ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2011 року Справа № 20/5005/6349/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач)
суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.
при секретарі: Ревковій Г.О.
прокурор: не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 12.04.2011
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 03.02.2010
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “ВАСІЛ СПОРТ” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2011р. у справі №20/5005/6349/2011
за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради , м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “ВАСІЛ СПОРТ”, м. Дніпропетровськ
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2011р. по справі №20/5005/6349/2011 (суддя Пархоменко Н.В.) позов Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “ВАСІЛ СПОРТ” про внесення змін до договору оренди земельної ділянки задоволено.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:
- судом порушені норми ст. ст. 1, 2, 13, 21, 23, 30 Закону України «Про оренду землі», ст.188 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 203, ст. ст. 632, 651, 652 Цивільного кодексу України.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Прокурор після відкладення розгляду справи в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим розглянути скаргу у його відсутність за наявними в матеріалах справи документами.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Із матеріалів справи вбачається, що між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «ВАСІЛ СПОРТ»09 серпня 2005 року було укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки загальною площею 7,4329га, що розташована за адресою: вул. Братів Трофімових,545 ( Ленінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:08:645:0033.
Договір укладено стром на 15 років (пункт 3.1. договору).
Згідно п.4.1 вказаного договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.
Відповідно до пункту 4.2. зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України.
Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставок земельного податку; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; інших випадках, передбачених законодавчими актами України (п.4.7 договору).
Згідно ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, що передбачено ст.125 ЗК України.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008р. №309-УІ внесені зміни до ч. 4, 5 ст.21 Закону України “Про оренду землі”, а саме було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою, для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, для інших категорій земель – трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.
Після набрання чинності Податковим кодексом Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення від 02.02.2011р. №216/8 «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства». Пунктом 2.1 зазначеного рішення встановлено річну орендну плату за користування ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України.
Таким чином, у відповідності з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008року та Податковим кодексом України розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України», а спірний договір в цій частині є таким, що суперечить чинному законодавству.
Міська рада вищезазначене рішення міської ради довела до відома всіх орендарів земельних ділянок шляхом опублікування в газеті «Наше місто»22.02.2011р. і запропонувала орендарям укласти додаткові угоди відповідно до вимог чинного законодавства.
Зазначене рішення відповідачем не було виконано, тому у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України це стало підставою звернення до суду.
Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
За ст.30 Закону України «Про оренду землі»зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.
Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
За таких обставин висновок суду про наявність правових підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати є повним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.
Враховуючи викладене, підстав для скасування рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.
Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2011р. у справі №20/5005/6349/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді А.О. Логвиненко
Т.Г.Стрелець