ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72 |
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 22/143 | 02.10.06 р. |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Винфорт”
До Приватного підприємства “Продмаркет Плюс”
про стягнення 2 622,28 грн.
Суддя А.М.Шкурат
Представники
від позивача Петров Ю.В. (дов. б/н від 29.08.2006р.)
від відповідача не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Винфорт” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства “Продмаркет Плюс” 1 974,02 грн. суми основного боргу, 154,75 грн. пені та 493,51 грн. штрафу.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до договору поставки № 1166/06 від 14 квітня 2006 року та на підставі товарно-транспортної накладної № РкС1К 2276 від 19 квітня 2006 року поставив відповідачу товар на суму 2 675,30 грн., який відповідач всупереч умовам договору повністю не оплатив, і у зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 1 974,02 грн. Крім того, позивач, посилаючись на прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання, просить стягнути з останнього нараховану пеню, нараховану за період з 13 травня 2006 року по 24 липня 2006 року, та штраф у розмірі 25 % від суми несплаченого в строк товару.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 7 серпня 2006 року було порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи на 8 вересня 2006 року.
В засідання суду 8 вересня 2006 року відповідач не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, у зв’язку з чим ухвалою суду від 8 вересня 2006 року розгляд справи було відкладено на 2 жовтня 2006 року.
Відповідач в судове засідання 2 жовтня 2006 року представника не направив, відзив на позовну заяву не надав.
Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 1166/06 від 14 квітня 2006 року позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар.
Позивач на виконання умов Договору на підставі товарно-транспортної накладної № РкС1К 2276 від 19 квітня 2006 року поставив відповідачу товар на суму 2 675,30 грн.
Пунктом 3.3. Договору встановлений строк оплати товару –протягом чотирнадцяти банківських днів з моменту передачі товару.
Таким чином, відповідач був зобов’язаний оплатити товар, поставлений за накладною № РкС1К 2276 від 19 квітня 2006 року в строк до 12 травня 2006 року.
Відповідач вартість товару оплатив частково, перерахувавши позивачеві 701,28 грн., у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 1 974,02 грн.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
З огляду на викладені обставини, а також враховуючи те, що відповідач доказів оплати вартості поставленого товару у сумі 1 974,02 грн. не надав, твердження позивача про існуючу заборгованість не спростував, суд вимоги позивача в частині стягнення основного боргу вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі 0,1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
Частиною першою статті 216 ГК України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, які останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафні санкції визначаються в частині першій статті 230 ГК України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Статтею третьою Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено граничний розмір пені за прострочення платежу –не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За таких обставин, угода сторін про встановлення більшого розміру пені є недійсною в частині перевищення встановленого названим Законом граничного розміру пені.
В періоді з 13 травня 2006 року по 9 червня 2006 року розмір облікової ставки Національного банку України був на рівні 9,5 % річних, а з 10 червня 2006 року був встановлений на рівні 8,5 % річних.
В періоді з 13 травня 2006 року по 30 травня 2006 року 18 днів. Розмір пені за вказаний період складає 25,07 грн. (2 675,30 грн. х 19 % / 365 днів х 18 днів). В періоді з 31 травня 2006 року по 9 червня 2006 року 10 днів. Розмір пені за вказаний період складає 10,28 грн. (1 974,02 грн. х 19 % / 365 днів х 10 днів). В періоді з 10 червня 2006 року по 24 липня 2006 року 46 днів. Розмір пені за вказаний період складає 42,29 грн. (1 974,02 грн. х 17 % / 365 днів х 46 днів).
Отже, з відповідача за період з 13 травня 2006 року по 24 липня 2006 року підлягає стягненню пеня у сумі 77,64 грн. (25,07 грн. + 10,28 грн. + 42,29 грн.).
Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасне повернення кредитних коштів та штрафу за несвоєчасну сплату відсотків задоволенню не підлягають, оскільки, згідно зі статтею 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Державне мито у сумі 79,80 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 92,32 грн. покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 61 Конституції України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 193 (ч.ч. 1, 7), 216 (ч. 1), 230 (ч. 1), ГК України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства “Продмаркет Плюс” (м. Київ, вул. Панфіловців, буд. 20, п/р 2600123160060 у філії АКІБ „Укрсиббанк” у
м. Києві, МФО 300733, код 33545634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Винфорт” (65012, м. Одеса, пров. В. Катаєва, буд. 3,
п/р 26000312626 в АБ „Південний” у м. Києві, МФО 328209, код 30704028)
1 974 (одну тисячу дев’ятсот сімдесят чотири) грн. 02 коп. основного боргу, 77 (сімдесят сім) грн. 64 коп. пені, 79 (сімдесят дев’ять) грн. 80 коп. витрат по сплаті державного мита та 92 (дев’яносто дві) грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя А.М.Шкурат