ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2011 року Справа № 16/5005/7255/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач)
суддів: Логвиненко А.О., Стрелець Т.Г.
при секретарі: Соловйовій О.І., Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 07.04.2011, ОСОБА_2, довіреність від 19.10.2008
від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність від 12.07.2011
від відповідача-2: ОСОБА_4, довіреність від 16.11.2010
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2011р. у справі №16/5005/7255/2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія розвитку будівництва”, м. Київ
до відповідача-1: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до відповідача-2: Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпропетровськ
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2011р. у справі №16/5005/7255/2011 (суддя Загинайко Т.В.) позов до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради задоволено. Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія розвитку будівництва” право власності на об’єкт купівлі-продажу за договором від 18.10.2005р. купівлі-продажу нежитлових будівель, незавершених будівництвом - нежитлові будівлі, що незавершені будівництвом: літ. А, блок –1, площею 2129,3кв.м; літ. А, блок –2 площею 2489,9кв.м. В позові до Дніпропетровської міської ради відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач-2 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати повністю, посилаючись на наступне:
- предметом спору у даній справі є визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва, а отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини в силу приписів ст.392 Цивільного кодексу України про визнання права власності може бути заявлений до особи, яка оспорює або не визнає таке право власника, а такі факти порушення прав позивача відповідачем в матеріалах справи –відсутні, оскільки БТІ не визнає права власності на нерухоме майно, а лише здійснює державну реєстрацію прав осіб на майно;
- суд не надав належної оцінки існуванню ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2011р. по справі № 2а-3744/10/0470, якою накладено заборону на відчуження нерухомого майна та заборонено КП ДМБТІ вчиняти будь-які дії, пов’язані із видачею будь-яких витягів із реєстру прав власності на нерухоме майно, тощо.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач-1 відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні просив рішення суду відносно міської ради залишити без змін.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_5 (продавцем) та позивачем –товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія розвитку будівництва” (покупцем) 18.10.2005р. було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, незавершених будівництвом, за умовами якого продавець продав, а покупець купив нежитлові будівлі, незавершені будівництвом: літ. А, блок –1, площею 2129,3кв.м; літ. А, блок –2 площею 2489,9кв.м 71% готовності, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на визначених Договором умовах.
На виконання умов договору продавцем було передано, а покупцем прийнято нежитлові будівлі, незавершені будівництвом: літ. А, блок –1, площею 2129,3кв.м; літ. А, блок –2 площею 2489,9кв.м 71% готовності, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить акт від 18.10.2005р. приймання-передачі нежитлових будівель, незавершених будівництвом.
Відповідно до пункту 5.1 договору право власності на об’єкт переходить від продавця до покупця після нотаріального посвідчення цього Договору та його державної реєстрації.
Позивач звернувся до Комунального підприємства „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” Дніпропетровської обласної ради з заявою від 30.06.2009р. №5493/07 про реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна, незавершеного будівництвом на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2005р.
За наслідками розгляду звернення реєстратором були винесені рішення про відмову в реєстрації від 28.07.2009р. та від 29.07.2009р. на підставі того, що в матеріалах реєстраційної справи відсутні дані стосовно оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна за гр. ОСОБА_5 (продавцем); - гр. ОСОБА_5 повинен був після оформлення свого права власності на вказане нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно до вимог чинного законодавства України провести його відчуження, попередньо отримавши в КП „ДМБТІ” витяг з Реєстру прав власності для відчуження; - в архівній справі на об’єкт нерухомого майна є відомості, які вказують про його належність іншій особі.
Відмова в реєстрації права власності на придбані за договором від 18.10.2005р. об’єкти нерухомості стала підставою для звернення до суду.
Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З вказаної норми випливає, що звертатись до суду з позовом про визнання права власності має право тільки власник цього майна.
Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Договір купівлі-продажу в установленому порядку недійсним не визнано, тому суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач є власником нежитлових будівель, незавершених будівництвом: літ. А, блок –1, площею 2129,3кв.м; літ. А, блок –2 площею 2489,9кв.м 71% готовності, які розташовані по АДРЕСА_1 та є саме об’єктом купівлі-продажу за договором від 18.10.2005р.
Відповідно до частини другої статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5.
В матеріалах справи відсутні документи щодо завершення будівництва об’єкту нерухомого майна та звернення до міської ради про прийняття його в експлуатацію.
За ч.3 ст.331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об’єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об’єкта незавершеного будівництва.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 16.06.2010р. №250/58 „Про передачу земельних ділянок по вул. Новошкільній у районі будинків №№ 92, 94 (Красногвардійський район) в оренду ТОВ „Компанія розвитку і будівництва”, код ЄДРПОУ 32250868, для проектування і будівництва багатоповерхових житлових будинків” було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, складений КП „Земград” Дніпропетровської міської ради, та умови передачі земельних ділянок, визначені під час його погодження, і передати в оренду строком на три роки Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія розвитку будівництва”, код ЄДРПОУ 32250868, земельні ділянки (план земельних ділянок додається), площею 0,7996 га (кадастровий номер 1210100000:07:144:0015), для проектування і будівництва багатоповерхових житлових будинків, та, площею 0,2235 га (кадастровий номер 1210100000:07:144:0016), для організації території для благоустрою з висадженням зелених насаджень загального користування та почерговим введенням в експлуатацію по вул. Новошкільній у районі будинків №№ 92, 94 за рахунок земель, не переданих у власність або користування, код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.9 (житлові, житлово-будівельні, гаражно- і дачно-будівельні кооперативи). Встановити річну орендну плату за користування цими земельними ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України „Про оренду землі”.
На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 16.06.2010р. №250/58 між відповідачем-1 - Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) та позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія розвитку будівництва” (орендарем) 10.09.2010р. було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,7996 га, яка знаходиться за адресою: по вул. Новошкільній у районі будинків №№92, 94 (Красногвардійський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:07:144:0015; договір укладено на три роки (пункт 3.1 Договору оренди).
Однак інші документи в матеріалах справи відсутні. Доказів, що міська рада оспорює чи не визнає за позивачем права власності на об’єкти незавершеного будівництва, суду не надано.
За таких обставин суд правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог до міської ради про визнання права власності.
Разом з тим, відмовивши в позові до міської ради, суд помилково дійшов до висновку щодо необхідності визнання права власності Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації".
Відповідно до ч.2 ст.21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в залежності від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Однак, господарський суд не з'ясував чи може бути Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради відповідачем у справі про визнання права власності.
Відповідно до ч.2 ст.182 Цивільного кодексу України та ч.4 ст.3, ч.4 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація прав є публічною, здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані речові права та їх обмеження в порядку, встановленому законом.
У відповідності з п.5 Прикінцевих положень Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Повноваження щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно визначено також п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджено наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 7 лютого 2002 року, відповідно до якого державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Таким чином, підприємство бюро технічної інвентаризації на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці на основі законодавства здійснює делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних із здійсненням реєстрації прав власності на нерухоме майно, а отже в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України воно є суб'єктом владних повноважень.
Позивач фактично оспорює законність дій відповідача щодо відмови у реєстрації права власності на спірне майно, які є похідними від визнання права власності.
Відмова у реєстрації відповідного права може бути підставою для вимог відповідача про зобов’язання відповідача зареєструвати відповідне право, у випадку, якщо він вважає таку відмову незаконною.
За таких обставин позовні вимоги до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності не підлягають задоволенню, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України.
В решті рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2011р. у справі №16/5005/7255/2011 в частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія розвитку будівництва” до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності скасувати і в цій частині позову відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді Т.Г. Стрелець
А.О.Логвиненко