АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

27 квітня 2007 року                                    м. Донецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Донецької області в складі:

Головуючої: Червинської М.Є.

Суддів: Лоленко А.В.,  Біляєвої О.М.,

Новодворської О.М.,  Олєйникової Л.С.,

Розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства „Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про стягнення додаткової пенсії за договором пенсійного страхування,  за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства „Українська акціонерна страхова компанія АСКА" до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним,  за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 7 липня 2004 року,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства закритого типу „Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про стягнення додаткової пенсії за договором пенсійного страхування. Посилався на те,  що 10 січня 1994 року уклав з відповідачем договір пенсійного страхування для отримання додаткової пенсії строком на дев"ять років. За умовами договору відповідач взяв на себе обов'язок після закінчення терміну договору сплачувати довічно щомісячно додаткову пенсію після того,  як він набуде права на отримання державної пенсії. Відповідач відмовляється виконати умови договору,  просив стягнути з відповідача починаючи з січня 2003 року пенсію в розмірі 362, 05 гривень щомісячно.

Відповідач в грудні 2003 року звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання договору недійсним. Посилався на те,  що договір від 10 січня 1994 року не відповідає вимогам Закону України „Про страхування",  за договором вони не досягли з позивачем істотних умов договору,  просили визнати такий договір недійсним відповідно до ст. 48 ЦК України.

Справа № 33ц - 168 кс 07                                                  Категорія 31 ЦП:

АПП:

Головуючий у першій інстанції Димидовська А.І.

Доповідач Червинська М.Є.

2

Рішенням Солом"янського районного суду м. Києва в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено,  позовні вимоги ЗАТ „Українська акціонерна страхова компанія АСКА" до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним задоволені,  з відповідача на користь позивача стягнутий страховий платіж в розмірі 50 копійок,  в якості компенсації - 400 гривень.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 7 липня 2004 року рішення Солом"янського районного суду м. Києва від 27 квітня 2004 року скасоване,  в частині зустрічних позовних вимог ЗАТ „Українська акціонерна страхова компанія АСКА" ухвалене нове рішення,  в задоволенні позовних вимог ЗАТ „Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про визнання договору недійсним відмовлено,  в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення суми справа направлена на новий судовий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі суду.

В касаційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду в частині висновків щодо направлення справи на новий розгляд,  посилаючись на те,  що суд апеляційної інстанції порушив вимоги процесуального закону,  оскільки не мав підстав для направлення частини позовних вимог на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає,  що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог позивача про стягнення сум за договором пенсійного страхування та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції,  апеляційний суд виходив з того,  що місцевий суд при розгляді справи не зазначив в рішенні про відсутність порушення прав і свобод,  за захистом яких спрямоване звернення позивача до суду,  суд не встановив,  чи виконав за договором позивач свої обов"язки,  не з"ясував всіх обставин,  що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте повністю погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна,  оскільки він ґрунтується на неправильному застосування норм процесуального права.

Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку і передачі справи на новий розгляд були визначені ст. 307 ЦПК України 1963 року,  який діяв на час розгляду справи. В ухвалі апеляційного суду такі підстави не наведено.

Відповідно до ст. 309 зазначеного Кодексу неповне з"ясування судом обставин,  що мають значення для правильного вирішення справи,  визначено як підставу для скасування рішення і ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційний суд в порушення вимог ч.2 ст. 301 ЦПК України 1963 року не врахував,  що суд апеляційної інстанції міг встановлювати нові факти,  досліджувати нові докази,  а також докази,  які на думку осіб,  що беруть участь у справі,  судом першої інстанції досліджувались з порушенням встановленого цим Кодексом порядку.

За таких обставин колегія судців вважає,  що апеляційний суд не виконав своїх обов"язків,  визначених законом при направленні частини позовних вимог на новий розгляд до суду першої інстанції,  таке невиконання функцій апеляційної інстанції тягне за собою скасування рішення апеляційного суду в повному обсязі з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

З

Керуючись ст. ст.  333,  336,  338 ЦПК України,  колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 7 липня 2004 року скасувати,  справу направити на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.