донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.08.2011 р. справа №41/64пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді - доповідача Величко Н.Л.
Суддів Алєєвої І.В., Склярук О.І.
При секретарі Натаріній О.О.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 –за дов. № 234/юро-33 від 15.02.2011р.
від відповідача: ОСОБА_2 –за дов. № 031-102 від 12.05.2011р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь
на рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2011р. (підписане 11.07.2011р.) у справі № 41/64пд (суддя Гончаров С.А.)
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь
до відповідача: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь
про визнання недійсними п.4.6, п.п.9.2.4 п.9 договору оренди земельної ділянки від 28.03.2011р.
Встановив:
1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду
Рішенням від 07.07.2011р. у справі № 41/64пд господарського суду Донецької області (суддя Гончаров С.А.) у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь до Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, про визнання недійсними п.4.6, п.п.9.2.4 п.9 договору оренди земельної ділянки від 28.03.2011р.відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що пункт 4.6 та підпункт 9.2.4 пункту 9.2 укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки від 28.03.2011р., не суперечить діючому законодавству України та у суду відсутні підстави для визнання цих пунктів договору оренди недійсними.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення
Позивач не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права.
На думку скаржника, висновок суду першої інстанції про те, що положеннями Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Податкового кодексу України не визначено обмежень щодо встановлення сторонами договору оренди земельної ділянки умов, які стосуються періоду, за який підлягає нарахуванню орендна плата за землю не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, а саме п.287.1 ст.287, п.287.7 ст.287, пп. 288.1, 288.2, 288.3 ст. 288 ПК України, ст.18, ст.20 Закону України "Про оренду землі", ст.125 Земельного Кодексу:України, ч.1 ст.210, ч.3 ст.640 ЦК України.
3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечив посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи. Також представник відповідача зазначив, що сторони договору оренди земельної ділянки вільно та на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови та підписали цей договір без зауважень, застережень та протоколу розбіжностей; положення діючого законодавства України, що регулює спірні правовідносини, не містять заборони сплати орендної плати з дня прийняття рішення органом місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування.
4.Апеляційною інстанцією встановлено:
Відкрите акціонерне товариство "Азовзагальмаш" (який є правонаступником державної фірми "Азовзагальмаш") на підставі акту на право постійного користування землею за № 281 від 10.07.1997р. користувався земельною ділянкою площею 44га, яка надана для обслуговування випробувального полігону в районі водосховища, обслуговування силікатної ділянки цеху № 40 (ділянка "Б").
Рішенням Маріупольської міської ради від 23.02.2010 року № 5/41-6401 (з урахуванням змін, внесених рішенням Маріупольської міської ради від 26.05.2010 року № 5/43-6593) (а.с.34-41) за заявою Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (який є правонаступником державної фірми "Азовзагальмаш") припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 43,9170га на пл. Машинобудівників, 1 в Іллічівськом районі міста Маріуполя фірми "Азовзагальмаш" концерну "Азовмаш". Виключено з державного реєстру державний акт на право постійного користування землею на пл. Машинобудівників, 1 в Іллічівськом районі міста від 10.07.1997р. серії ІІ-ДН № 009196, зареєстрований в Маріупольській міській раді від 10.07.1997р. за № 281.
Цим же рішенням Відкритому акціонерному товариству "Азовзагальмаш" затверджено технічну документацію із землеустрою зі складання документів, що підтверджують право на земельну ділянку, та надано із земель промисловості, транспорту, енергетики, зв'язку та оборони в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 43,9170 га (кадастровий номер 1412300000:03:002:0015) на пл. Машинобудівників, 1 в Іллічівськом районі міста для виробництва залізничних та трамвайних локомотивів та рухомого составу (обслуговування випробувального полігону в районі водосховища (ділянка № 30 цеха № 124).
Згідно п. 5.4. Рішення Маріупольської міської ради від 23.02.2010 року № 5/41-6401 Відкрите акціонерне товариство "Азовзагальмаш" після отримання договору оренди протягом 30 днів сплачує до бюджету орендну плату за земельну ділянку в розмірі, передбаченому договором, за період з дня прийняття даного рішення до дня державної реєстрації договору земельної ділянки (без нарахування пені).
28.03.2011 року між Маріупольською міською радою (орендодавцем) та Відкритим акціонерним товариством "Азовзагальмаш" (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець, згідно рішення Маріупольської міської ради від 23.02.2010 року № 5/41-6401, від 26.05.2010 року № 5/43-6593 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 43,9170 га, яка знаходиться на площі Машинобудівників, 1 в Іллічівськом районі міста Маріуполя.
Згідно п.2.2 договору на земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна: ділянка № 30 цеха № 124 (перелік, характеристика і стан будівель, споруд та інших об'єктів), а також інші об’єкти інфраструктури згідно технічної документації із землеустрою.
Договір укладено терміном на 25 років (п. 3.1. договору оренди).
Пунктами 4.6., пп.9.2.4. п. 9.2. договору оренди визначено, що після отримання примірника договору оренди орендарем протягом 30 днів сплачується до бюджету орендна плата за земельну ділянку у розмірі, передбаченому договором, за період з дня прийняття цього рішення до дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (без нарахування пені).
Наведений договір оренди посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 28.03.2011 року за реєстровим номером 512.
Договір оренди земельної ділянки від 28.03.2011 року зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області, про що у книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі вчинено запис 04.04.2011 року за № 141233664000026.
Земельна ділянка, щодо якої було укладено договір оренди земельної ділянки від 28.03.2011 року, була передана відповідачем та прийнята позивачем згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 28.03.2011 року.
5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:
Як вбачається з матеріалів справи позивач користувався земельною ділянкою площею 43,9170га за адресою: пл. Машинобудівників, 1 в Іллічівськом районі міста Маріуполя на праві постійного користування .
Рішенням Маріупольської міської ради від 23.02.2010 року № 5/41-6401 (з урахуванням змін, внесених рішенням Маріупольської міської ради від 26.05.2010 року № 5/43-6593) припинено право постійного користування зазначеною земельною ділянкою за заявою землекористувача, з державного реєстру виключено державний акт на право постійного користування землею на пл. Машинобудівників, 1 в Іллічівськом районі міста від 10.07.1997р. серії ІІ-ДН № 009196, зареєстрований в Маріупольській міській раді від 10.07.1997р. за № 281.
Згідно ст.141, п.3,4 ст.142. Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Тобто з 23.02.2010р. право постійного користування земельною ділянкою позивача було припинено за згодою сторін.
Вище зазначеним рішенням Маріупольської міської ради Відкритому акціонерному товариству "Азовзагальмаш" надано із земель промисловості, транспорту, енергетики, зв'язку та оборони в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 43,9170 га (кадастровий номер 1412300000:03:002:0015) на пл. Машинобудівників, 1 в Іллічівськом районі міста для виробництва залізничних та трамвайних локомотивів та рухомого составу (обслуговування випробувального полігону в районі водосховища (ділянка № 30 цеха № 124).
Як вбачається з договору оренди земельної ділянки від 28.03.2011 р., спірними пунктами п. 4.6, п.п.9.2.4 пункту 9.2 сторонами договору узгоджено умову, за якою позивач зобов'язаний після отримання примірника договору оренди протягом 30 днів сплатити до бюджету орендну плату за земельну ділянку у розмірі, передбаченому договором, за період з дня прийняття рішення міською радою до дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено ,що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. З ст. 215 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України „Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ст. 21 Закону України „Про оренду землі").
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України передбачена можливість сторін встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Як вбачається з матеріалів справи позивач користується земельною ділянкою безперервно і відповідно до законодавства повинен сплачувати за неї плату за землю
З огляду на те, що право постійного користування земельною ділянкою за згодою сторін було припинено з 23.02.2010р., а право користування цією земельною ділянкою на умовах оренди виникло 28.03.11р., згідно рішення власника земельна ділянка надана в оренду під умовою сплати орендарем орендної плати з дня винесення рішення, позивач не заперечив проти укладення договору оренди саме на цих умовах,судова колегія вважає, що пункт 4.6 та підпункт 9.2.4 пункту 9.2 укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки від 28.03.2011р., не суперечить законодавству України та моральним засадам суспільства , суд першої інстанції правомірно відмовив у визнанні цих пунктів договору оренди недійсними.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія,
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2011р. (підписане 11.07.2011р.) у справі № 41/64пд залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь, - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий суддя-доповідач Н.Л. Величко
Судді І.В. Алєєва
О.І. Склярук
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19.08.2011р.
Надруковано 5 примірників:
2 –сторонам по справі
1 - у справу
1 - господарському суду
1-апеляц. господ. суду