23.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/10174/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кучми К.С. < Текст >
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" про стягнення пені, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2011 року позивач на виконання своїх владних повноважень звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що відповідачем відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за 10 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, повинно до 16 квітня 2010 року самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 248 180, 90 грн., які визначені в звіті формою 10-ПІ №2291 від 25 лютого 2011 року та пеню у розмірі 6 179, 35 грн., тому позивач просить суд стягнути з відповідача утворену недоїмку в зазначеній сумі рішенням суду.
В судове засідання представник позивача не з’явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представники відповідача в судовому засіданні проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз» зареєстроване у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів як платник страхових внесків (страхувальник).
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз» перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз».
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Згідно ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. № 875- XIII (зі змінами та доповненнями) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ст.20 даного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлена нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, утому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
На думку позивача, на підставі звіту за формою 10-ПІ №2291 від 25 лютого 2011 року за 2010 рік за місця призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач, повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції та в подальшому нараховану пеню у загальному розмірі 248 180, 90 грн.
В своїх запереченнях на позов відповідач послався на те, що відповідно до ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п.11,12 «Положення про Фонд соціального захисту інвалідів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 р. №1434, місцеві органи соціального захисту населення: виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації; щомісячно надсилають службі зайнятості заявки на навчання інвалідів; ведуть банк даних про інвалідів, які працюють і бажають працювати.
Згідно з ч.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи, організації незалежно від форм власності щомісяця подають центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій).
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено письмовими доказами відповідачем щомісячно на протязі 2010 року відповідач подавав до районного центру зайнятості звіти про наявність вільних робочих місць за формою 3-ПН, в яких були заявлені вакантні посади для працівників, яким встановлено інвалідність. Звіти формою державної статистичної звітності 3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду.
Окрім того, відповідач інформував про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів шляхом надання оголошень в журналі «Робота та кар’єра».
У відповідності до ст.8 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров’я України та органами місцевого самоврядування.
Згідно ст.18 даного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В силу Закону України «Про зайнятість населення», державна служба зайнятості, направляє для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань. Підприємства, установи і організації, незалежно від форми власності щомісяця подають центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних місць(вакансій).
В силу ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що надані позивачем докази та обґрунтування позову не доведені, оскільки згідно норм чинного законодавства на підприємства покладений обов’язок по створюванню робочих місць інвалідів, а не обов’язок по їх працевлаштуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >К.С. Кучма
< Текст >