КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-13805/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"29" вересня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Лівобережної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Лівобережна міжрайонна виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі –відповідач) подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розглядати справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач є страхувальником за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Внаслідок настання страхового випадку –вагітності, що підтверджується листком непрацездатності від 25 серпня 2009 року (а.с. 58), позивачем проведено нарахування та виплачено допомогу відповідно до листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами у розмірі 13078 грн. 80 коп.
19 жовтня 2009 року позивач подав до відповідача заяву № 01/19102009 про відшкодування понесених витрат за рахунок коштів фонду. Для перевірки правомірності суми вказаного відшкодування відповідачем проведено перевірку та складено акт ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1944 від 3 листопада 2009 року, яким не встановлено порушень щодо розрахунку допомоги по вагітності та пологах.
Однак відповідачем відмовлено у відшкодуванні зазначеної суми до отримання висновків контролюючих та правоохоронних органів.
У відповідності до п.5 ч.1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18 січня 2001 року № 2240-III (далі –Закон № 2240), страхувальник має право на додаткове фінансування з коштів Фонду в разі перевищення суми фактичних витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, над сумою нарахованих страхових внесків.
Пунктом 3 частини 2 статті 27 вказаного Закону передбачено, що страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.6.9 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16 (чинна на момент виникнення спірних правовідносин), якщо витрати, проведені страхувальником-роботодавцем, за звітний квартал перевищують нараховану суму страхових внесків та інших платежів, то різниця між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується в рахунок сплати наступного кварталу. Якщо ж витрати не можуть бути покриті страховими внесками і в наступному кварталі, то сума перевищення, з урахуванням очікуваного результату в наступному кварталі, відшкодовується страхувальнику-роботодавцю органом Фонду після одержання від нього звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП за минулий квартал.
Враховуючи відсутність порушень положень Закону № 2240 з боку позивача, що було встановлено перевіркою, та обов`язок відшкодування з боку відповідача витрат по виплаті допомоги по тимчасовій втраті працездатності, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обгрунтованість позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обгрунтованими.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2011 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Чаку Є.В.