.О. від 15 липня 2011 року, яка зазначила, що в кабінеті керівника перебував ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_13, заходила запрошена головний спеціаліст з кадрових питань ОСОБА_12 /а.с.63/. Факт відсутності позивача 20 червня 2011 року на роботі більше трьох годин протягом робочого дня даний акт не підтверджує, як про це зазначає представник відповідача.
Як було встановлено в судовому засіданні будь-яких актів 20 червня та 04 липня 2011 року щодо відсутності на роботі позивача взагалі не складалося. Акт про відсутність ОСОБА_5 на роботі без поважних причин від 19.07.2011 за підписами заступника начальника Головного управління ОСОБА_9, начальника відділу Криворізького регіону ОСОБА_10, головного спеціаліста з кадрових питань ОСОБА_6 констатує лише факт того, що на підставі службової записки ОСОБА_6, яка при оформленні лікарняних листів та складенні табелю на липень 2011 року, на підставі наданих позивачем лікарняних листів встановила, що заступник начальника Головного управління ОСОБА_5 був відсутній без поважних причин 20.06.2011 р. та 04.07.2011 р. /а.с.43, 45/.
Подання Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 19.07.2011 № 11-3-1334 було взагалі викладене у вигляді доповідної записки заступника начальника головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів ОСОБА_9 /а.с.44/.
Акт про відмову ОСОБА_5 надати пояснення з приводу відсутності на роботі 20.06.2011 та 04.07.2011 від 26.07.2011 р. складався в телефонному режимі, що підтвердили допитані у якості свідків, що його підписали ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6
У табелі обліку робочого часу за червень 2011 року взагалі зазначено, що 20 червня 2011 року ОСОБА_5 знаходився на лікарняному. /а.с.40, 41/. Хоча на зворотному листі листка непрацездатності від 14 червня 2011 року серії АВТ № 461018 стоїть підпис головного спеціаліста з кадрової роботи ОСОБА_12 про прийняття його, в якому зазначено, що стати до роботи ОСОБА_5 необхідно 19 червня 2011 року, а оскільки це був вихідний день то 20 червня 2011 року. /а.с.46/.
Під час судового засідання було встановлено, що у вказані дні позивач знаходився на роботі та виконував свої службові обов’язки на протязі всього робочого дня в приміщенні Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Барикадна, 23. Зокрема, 20.06.2011 р. та 04.07.2011 р. ОСОБА_5 складав та підписував документи, спілкувався з підлеглими по матеріалам перевірок. Серед документів, які було складено та підписано позивачем 20.06.2011 р. та 04.07.2011 р.:
- рішення № 80 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 20.06.2011 р. відносно ДТОВ «Кіпаріс»;
- рішення № 81 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 20.06.2011 р. відносно Суши-бар «Дом Самурая»;
- рішення № 90 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 04.07.2011 р. відносно ФОП ОСОБА_14;
- рішення № 94 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 04.07.2011 р. відносно ФОП ОСОБА_15 /а.с.7-10/.
Факт того, що 20.06.2011 р. та 04.07.2011 р. позивача бачили на протязі всього робочого дня в приміщенні Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Барикадна, 23, каб.18 був підтверджений показаннями свідків: ОСОБА_12 та ОСОБА_16 ОСОБА_16 пояснила, що дійсно в ці дні підготовлювала ОСОБА_5 проекти даних рішень про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
Встановлено, що позивач знаходився не на своєму робочому місці в кабінеті №17, а в сусідньому кабінеті №18, оскільки під час знаходження на лікарняному замки в його кабінеті були змінені, речі винесені за наказом начальника управління ОСОБА_11 Також встановлено, що в Головному управлінні є три виходи з нього, а тому недоречними є висновки відповідача про те, що оскільки відеокамера зафіксувала факт виходу із приміщення ОСОБА_5 з центрального входу з управління біля 10 год. 45 хв. 20 червня 2011 року, то це підтверджує його відсутність на роботі протягом всього робочого дня.
Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_17 зазначили, що теж бачили позивача на роботі 20.06.2011 р. та 04.07.2011 р., але за своїми функціональними обов’язками на своєму робочому місці знаходяться не весь день. Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 підтвердили факт присутності позивача на роботі 20 червня 2011 року.
Крім того під час судового засідання був оглянутий оригінал журналу обліку робочого часу, де в графах виходу на роботу позивача за 20 червня та 04 липня 2011 року наявні виправлення, про що не заперечував представник відповідача. Суд критично відноситься до журналу обліку робочого часу та вважає, що він не може слугувати одним із письмових доказів того, що позивач був відсутній на роботі 20 червня та 04 липня 2011 року, оскільки він не прошнурований, не пронумерований та не скріплений печаткою, відсутні підписи керівника. /а.с.87-90/.
