31.08.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/4118/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніна О.С. < Текст >
при секретаріГрунт Ю.В.
за участю:
представників позивача Євтушенко О.В.
представника відповідача-1 Липенко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпродзержинська фармацевтична компанія»до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Києва про скасування податкової вимоги, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпродзержинська фармацевтична компанія»звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, та просило:
- скасувати податкову вимогу№59 від 03.02.2011 року, направлену Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпродзержинська фармацевтична компанія».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2011 року було залучено Державну податкову інспекцію в Шевченківському районі м.Києва в якості другого відповідача.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатом перевірки господарської одиниці «Аптека №4»Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпродзержинська фармацевтична компанія»з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари складено акт №000983. На підставі зазначеного акту винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005622303/45120 від 23.11.2010 року на суму 24140,00 грн. Крім того, за результатом перевірки господарської одиниці «Аптека №1»Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпродзержинська фармацевтична компанія»з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари складено акт №000986. На підставі зазначеного акту винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005612303/45117 від 23.11.2010 року на суму 2720,00 грн. 01.03.2011 року позивачем отримано податкову вимогу від 03.02.2011 року №59 про сплату податкового боргу в розмірі 26860,00 грн. Зазначені дії відповідача по формуванню та направленню податкової вимоги №59 від 03.02.2011 року є протиправними а податкова вимога підлягає скасуванню, оскільки, по-перше, відповідачем порушено ч.1 ст.58 Конституції України, по-друге –штрафні санкції, які застосовувались до набуття чинності Податковим кодексом України, не вважалися податковим боргом.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що податкові вимоги формуються в автоматичному режимі в АІС «Облік податків і платежів»відповідно до вимог законодавства України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16 листопада 2010 року старшими державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у м. Дніпродзержинську Заліщуком С.В. та Ромашкою Г.Б. була проведена планова перевірка господарської одиниці «Аптека №4»ТОВ «Дніпродзержинська фармацевтична компанія», що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Бойко, 11, з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари.
За результатами проведеної перевірки був складений акт №000983 без зазначення в ньому дати його складення.
17 листопада 2010 року старшими державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у м. Дніпродзержинську Заліщуком С.В. та Ромашкою Г.Б. була проведена планова перевірка господарської одиниці «Аптека №1»ТОВ «Дніпродзержинська фармацевтична компанія», що знаходиться за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул. Магнітогорська, 13, з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари.
За результатами проведеної перевірки був складений акт №000986 без зазначення в ньому дати його складення.
30.11.2010 року підприємство отримало рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
- №0005622303/45120 від 23.11.2010 року на суму 24140,00 грн. (за актом №000983);
- №0005612303/45117 від 23.11.2010 року на суму 2720,00 грн. (за актом №000986).
03.02.2011 року ДПІ у м. Дніпродзержинську було направлено на адресу ТОВ «Дніпродзержинська фармацевтична компанія»податкову вимогу №59 від 03.02.2011 року з вимогою платити суму податкового боргу в розмірі 26860,00 грн.
З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі —ПК України).
Пунктом 14.1.39 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п.14.1.156 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.14.1.265 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 14.1.153 ПК України податкова вимога —письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 року у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, до спірних правовідносин, які виникли в зазначеній справі, не застосовуються положення Податкового Кодексу України.
Пунктом 1.3 ст.1 Закону України встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п.1.5 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Тобто, штрафна санкція справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним саме правил оподаткування, а тому ввійти до складу податкового боргу вона може тільки у випадку порушень правил оподаткування.
Оскільки, позивачем порушено вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», то і до спірних правовідносин застосовуються положення зазначеного закону.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»фінансова санкція - грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб'єктів господарювання за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету.
Крім того, згідно пояснень ДПІ у м. Дніпродзержинську, після доопрацювання програмного забезпечення АІС «Облік податків і платежів»було встановлено обмеження на формування податкових вимог за несплаченими у встановлені строки грошовими зобов’язаннями, які виникли до 01.01.2011 року та не вважалися податковим боргом до набуття чинності Податковим кодексом України. Також, представник ДПІ у м. Дніпродзержинську у судовому засіданні пояснив, що у разі непоставлення ТОВ «Дніпродзержинська фармацевтична компанія»на облік в ДПІ Шевченківського району м. Києва, податкова вимога була б ними відкликана.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що дії податкового органу щодо формування та направлення податкової вимоги №59 від 03.02.2011 року є неправомірними.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги повністю доведені позивачем, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню
Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпродзержинська фармацевтична компанія» до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Києва - задовольнити.
Скасувати податкову вимогу №59 від 03.02.2011 року про сплату податкового боргу в розмірі 26860,00 грн., направлену Державною податковою інспекцією у м.Дніпродзержинську Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпродзержинська фармацевтична компанія».
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений 02 серпня 2011р.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >О.С. Луніна
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >