донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.08.2011 р. справа №25/233/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів Богатиря К.В.
Запорощенка М.Д.,
Склярук О.І.
При секретарі: Сєвровій Н.П.
за участю
представників сторін:
від боржника:не з'явився
від кредитора:
від скаржника: не з'явився
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”
м.Харків
на постанову
господарського суду Запорізької області
від27.12.2010року
у справі№25/233/10 (суддя: Дьоміна А.В.)
за заявою кредитораПриватного підприємства “Асоціація правового захисту” м.Дніпропетровськ
до боржникаФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 с.Балки Василівського району Запорізької області
пробанкрутство
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” м.Харків звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Запорізької області від 27.12.2010року у справі №25/233/10 за заявою кредитора приватного підприємства “Асоціація правового захисту” м.Дніпропетровськ до боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 с.Балки Василівського району Запорізької області про банкрутство.
Апеляційна скарга ухвалою від 25.07.2011р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.
Постановою господарського суду Запорізької області від 27.12.2010р. по справі №25/233/10 за заявою кредитора приватного підприємства “Асоціація правового захисту” м.Дніпропетровськ з посиланням на ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано банкрутом боржника фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 с.Балки Василівського району Запорізької області. Відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Чабана Я.І.
Оскаржувана постанова суду першої інстанції мотивована тим, що боржник не спроможний виконати свої безспірні грошові зобов’язання у розмірі 352 536,00 грн., що перевищує розмір 300 мінімальних заробітних плат, перед кредитором більш ніж 3 місяці ні в добровільному, ні в примусовому порядку.
Оскаржуючи постанову господарського суду Запорізької області від 27.12.2010р. по справі №25/233/10, ПАТ "УкрСиббанк" просить її скасувати. При цьому посилається на те, що судом першої інстанції при визначенні безспірності вимог ініціюючого кредитора не взято до уваги той факт, що претензія на суму 120 000,00 грн. та платіжна вимога-доручення №1 від 02.08.2010р. не є виконавчими документами, як це передбачено ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" та не можуть вважатися належними доказами безспірності грошових вимог. Крім того, апелянт вважає, що матеріалами справи не доведений факт порушення справи про банкрутство господарським судом відповідно до ст.ст. 47, 48 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тому провадження у справі порушено судом без достатніх підстав.
До суду від ліквідатора та кредитора надійшли телеграми про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату у зв’язку з участю представника ПП “Асоціація правового захисту” та ліквідатора в інших судових засіданнях. Вказані клопотання апеляційний суд відхиляє, оскільки відсутність представника кредитора та ліквідатора в судовому засіданні не може перешкоджати здійсненню судом правосуддя в установленому порядку. Сторони були повідомлені судом про дату та час проведення судового засідання належним чином, що унеможливлює порушення їх процесуальних прав в цій частині. Факт належного повідомлення сторін та учасників справи про банкрутство підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень. У вищевказаних клопотаннях кредитор та ліквідатор не зазначають про наявність будь-яких доказів, які раніше не були ними представлені до суду першої інстанції. Тільки сама неявка представника кредитора та ліквідатора у судове засідання не є причиною неможливості розгляду справи за наявності у матеріалах справи достатніх доказів для прийняття судом мотивованого рішення по результатам розгляду апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила:
Ухвалою від 20.12.2010р. господарський суд порушив провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 на підставі ст.ст. 11, 12, 47, 48 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
В постанові від 27.12.2010р. господарський суд Запорізької області вказує на те, що заборгованість боржника перед кредитором на загальну суму 352 536,00 грн. підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2009р. по справі №34/345-09, яким стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ПП "Асоціація правового захисту" 230 000,00 грн. основного боргу, 2 536,00 грн. судових витрат. На виконання вищезазначеного рішення видано наказ від 18.12.2009р. по справі №34/345-09. Ленінським ВДВС Дніпропетровського МУЮ винесено постанову від 19.01.2010р. про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового наказу №34/345-09 від 18.12.2009р. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 12.02.2010р. між ОСОБА_6 та ПП “Асоціація правового захисту” укладено договір уступки вимоги №12-02-10, на підставі якого ПП “Асоціація правового захисту” набуло право вимоги повернення боргу у розмірі 120 000,00 грн. від ФОП ОСОБА_4 Кредитор 12.02.2010р. направив боржнику претензію з вимогою повернути борг у сумі 120 000,00 грн., на яку 28.02.2010р. отримана відповідь про визнання заборгованості на суму 120 000,00 грн. Для примусового стягнення боргу на розрахунковий рахунок боржника до обслуговуючого банку виставлялась платіжна вимога-доручення №1 від 02.08.2010р., яка повернута банком без виконання. За вказаних обставин господарський суд першої інстанції, керуючись ст.ст. 5, 22, 23, 32, 47, 48 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, дійшов висновку про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду Запорізької області у зв’язку з наступним.
Доводи апелянта стосовно безспірності грошових вимог є безпідставними. В матеріалах справи є належні докази безспірності вимог ПП "Асоціація правового захисту" до ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 352 536,00 грн., а саме: рішення від 03.12.2009р. та наказ від 18.12.2009р. господарського суду Дніпропетровської області по справі №34/345-09, постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2010р. щодо наявності грошових вимог на суму 232 536,00 грн.; платіжна вимога-доручення №1 від 02.08.2010р. на суму 120 000,00 грн. Вказана платіжна вимога-доручення була повернута банком боржника без виконання на підставі п.п.2.18, 2.4, 2.5, 4.2, 4.4 Інструкції НБУ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004р., про що міститься напис на зворотному боці платіжної вимоги-доручення №1 від 02.08.2010р.
Пунктом 4.4 Інструкції НБУ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує суму, що є на його рахунку.
Згідно п.п.27, 28 постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в справах про банкрутство" від 18 грудня 2009 року N 15 за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження". До розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника у безспірному порядку, належать платіжні вимоги (пункт 1.25 статті 1 і стаття 26 Закону України від 5 квітня 2001 р. N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"). Не виконані банком через брак коштів на рахунку боржника платіжні вимоги є доказом неплатоспроможності боржника та безспірності вимог його кредитора (кредиторів), до яких відносяться як стягувачі за виконавчими документами, так і отримувачі за договірним списанням коштів.
Пунктом 31 вищевказаної постанови Пленуму ВСУ передбачено, що терміном, з якого має обчислюватися мінімальний тримісячний строк прострочення боржником виконання свого зобов'язання, є момент у часі, з настанням якого це зобов'язання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору.
За вказаних обставин апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника про те, що платіжна вимога-доручення №1 від 02.08.2010р. не є належним доказом безспірності вимог кредитора.
Стосовно наявності законних підстав для порушення провадження у справі №25/233/10 про банкрутство ФОП ОСОБА_4, то висновки суду першої інстанції з цього питання щодо безспірності вимог ініціюючого кредитора на суму, що перевищує 300 мінімальних заробітних плат, та неспроможності боржника виконати грошові вимоги протягом трьох місяців підтверджуються матеріалами справи про банкрутство, тому є правильними.
Таким чином Донецький апеляційний господарський суд вважає постанову господарського суду Запорізької області такою, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. За таких обставин, постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, судова колегія,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” м.Харків на постанову господарського суду Запорізької області від 27.12.2010року у справі №25/233/10 –залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 27.12.2010року у справі №25/233/10 про банкрутство залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий К.В.Богатир
Судді: М.Д.Запорощенко
О.І.Склярук
Надруковано: 8 прим.
2. скаржнику
1 кредитору
1.боржнику
1.у справу
1.ліквідатору
1.ДАГС
1-ГСЗО