11.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/6912/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засіданняТроценко О.О.
за участю представників сторін:
Від позивача: Новікова В.В.
Від відповідача: Чикильдін О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Арбітражного керуючого Чикильдіна Олександра Миколайовича про стягнення 5130 грн. 49 коп., -
ВСТАНОВИВ:
14.06.2011р. Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська звернулося з адміністративним позовом до Арбітражного керуючого Чикильдіна О.М. та просить стягнути з останнього борг по переплаті пенсії у розмірі 5130 грн. 49 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при перевірці позивачем довідки про заробіток № 113 від 14.11.2007р. за період з 01.01.1988р. по 31.12.1992р.виданої гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. були виявлені порушення, які виразилися у розбіжностях між тими сумами, які зазначені в відомостях нарахування заробітної плати та сумами, які значаться у довідці про що було складено акт. Зазначена довідка була підписана та видана головою ліквідаційної комісії ВАТ «Дніпропетровський домобудівний комбінат-2»Чикильдіним О.М. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2002р. у справі № 26/230/99 ВАТ «Дніпропетровський домобудівельний комбінат-2 –було ліквідовано. В подальшому, відповідачем були видані дві довідки про заробіток - № 61 від 11.06.2010р. за період з 01.11.1988р. по 31.12.1992р. та довідка № 112 від 28.12.2010р. за період з 01.01.1988р. по 31.10.1988р. на підставі яких пенсійним фондом остаточно здійснено перерахунок пенсії гр. ОСОБА_1. з 03.01.2008р. (дата призначення пенсії) та переплата склала 5130 грн. 49 коп. Позивач звертався з вимогою до гр. ОСОБА_1. щодо повернення переплаченої суми пенсії, однак вона відмовилася повернути переплату пенсії у зв’язку з чим позивач вважає, що зазначена сума переплати пенсії повинна бути стягнути з арбітражного керуючого Чикильдіна О.М. посилаючись на те, що відповідно до ст. 34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи –банкрута ліквідатор зобов’язаний передати на зберігання до архівної установи всі документи банкрута –ВАТ «Дніпропетровський домобудівельний комбінат-2». Ліквідатор документи до архівної установи не передав у зв’язку з чим, на думку позивача, останній оставив за собою право видавати довідки, які необхідні для призначення пенсії, а згідно ч.2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення»підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити, у письмових запереченнях та в усних поясненнях зазначив про те, що він, як арбітражний керуючий не отримував ніякої переплати пенсії, а отримала її гр. ОСОБА_1. З 27.12.2002р. він не має повноважень ліквідатора ВАТ «ДДБК № 2», але Дніпропетровське архівне управління відмовилось прийняти документи з особового складу ліквідованих підприємств через відсутність вільних площ в архівосховищах, тому, щоб не порушувати прав громадян ним видавались довідки для призначення пенсій, які готуваша колишній бухгалтер ОСОБА_2 Позивач прийняв довідку № 113 від 14.11.2007р. і лише в червні 2010р. почав вимагати від колишнього бухгалтера надання нових документів і підписання актів перевірки від 16.06.2010р. і пояснювальної записки від 11.06.2010р., данні документи відповідач не підписував та хто їх підписав йому не відомо. Крім того, відповідач зазначає, що без погодження з архівним управлінням місце подальшого зберігання документів такі довідки не можуть бути враховані при призначенні пенсій, вважає, що його вини в призначенні пенсії ОСОБА_1. немає. При цьому, також відповідач вказує на те, що згідно ч.2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення»відповідальність несуть підприємства і організації, а не колишні їх ліквідатори, арбітражний керуючий не є правонаступником ліквідованого підприємства, а тому вважає, що у позові позивачеві слід відмовити.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 26.08.2011р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позовних вимог позивачеві слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., яка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»з 03.01.2008р. на підставі довідки про заробіток № 113 від 14.11.2007р. за період з 01.01.1988р. по 31.12.1992р., яка була видана головою ліквідаційної комісії ВАТ «Дніпропетровський домобудівельний комбінат-2»Чикильдіним О.М. та містила відомості про суму заробітку для обчислення пенсії, яка склала 2 грн. 14707 коп. (а.с.4).
В подальшому, Управлінням Пенсійного фонду в Індустріальному районі м. Дніпропетровська була здійснена перевірка даних вищевказаної довідки про заробіток за результатами якої виявлені порушення, що виразилися у допущенні розбіжностей між тими сумами, які зазначені у відомостях про нарахування заробітної плати та сумами, які значаться у довідці № 113 від 14.11.2007р. про що був складений акт від 16.06.2010р.(а.с.7-8, 11-12).
