КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-682/1009 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" вересня 2011 р. м. Київ
Справа № 2-а-682/10
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 11 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про перерахунок пенсії,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 (далі –позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області (далі –відповідач) про перерахунок пенсії.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 11 жовтня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позов та відмовити у задоволенні позову відповідно. Свої вимоги апелянти аргументують тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Враховуючи те, що апеляційна скарга була подана на постанову суду, яка мала бути ухвалена у порядку скороченого провадження, згідно ст. 183-2 КАС України та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи, інвалідність якого отримана через захворювання, яке пов`язане з виконанням робіт щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Внаслідок вказаних обставин, позивач має право на отримання пенсії у розмірі не меншому ніж вісім мінімальних пенсії за віком та на додаткову пенсію у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, які передбачені ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-XII.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, що при розрахунку пнсійних виплат у відповідності до ст.ст. 50 та 54 Закону № 796, відповідач мав керуватись нормами ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»є вірними.
Однак висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог за період з 01.11.2006 року по 23.03.2010 року колегія суддів вважає такими, що не відповідають вимогам КАС України щодо строку звернення до суду з позовною заявою.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В свою чергу, оскільки позовні вимоги стосуються щомісячних соціальних виплат, строк, коли особа мала дізнатись про порушення своїх прав, наступав по закінченню кожного календарного місяця.
Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених ч. 2 ст. 99 КАС України, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
Суд першої інстанції не постановляв ухвали про поновлення строку звернення до суду.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду 24.09.2010 року суд першої інстанції при відкритті провадження у справі мав залишити позовні вимоги у їх частині за період з 01.11.2006 року по 23.03.2010 року без розгляду. У той час як інша частина позовних вимог за період з 24.03.2010 року по 11.10.2010 року підлягає задоволенню.
Також, колегія суддів звертає увагу на неможливість задоволення апеляційних вимог позивача щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок і виплату їй доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-XII, оскільки вказані вимоги не були заявлені у позовній заяві.
Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов частково.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 11 жовтня 2010 року скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позов частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 пенсії у розмірі меншому ніж передбачено ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-XII.
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області нарахувати і виплатити ОСОБА_3 пенсію у розмірі не меншому ніж вісім мінімальних пенсії за віком та додаткову пенсію у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, які передбачені ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-XII з 24.03.2010 року по 11.10.2010 року, за мінусом вже виплачених сум за вказаний період.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Чаку Є.В.