Справа №  2-а-17167/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 27 вересня 2011 року   Суддя    Кіровського  районного суду м. Кіровограда  - Бершадська  О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу, за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровограді про  перерахунок  та виплату  щомісячної  державної  соціальної   допомоги дітям    війни, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, якою просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача по недоплаті йому підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,  передбаченої  ст. 6  Закону України  “Про соціальний захист дітей війни”;  зобов”язати відповідача провести перерахунок та виплату йому підвищення пенсії  за такі періоди:  з 01 січня 2011 року по  31 липня 2011 року.     В обґрунтування своїх вимог позивач  вказував, що він  є дитиною війни, а тому, відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,  йому  щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна виплачуватися соціальна державна допомога у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Нарахування і виплату соціальної допомоги   повинне здійснювати Управління Пенсійного фонду України в  м. Кіровограді. Чинним законодавством передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Незважаючи на це, державна соціальна допомога у визначеному розмірі,  не виплачується. Оскільки , відповідач в добровільному порядку задовольнити вимоги відмовляється, то   просить винести рішення про примусове їх стягнення.               

Відповідач  в письмових запереченнях, поданих  22.09.2011 року,  просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки  Управління   ПФУ  в м. Кіровограді, як територіальне  управління  не має  жодного відношення   до коштів державного бюджету. Також, до компетенції   органів  Пенсійного  фонду  не входить   дана виплата, так як із  норми ст. 6  Закону  України “ “Про соціальний захист дітей війни”  не вбачається , що  виплати  дітям  війни   повинні   проводити   органи  Пенсійного фонду.

Відповідно до п.2 ч.1, ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою суду від 05.09.2011 року вимоги позивача за період з 01.01.2011  року по 15.01.2011 року залишено без розгляду, у зв’язку з пропуском встановленого ч.2 ст.99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

Дослідивши  матеріали справи, суд вважає,  що позовні вимоги, в частині яких відкрито провадження, мають бути задоволені частково, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. З матеріалів справи вбачається, що позивач є  дитиною війни (а.с. 5 )

Відповідачем на виконання ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» в порядку, врегульованому шляхом внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та  на підставі абз.4 п.20 ст.14 Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 01.01.2008 позивачу здійснювалось нарахування та виплата надбавки у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 22 травня 2008 року відповідач здійснює нарахування та виплату позивачу 10% надбавки на підставі Постанови КМУ №530 від 28.05.2008року.  На момент звернення позивача до суду, нарахування позивачу доплати до пенсії в сумі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідачем не здійснено.

Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою провести перерахунок та здійснити виплату пенсії, підвищивши йому  на 30% надбавки як дитині війни, однак листом відповідача від 05.07.2011року позивачу відмовлено, у зв’язку з відсутністю на те законодавчо обґрунтованих підстав (а.с.7 ).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.           Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.   

Так, як позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що не заперечується відповідачем, а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.   

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.   

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.   

Разом з тим, згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка.   

Поряд з цим, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.   

Вважаю необхідним зазначити, що посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги, оскільки реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.   

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 09.07.2007) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 1-29/2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" пункту 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.   

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом – відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це державна соціальна підтримка дітей війни, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.   

Також, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", яким внесено зміни до ст.ст. 5, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".   

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.   

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.   

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.   

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.   

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни, тобто, між позивачем  і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.   

Відповідно до п.1, п.3   Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з  основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.  Відповідно до   Закону  України  “ Про загальнообов”язкове  державне  пенсійне  страхування”  рішення  щодо  призначення, донарахування, перерахунок   пенсії  приймаються   територіальними  органами  Пенсійного фонду України  за  місцем  проживання  пенсіонерів.

Тому, обов”язок  по нарахуванню, перерахунку   та виплаті  доплати  до пенсії  позивача, передбаченої  ст.6 Закону  України” Про соціальний  захист  дітей  війни” , покладено   на  відповідні  територіальні  управління  за місцем  проживання  позивача,  в  зв”язку  з чим, належний  відповідач   є  УПФ  України в  м. Кіровограді.

Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.   

Статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.   

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Разом з тим, відповідно до п.7 Прикінцеві положення Закону України  «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року, установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

Відповідно до ст.6 Постанови КМУ від 06.06.2011року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23.07.2011року, установлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

Таким чином, позивач має право та законні підстави для отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 16 січня 2011 року до 23 липня 2011 року.

На підставі вищевикладеного, приходжу до висновку щодо  протиправності дій відповідача, зокрема відносно виплати позивачу надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі меншому, ніж це встановлено законом та відмови у нарахуванні та виплаті,  щомісячної державної соціальної  надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30 %  у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у період з 16 січня 2011 року до 23 липня 2011 року виходячи з встановлених обставин справи, а відтак є законні підстави для часткового задоволення вимог, а саме: перерахування та виплати позивачу щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням проведених виплат за вищевказаний період.

При цьому, вимоги позивача за період з 23.07.2011року  задоволенню не підлягають. 

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене частково на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 № 10-рп/2008, ст. 21 Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”,  Постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.09.2011 року № 1080/0/4-11, ст. ст. 9, 69-71, 94, 97, 99, 100, 158-163 КАС України, суд,-   

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного Фонду України в  м. Кіровограді  про перерахунок  та виплату  щомісячної  державної  соціальної   допомоги дітям    війни —задовольнити частково.     

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в  м. Кіровограді  щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 16 січня  2011року до 23 липня 2011 року– протиправною.     

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в  м. Кіровограді нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну 30 % надбавку до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 16 січня  2011року до 23 липня 2011року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  понесені по справі судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Зобов’язати   Управління пенсійного фонду України в м. Кіровограді  виконати постанову  негайно, у межах суми стягнення  за один місяць.  

Постанова суду може бути оскаржена  протягом десяти  днів з дня отримання її копії.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда  О. В. Бершадська