Після перевірки відповідачем було надано нову довідку № 61 від 11.06.2010р. про заробітну плату гр. ОСОБА_1. за період з 01.11.1988р. по 30.11.1993р., де сума заробітку для обчислення пенсії склала 15 грн. 36976 коп., яка відповідала первинним бухгалтерським документам (а.с.9-10).
Також, 13.01.2011р. до управління надійшла довідка про заробітну плату гр. ОСОБА_1. № 112 від 28.12.2010р. за період з 01.01.1988р. по 31.10.1988р., яка підписана ліквідатором ВАТ «ДДСК-2»Чикильдіним О.М.(а.с.13).
На підставі вищевказаних двох довідок № 61 від 11.06.2010р. за період з 01.11.1988р. по 30.11.1993р. та № 112 від 28.12.2010р. за період з 01.01.1988р. по 31.10.1988р. гр. ОСОБА_1. позивачем було здійснено остаточний перерахунок пенсії з 03.01.2008р. (дата призначення пенсії) за результатами якого встановлено переплату пенсії в сумі 5130 грн. 49 коп., яку фактично отримала гр.ОСОБА_1, що підтверджується відповідною довідкою про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії за період з 01.01.2008р. по 28.02.2011р., а також копією заяви про відмову повернути позивачеві вказану переплату (а.с.14, 16-17).
Тобто, судом встановлено, що фактично переплату пенсії отримав не відповідач –арбітражний керуючий Чикильдін О.М., а громадянка ОСОБА_1.
Також з наданих суду документів вбачається, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2002р. у справі № Б26/2/230/99 ліквідовано юридичну особу –Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський домобудівельний комбінат № 2», а у відповідності до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.07.2011р. припинено державну реєстрацію юридичної особи - Дніпропетровський домобудівельний комбінат № 2 - 18.12.2004р. (а.с. 5-6, 32-33).
Тобто, станом на 14.11.2007р. ( дата видачі довідки № 113), 11.06.2010р. (дата видачі довідки № 61), 28.12.2010р. (дата видачі довідки № 112) арбітражний керуючий Чикильдін О.М. не був ліквідатором ВАТ «Дніпропетровський домобудівельний комбінат № 2, що свідчить про те, що останній не є посадовою особою ліквідованого підприємства, а тому не може нести відповідальності за видані недостовірні дані, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення»лише підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Отже, колишній ліквідатор ВАТ «Дніпропетровський домобудівельний комбінат № 2»Чикильдін О.Н. не може нести відповідальності за підприємство, яке є ліквідованим та в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи –Дніпропетровського домобудівельного комбінату № 2 у зв’язку з визнанням його банкрутом, які внесені 18.12.2004р. (а.с.32).
Відповідно до ч.2 ст. 34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор зобов’язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що на ліквідатора покладено обов’язок щодо зберігання архівних документів банкрута, а не відповідальність за видачу недостовірних документів ліквідованого підприємства.
При цьому, ні Закон України «Про пенсійне забезпечення», ні норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не визначають відповідальність ліквідатора за надання недостовірних даних у разі, коли підприємство - банкрут є ліквідованим.
Із наявних в матеріалах справи документів, видно, що арбітражним керуючим Чикильдіним О.М. у відповідності до вимог ч. 2 ст. 34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вживалися заходи щодо передачі документів банкрута –ВАТ «Дніпропетровський домобудівельний комбінат № 2»до архівної установи, однак 15.05.2009р. архівне управління Дніпропетровської міської ради повідомило про те, що не має можливості прийняти документи з особового складу ліквідованого ВАТ «Дніпропетровський домобудівельний комбінат № 2»через відсутність вільних площ в архівосховищах (а.с.23).
Отже, відповідачем вжито всіх необхідних заходів щодо передачі документів особового складу ліквідованого ВАТ «Домобудівельний комбінат № 2»та здійснюється збереження цих документів у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач у ході судового розгляду справи не надав жодних доказів та не навів жодних підстав щодо правомірності заявлення ним позовних вимог саме до відповідача.
Є безпідставними посилання позивача на норми ч. 2 ст. 34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та ч. 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якими нібито передбачена відповідальність за надання недостовірних документів, оскільки зазначені норми передбачають лише збереження документів ліквідованого підприємства та відповідальність за надання недостовірних документів лише підприємств і організацій, а тому зазначені твердження не можуть бути покладені судом в основу цієї постанови.
За викладених обставин, суд не находить законних та обґрунтованих підстав для задоволення позову позивача про стягнення з відповідача переплати пенсії, виплаченої гр. ОСОБА_1. в сумі 5130 грн. 49 коп. у зв’язку з чим в позові слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71,86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Арбітражного керуючого Чикильдіна Олександра Миколайовича про стягнення 5130 грн. 49 коп. – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 31.08.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >