12.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/3702/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
від позивача Троценко О.О.
Трохименко Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Північної міжрайонної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Дочірнього підприємства «КУМ-122»Закритого акціонерного товариства «Науково-дослідне виробниче підприємство «Криворіжстальконструкція»про стягнення 66924 грн. 34 коп., -
ВСТАНОВИВ:
30.03.2011 року Північна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі Дніпропетровської області звернулася з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «КУМ-122»Закритого акціонерного товариства «Науково-дослідне виробниче підприємство «Криворіжстальконструкція»та, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 18.04.2011р., від 16.08.2011р., просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 66924 грн. 34 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеного аналізу діяльності підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства було встановлено порушення відповідачем ст.ст. 4, 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-Ш «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у частині несплати у встановлені законодавством строки самостійно задекларованого податкового зобов’язання у декларації, яке є узгодженим з дня подання податкової декларації та сум, нарахованих податковим органом. Податковий борг виник 30.09.2010р. в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків податкових зобов’язань з податку на додану вартість та сум податку, нарахованих органом ДПС у розмірі 66 924 грн. 34 коп. В уточненому позові від 18.04.2011р. позивач вказує на те, що зазначений податковий борг виник у відповідача та підлягає стягненню за період з 30.09.2010р. по 02.03.2011р. з урахуванням нарахованої пені у розмірі 1838 грн. 84 коп. за період з 21.08.2010р. по 17.01.2011р. на підставі ст.ст. 16,17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-Ш.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання на неодноразові виклики в судове засідання не з’являвся (25.05.2011р., 22.06.2011р., 13.07.2011р., 22.08.2011р.), причину неявки не повідомив, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ч.11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України за адресою, вказаною у копії витягу з ЄДРПОУ станом на 24.02.2011р. (а.с.7,60,81,89). Відповідач наданим йому процесуальним правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності не звернувся, витребуваних судом документів не надав, свого представника для участі в судове засідання не направив.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача в судове засідання, який не є суб’єктом владних повноважень належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи вищенаведене, та те, що відповідач належно повідомлений судом про час і місце розгляду справи, не надання відповідачем клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності, строки вирішення спору, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, норми ч. 4 ст. 128 Кодексу, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача, за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб’єктом владних повноважень –є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п.8 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України та те, що позивач звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду після набрання чинності вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення податкового боргу та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(чинної на момент виникнення правовідносин за цим податковим боргом) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб’єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п. 20.1.18 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, позивач –орган державної податкової служби є суб’єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Судом встановлено, що Дочірнє підприємство «КУМ-122»Закритого акціонерного товариства «Науково-дослідне виробниче підприємство «Крворіжстальконструкція»зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради 01.04.2009р. за № 12271020000010950 за адресою: 50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, буд. 34-В та перебуває на обліку як платник податків у Північній міжрайонній ДПІ у м. Кривому Розі з 02.04.2009р. за № 20188, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ станом на 24.02.2011р., копією свідоцтва про державну реєстрацію від 01.04.2009р. серії А01; 562057, копією довідки з ЄДРПОУ № 013569 від 01.04.2009р. та копією довідки про взяття на облік платника податків від 14.03.2011р. за № 133 (а.с.7-10).
Згідно копії свідоцтва № 100229324 форми № 2-ПДВ НБ № 143980 від 04.06.2009р. Дочірнє підприємство «КУМ-122»Закритого акціонерного товариства «Науково-дослідне виробниче підприємство «Криворіжстальконструкція» є платником податку на додану вартість (а.с.13).
Пунктом 1 частини 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинного на момент виникнення правовідносин-проведення перевірки) визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки ( на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).
Так, 19.10.2010р. Північною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області було здійснено невиїзну документальну перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість ДП «КУМ-122»ЗАТ «Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція»за період з 08.10.2010р. по 19.10.2010р.
В ході перевірки було встановлено порушення відповідачем абз.1 п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-Ш «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(порушення граничних строків сплати податкових зобов’язань по поданих деклараціях з податку на додану вартість) та за результатами такої перевірки працівниками ДПІ було складено відповідний акт № 006877 (а.с.44).
Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних санкцій, відповідачем порушені граничні строки сплати податку на додану вартість по наступних деклараціях та податкових повідомленнях-рішеннях:
- по деклараціях № 19040 від 21.06.2010р. –термін сплати 30.06.2010р., а фактично сплачено 08.10.2010р., тобто з затримкою на 100 днів; 16.09.2010р. сплачено боргу 3867 грн.78 коп., тобто з затримкою на 78 днів
- по декларації № 17403 від 20.05.2010р. – термін сплати 31.05.2010р., а фактично було сплачено 20.08.2010р. суму у розмірі 4966 грн. 69 коп., тобто з затримкою на 81 день; 25.08.2010р. сплачено суму у розмірі 5736 грн. 69 коп., тобто з затримкою на 86 днів; 29.07.2010р. сплачено суму у розмірі 4958 грн. 28 коп., тобто з затримкою на 59 днів; 21.07.2010р. сплачено суму у розмірі 9960 грн. 96 коп., тобто з затримкою на 51 день; 09.07.2010р. сплачено суму у розмірі 9987 грн. 13 коп., тобто з затримкою на 39 днів; 07.07.2010р. сплачено суму у розмірі 3998 грн. 52 коп., тобто з затримкою на 37 днів; 16.06.2010р. було сплачено суму у розмірі 4000 грн., тобто з затримкою на 16 днів;
- по декларації № 5176 від 22.02.2010р. –термін сплати 02.03.2010р., а фактично було сплачено 19.04.2010р. суму у розмірі 17843 грн. 19 коп., тобто з затримкою в 48 днів; 24.03.2010р. булло сплачено суму у розмірі 5998 грн. 81 коп., тобто з затримкою на 22 дні; 09.03.2010р. було сплачено суму у розмірі 2000 грн., тобто з затримкою на 7 днів;
- по податковому повідомленню рішенню № 0000991502 від 18.06.2010р. –термін сплати 29.06.2010р., а фактично було сплачено 16.09.2010р., тобто з затримкою на 79 днів (а.с.43).