Відповідно до наказу №28-к від 14.04.2011 року «Про внесення змін до Правил внутрішнього трудового розпорядку щодо початку та закінчення робочого дня у Головному управлінні» встановлено графік початку та закінчення робочого дня з 09-00 до 18-00 год., перерва з 13-00 до 13-45 год., закінчення роботи у п’ятницю 16-45 год., з якими під підпис був ознайомлений позивач та який не заперечував даний факт в судовому засіданні. Але зазначив, що з Правилами внутрішнього трудового розпорядку Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів під підпис не був ознайомлений, а даний наказ лише стосувався змін щодо початку та закінчення робочого дня у Головному управлінні, що підтверджується назвою Наказу. /а.с.122-134/. Доказів зворотного представником відповідача суду не надано.
Доповідна записка від 07 вересня 2011 року начальника відділу ОСОБА_7 про місце (приміщення кафе) і час (о 8-00 годині) проведення 20 червня 2011 року засідання профкому Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів, доповідна записка від 07 вересня 2011 року начальника сектору ОСОБА_8 про місце (приміщення кафе по вулиці Рогальова) і час (о 8-00 годині ранку) проведення 20 червня 2011 року засідання профкому управління підтверджують лише факт проведення засідання профкому не за адресою управління: м.Дніпропетровськ, вул.Барикадна, 23. /а.с.53, 54/. Як зазначили, допитані у якості свідків, у цей день дійсно відбулося засідання профкому, яке проходило не на роботі та яке закінчилося до 09-00 години ранку, після чого, в тому числі ОСОБА_5, пішли на роботу. /а.с.11/.
В судовому засіданні встановлено, що після ознайомлення з наказом про звільнення позивач звернувся до профспілкового комітету Управління на предмет його звільнення. Після чого члени профкому (8 співробітників) та працівники Управління, робочі місця яких знаходяться за адресою: вул.Барикадна 23, звернулись до Голови Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів - заступнику Голови комісії з реорганізації Держспоживстандарту України Орєхову С.М. /а.с.12, 13/.
Вищевикладене також підтверджує відсутність підстав для звільнення позивача, встановлених п.4 ст.40 КЗпП України, а саме - прогулу, тобто відсутності на робочому місці без поважних причин.
У відповідності до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана та звільнення. При цьому, згідно ст.148 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодних письмових пояснень від позивача не відбирали, належних доказів відповідачем не надано. Документи, вказані в наказі № 337-к, не відповідають дійсності. Про існування актів про позивача відсутність на роботі та про відмову надати пояснення з приводу відсутності на роботі, так саме як і взагалі про його начебто відсутність на роботі 20.06.2011 р. та 04.07.2011 р., як було встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_5 дізнався з наказу про звільнення лише 27 липня 2011 року. /а.с.51/.
Крім того, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_5 більше 15 років перебуває на державній службі, має 9 ранг 5 категорії державного службовця, протягом чотирьох місяців виконував обов’язки начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів. За період роботи в Головному управління до дисциплінарної відповідальності не притягався.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову доведені в судовому засіданні. Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
У відповідності з п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
При вирішенні спору, суд вважає за можливе застосувати ст.11 КАС України та з метою повного захисту інтересів позивача вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправним та скасувати наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про звільнення ОСОБА_5» від 26 липня 2011 року №337-к.
Відповідно до вимог ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Враховуючи наведене, ОСОБА_5 підлягає поновленню на посаді заступника начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів з 26 липня 2011 року, оскільки відповідач звільнив його без законної на те підстави, з порушенням встановленого законодавством порядку, з виплатою йому середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 26.07.2011 року по 14.09.2011 року, у розмірі 11 874, 6 грн. (36 днів х 329, 85 грн. середньоденна заробітна плата). /а.с.35/.
Згідно ст.256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження заробітної плати у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць (серпень 2011 року) виконуються негайно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати протиправним та скасувати наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про звільнення ОСОБА_5» від 26 липня 2011 року №337-к.
Поновити ОСОБА_5 на посаді заступника начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів з 26 липня 2011 року.
Стягнути з Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики на користь ОСОБА_5 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 11 874, 6 грн. (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири грн. 60 коп.).
Звернути постанову суду до негайного виконання в частині поновлення на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7 256, 7 грн. (сім тисяч двісті п’ятдесят шість грн. 70 коп.).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений 19 вересня 2011 року.
Суддя
< Список >
< Список >
< Список >
К.С. Кучма
< Текст >