Справа №22-ц-912  2007р.                    Головуючий у 1-й інстанції  Мальована В.В.

Суддя-доповідач                                                                                     Данильченко Л.О.

УХВАЛА

24  липня  2007  року  колегія  суддів  судової  палати  з  цивільних   справ апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Попруга С. В.

суддів - Данильченко Л.О.,  Кононенко О.Ю.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

адвоката - ОСОБА_1

та осіб,  які беруть участь у справі - позивачки ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу виконавчого комітету Сумської міської ради на ухвалу Зарічного районного суду м.  Суми від 12 червня 2007 року про відмову в задоволенні заяви виконавчого комітету Сумської міської ради про роз'яснення рішення Зарічного районного суду м.  Суми від 24 січня 2007 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Сумської міської ради,  третя особа: Управління житлово-комунального господарства про визнання права на проживання та вселення

та за зустрічним позовом виконавчого комітету Сумської міської ради до ОСОБА_2,  третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зарічник»,  Сумська обласна клінічна лікарня,  відділ у справах громадянства,  міграції та реєстрації фізичних осіб Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумській області про визнання особи такою,  що втратила право користування житловим приміщенням.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Данильченко Л.О.,  пояснення позивачки ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1,  які заперечували проти доводів апеляційної скарги,  дослідивши матеріали справи,  доводи апеляційної скарги,  колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Зарічного районного суду м.  Суми від 24 січня 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено,  зобов'язано виконавчий комітет Сумської міської ради вселити ОСОБА_2 у жиле приміщення - кімнату АДРЕСА_1,  надавши їй ліжко-місце.

Виконавчий комітет Сумської міської ради 23 травня 2007 року звернувся із заявою про роз'яснення даного рішення,  оскільки коли будинок раніше мав статус гуртожитку,  людям надавались ліжко-місця,  а після набуття цим гуртожитком статусу житлового будинку за мешканцями закріплювались не ліжко-місця,  а житлові кімнати.

2

Ухвалою Зарічного районного суду м.  Суми від 12 червня 2007 року відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду.

При постановленні ухвали суд першої інстанції виходив з того,  що мотивувальна та резолютивна частини рішення містять всі зазначені обставини,  викладені виконкомом у своїй заяві щодо виконання судового рішення,  а тому роз'яснення не потребують.

В апеляційній скарзі виконавчий комітет Сумської міської ради просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та роз'яснити рішення суду.

Апелянт вважає,  що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає,  що на даний час вільних кімнат в будинку по АДРЕСА_1 немає,  а ліжко-місце надати неможливо,  оскільки цей будинок не є гуртожитком,  а має статус будинку для тимчасового проживання малих сімей.

Дослідивши матеріли справи,  доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається,  що 15 квітня 2003 року рішенням Сумської міської радиАДРЕСА_1 переданий в комунальну власність.

Обласною клінічною лікарнею 11 березня 1997 року видано ордер на вселення ОСОБА_2 в даний гуртожиток по АДРЕСА_1 на ліжко-місце.

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 99 від 03 лютого 2004 року гуртожитку по АДРЕСА_1 надано статус житлового будинку для проживання малих сімей.

Непроживання позивачки з 2002 року в даному гуртожитку суд першої інстанції рішенням від 24 січня 2007 року визнав поважним,  і визнано за нею право на проживання у вказаному житловому приміщенні.

Зобов'язано виконком Сумської міськради вселити ОСОБА_2 в кімнату будинку АДРЕСА_1,  надавши їй ліжко-місце.

З даним рішенням погодилась і апеляційна інстанція,  про що 21 березня 2007 року апеляційним судом Сумської області постановлено ухвалу.

На час вселення позивачки у 1997 році це приміщення мало статус гуртожитку,  а на час виникнення спору статус будинку АДРЕСА_1 змінено,  але режим її проживання в зв'язку з цим не змінився. 

з

Другий ордер їй не видавався,  тобто вона підлягає вселенню на ліжко-місце,  про що і зазначив суд у своєму рішенні.

Крім того,  обставини щодо зміни статусу гуртожитку і надання в зв'язку з цим кімнати чи ліжко-місця не буди предметом спору,  а суд не може виходити за межі спору.

Таким чином,  підстави для роз'яснення рішення суду від 24 січня 2007 року по даній справі відсутні.

В зв'язку з вищевикладеним,  колегія суддів вважає,  що ухвала суду першої інстанції викладена і постановлена у відповідності з діючим законодавством і підстави для її зміни або скасування відсутні.

На підставі викладеного,  керуючись п.1 ч.2  ст. 307,  п.1 ч.1  ст. 312,   ст.  313-315 ЦПК України,  колегія суддів:

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Сумської міської ради відхилити.

Ухвалу Зарічного районного суду м.  Суми від 12 червня 2007 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили,  але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.