На підставі акту вище проведеної перевірки податковим органом 19.10.2010р. згідно до абз.2 п.п.17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000р, № 2181-Ш до відповідача за вказані порушення були застосовані штрафні санкції та складені три податкові повідомлення-рішення форми «Ш»№0001641502/0 на суму 1292 грн. 18 коп., №0001631502/0 на суму 12565 грн. 53 коп. та № 0001621502/0 на суму 4575 грн.12 коп., які були отримані відповідачем про що свідчить відповідна відмітка на корінцях зазначених податкових повідомлень-рішень (а.с.42-43).
В подальшому, податковим органом у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного станом на 2010р.) здійснювалися заходи щодо погашення відповідачем вказаного податкового боргу та були направлені на адресу відповідача дві податкові вимоги, а саме:
- перша податкова вимога № 1/166 від 04.06.2010р. на суму 43607 грн. 64 коп., яка була отримана відповідачем 30.06.2009р.(а.с.17);
- друга податкова вимога № 2/189 від 05.07.2010р. на суму 58617 грн. 56 коп., яка була вручена відповідачеві 07.07.2010р., про що свідчить відмітка на корінці податкової вимоги (а.с.17).
Отже, з урахуванням того, що друга податкова вимога відповідачу була вручена 07.07.2010р., податковий борг виник у відповідача з 18.07.2010р. та в подальшому збільшувався за рахунок вище прийнятих податкових повідомлень-рішень від 19.10.2010р. з датою виникнення податкового боргу з 30.10.2010р., а також за рахунок поданих декларацій № 40323 від 20.10.2010р. зі строком виникнення боргу 01.11.2010р., № 44850 від 22.11.2010р. зі строком виникнення боргу 02.12.2010р., № 46606 від 20.12.2010р. зі строком виникнення податкового боргу 31.12.2010р., № 53333 від 20.01.2011р. зі строком виникнення боргу 01.02.2011р., № 4684 від 21.02.2011р. зі строком виникнення податкового боргу 04.03.2011р. і рішення про розстрочення від 30.04.2010р. № 6 та процентів за користування розстрочкою, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.16).
Судом встановлено, що відповідачем сума боргу не була сплачена у встановлені законодавством строки та податковий борг лише збільшувався.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(які були чинними на момент виникнення податкового боргу) податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 вказаного вище Закону визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4, п.п.5.2.1 п.5.2 пп.5.3.1 п.5.3 пп.5.4.1 п.5.4 ст. 5, п.п.6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181-Ш, якщо сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов’язання. У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті4 Закону № 2181 платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
П.п.16.1.1. п.16.1 ст. 16 Закону України № 2181-Ш (чинного на момент виникнення податкового боргу) визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно п.п.16.4.1 п.16.4 ст. 16 цього ж Закону пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Так, згідно розрахунку пені, наданого податковим органом за період з 21.08.2010р. по 17.01.2011р. розмір пені за прострочення платежів становить 1838 грн. 84 коп. ( а.с.16, 63).
Загальна сума заборгованості з податку на додану вартість за поданими відповідачем деклараціями та зобов’язаннями, нарахованими податковим органом у період з 18.07.2010р. по 02.03.2011р. становить 66924 грн. 34 коп., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.16).
Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» ( в редакції, який діяв станом на 2010р.) платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Також, згідно п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р. платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідач в судове засідання на неодноразові виклики ні разу не з’явився, доказів сплати податкового боргу з податку на додану вартість суду не надав.
За викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як відповідачем порушені вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про систему оподаткування»(які діяли на момент виникнення податкового боргу), а також норм Податкового кодексу України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71,86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Північної міжрайонної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Дочірнього підприємства «КУМ-122» Закритого акціонерного товариства «Науково-дослідне виробниче підприємство «Криворіжсталь конструкція» про стягнення 66924 грн. 34 коп. – задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства «КУМ-122» Закритого акціонерного товариства «Науково-дослідне виробниче підприємство «Криворіжстальконструкція» (50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Жовтневий район, вул. Електрозаводська, буд. 34-в, код ЄДРПОУ 36418266, р/р № 26005900697816, р/р 2604747 в філії ПАТ «ПУМБ» у м. Дніпропетровську, МФО 305813) на користь державного бюджету (р/р № 31112029700022, код платежу 14010100, одержувач ВДК у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, код 24237505, банк УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012) - суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 66924 грн. 34 коп. (шістдесят шість тисяч дев’ятсот двадцять чотири грн. 34 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений –31.08.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >