Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-1881\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Цоток В.В.
26 Доповідач Карпенко О. Л.
РІШЕННЯ
Іменем України
20.09.2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючої - Кривохижі В.І.,
суддів - Голованя А.М.,
Карпенко О.Л.
при секретареві - Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Добровеличківського відділення Кіровоградської філії публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання кредитного договору недійсним за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на заочного рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2011 року, -
ВСТАНОВИЛА:
01 липня 2010 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ЗАТ КБ «ПриватБанк»(назву якого змінено на ПАТ КБ «ПриватБанк») та Добровеличківського відділення Кіровоградської філії ПАТ КБ «ПриватБанк»про визнання недійсним кредитного договору від 26 квітня 2006 року № KGDORK06510978 укладеного між ним і ЗАТ КБ «ПриватБанк»в особі керуючого Добровеличківського відділення Кіровоградської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк»ОСОБА_4 Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він не підписував кредитний договір і наміру такого не мав а тому, відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України договір може бути визнаний недійсним. Про існування оспорюваного договору він дізнався лише 01 червня 2010 року.
Заочним рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2011 року позов задоволено. Визнано недійсним кредитний договір від 26 квітня 2006 року № KGDORK06510978 укладений між ОСОБА_3 і ЗАТ КБ «ПриватБанк»в особі керуючого Добровеличківського відділення Кіровоградської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк»ОСОБА_4
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 березня 2011 року залишено без задоволення заяву ПАТ КБ «ПриватБанк»про перегляд заочного рішення.
Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням, відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права. Відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, суд безпідставно відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитися з висновком почеркознавчої експертизи, суд не надав правової оцінки матеріалам кредитної справи. При проведенні почеркознавчої експертизи було досліджено підпис ОСОБА_3 лише на кредитному договорі, а його підписи на інших документах, які містяться у кредитній справі, не досліджувалися.
Відповідач надіслав письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких просить відхилити скаргу так, як її доводи спростовуються матеріалами цивільної справи.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та надала пояснення на питання суду про те, що матеріали кредитної справи разом з оригіналом кредитного договору суд повернув відповідачу після розгляду справи. Відповідач не заперечує висновку почеркознавчої експертизи, але вважає, що для з’ясування всіх обставин справи суд мав дослідити інші документи кредитної справи, які підтверджують отримання кредиту ОСОБА_3
Позивач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, з урахуванням позиції позивача, яка викладена у письмових запереченнях на скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції встановив, що кредитний договір від 26 квітня 2006 року № KGDORK06510978, сторонами якого являються ЗАТ КБ «ПриватБанк»і ОСОБА_3, підписаний не позивачем.
Цю обставину встановлено судом на підставі висновоку судово-почеркознавчої експертизи від 18 січня 2011 року № 545 (а.с. 101 –103) згідно якого підписи в графах «ПОЗИЧАЛЬНИК»кредитного договору від 26 квітня 2006 року № KGDORK06510978 виконані не ОСОБА_3, а іншою особою. Цей висновок не суперечить матеріалам справи та не викликає сумніву у його правильності.
Крім того вказаний факт відповідачем не оспорюється.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір є недійсним.
Однак, вірно встановивши обставини справи, суд неправильно визначився з тим чи являється вказаний правочин оспорюваним або нікчемним та неправильно застосував норми матеріального права, що являється підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення (п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Належною формою кредитного договору на підставі ч. 1 ст. 1055 ЦК України є письмова форма. Наслідком недодержання письмової форми такого договору є його нікчемність (ч. 1 ст. 218, ч. 2 ст. 1055 ЦК України). Вказівка закону на нікчемність договору є імперативною.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною 2 ст. 307 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи, що кредитний договір від 26 квітня 2006 року № KGDORK06510978 ОСОБА_3 не підписаний, цей договір є нікчемним.
Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання такого правочину судом недійсним не вимагається.
Пленум Верховного Суду України в п. 5 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними»роз’яснив, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору.
В п. 7 цієї постанови вказано, що у разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий право чин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.
Однак вимог щодо встановлення нікчемності кредитного договору, застосування наслідків недійсного або нікчемного договору позивач не заявляв.
Інші порушення норм процесуального права, на які послався відповідач у апеляційній скарзі, не являються підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів –
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»задовольнити.
Заочне рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Добровеличківського відділення Кіровоградської філії публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання недійсним кредитного договору від 26 квітня 2006 року № KGDORK06510978.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча:
Судді: