ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2011 р.                                                            Справа № 5023/6078/11

вх. № 6078/11

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М. 

при секретарі судового засідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача -  ОСОБА_1, довіреність № 92 від 21.07.2011 року

відповідача - не з'явився 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Спецтранс", м. Донецьк 3-я особа < Текст > 

до  ТОВ "Рімакс - Транс", м. Харків 3-я особа < Текст > 

про стягнення 10844,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення    10844,51 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором № 280710 від 28.07.2010 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 9000,00 грн., пеню в розмірі 695,59 грн., індекс інфляції в розмірі 927,00 грн. та  3 % річних в розмірі 221,92 грн. Також до стягнення заявлені  судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 липня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/6078/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 22 серпня 2011 року об 11:00.

В призначене засідання суду 22 серпня 2011 року позивач з'явився, до матеріалів справи, через канцелярію суду надав частину витребуваних судом документів, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В призначене засідання суду 22 серпня 2011 року відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з датою (28 липня 2011 року) та відміткою про вручення відповідачу ухвали суду від 22 липня 2011 року.

Ухвалою суду від 22 серпня 2011 року розгляд справи відкладено на 12 вересня 2011 року.

В призначене засідання суду 12 вересня 2011 року позивач з'явився, позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, до матеріалів справи, через канцелярію суду надав довідку ЄДРПОУ, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В призначене засідання суду 12 вересня 2011 року відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про розгляд справи був повідомлений  своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з датою (26.08.2011р.) та відміткою про вручення відповідачу ухвали суду від 22 серпня  2011 року.

Ухвалою суду від 12 вересня 2011 року розгляд справи відкладено на 19 вересня 2011 року.

В призначене засідання суду 19 вересня 2011 року позивач з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Під час розгляду справи відповідач в призначені судові засідання не з'являвся, про причини неявки суду не повідомляв, правом на участь уповноваженого представника не скористався, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та  відповідачеві  для підготовки  до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 14 березня 2011 року сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх  нез’явлення в засідання суду, суд, за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28 липня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 280710/RT на ТЕО про надання послуг з організації перевезення вантажу автомобільним транспортом, відповідно до умов якого позивач (перевізник) зобов'язується надати послуги експедитору - ТОВ "Рімарк-Транс" з перевезення вантажів.

Відповідно п. 1.2 спірного договору перевезення вантажів здійснюється на підставі заявки (доручення на відправку), на підставі чого 28 липня 2010 року була підписана погоджена обома сторонами Заявка № 280710/RT.

29 липня 2010 року на виконання вищевказаної Заявки на завантаження був наданий автомобіль (державний номер АН8947ЕІ/АН7054ХТ для здійснення перевезення за маршрутом м. Маріуполь (Україна) - м. Зверце (Польща), на підставі чого 29.07.2010 року вантажовідправником була складена міжнародна  товарно-транспортна накладна СМR № 0136929.

Згідно п. 3 спірного договору від 28.07.2010 року, в обов'язок позивача входить оплата наданих послуг у встановлений договором строк. Порядок розрахунків між позивачем та відповідачем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.  Відповідач здійснює оплату за виконані позивачем перевезення протягом 10 банківських днів після вивантаження в місці призначення, якщо інше не передбачено в замовленні. Відповідно до замовлення про надання послуг - оплата проводиться за копіями документів протягом трьох днів.

Як свідчать матеріали справи, а саме:  міжнародна  товарно-транспортна накладна СМR № 0136929 та рахунок-фактура № СФ-000396 від 05.08.2011 року, вантаж за місцем вивантаження було отримано вантажоотримувачем 05 серпня 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок-фактура №СФ-000396 від 05.08.2011 року на загальну суму 9000,00 грн., акт виконаних робіт № 396 від 05.08.2010 року, податкову накладну № 396 від 05.08.2010 року позивачем було направлено рекомендованим листом на адресу, що вказана експедитором в замовленні. Отримання відповідачем вищевказаних документів підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням вих. № 6350, з датою (25 серпня 2010 року) та відміткою про вручення ОСОБА_2 рекомендованого листа.

Таким чином позивач взяті на себе за спірним договором зобов'язання виконав в повному обсязі, відповідно до умов договору та заявки надав відповідачу послуги з перевезення вантажу. Відповідач надані позивачем послуги прийняв без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис скріплений печаткою відповідальної особи вантажоодержувача в міжнародній  товарно-транспортній накладній СМR № 0136929, проте оплату, встановлену п. 3 спірного договору відповідач не провів, що змусило позивача звернутись з даним позовом до господарського суду.

У зв’язку з існуючою заборгованістю позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 7 від 09 лютого 2011 року, в якій просить останнього  провести оплату за надані послуги з перевезення по договору 280710/RT на ТЕО, однак відповідач відповіді на вимогу не надав та суму боргу  позивачу не сплатив.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків;  договір є відплатним,  якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно приписів статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням   вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та справедливості  (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази                          для підтвердження своїх вимог стосовно суми боргу.

Відповідно до приписів ст. 908 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити    довірений    їй   другою   стороною (відправником)  вантаж до пункту призначення та видати його  особі, яка  має  право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення  договору  перевезення  вантажу  підтверджується складенням транспортної   накладної   (коносамента   або  іншого  документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Крім того, згідно ст. 231 ЦК України за порушення строків виконання своїх зобов'язань, відповідно до п. 3 спірного  договору, відповідачу нарахована пеня  в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення платежу, яка становить 695,59 грн.

Відповідно до приписів ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі  порушення зобов'язань, що випливають з умов спірного договору, сторони несуть  відповідальність,  встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, ч.4, ч. 6 ст. 231 ГК України сторони господарського договору мають право самостійно встановлювати розмір штрафних санкцій у тексті договору, сплата яких є обов’язковою для сторін.

Беручи до уваги до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Таким чином, виходячи з норм діючого законодавства, відповідачу нарахована 927,00 грн. - інфляційних витрат та 221,92 грн. - 3% річних. Дані нарахування проводились з урахуванням положень Цивільного Кодексу України (ст. 625) та Господарського кодексу (ст. 232).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Перевіривши нарахування надані позивачем: пені в розмірі 695,59 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 927,00 грн. та  3% річних у розмірі 221,92 грн. суд приходить до висновку, що даний позивачем розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі  ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 231,232, 509, 598, 624-626,908, 920, ЦК України, ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -   < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рімакс-Транс", 61035, м. Харків, вул. Каштанова, буд. 14 (в тому числі з п/р 26003010085563 в ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 33869069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтранс", 83047, м. Донецьк, вул. Елеваторна, буд. 1 (п/р 26000051704805 в ДРУ КБ "Приватбанк" м. Донецьк, МФО 335496, код ЄДРПОУ 33576966) - 9000,00 грн. основного боргу, 695,59 грн. пені,  927,00 грн. індексу інфляції, 221,92 річних, 110,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Жиляєв Є.М.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/6078/11 підписаний 23 вересня 2011 року.