РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом   Дочірнього підприємства «Спринтер Київ»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Галансіон»

про                 стягнення  636,39 грн.

                                                                                          Суддя  Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача           Радюк Д.А. –представник за довіреністю № 297  від 01.08.06.

Від відповідача      не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства «Спринтер Київ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галансіон»про стягнення з відповідача 636,39 грн.     (477,11 грн. –сума основного боргу, 35,12 грн. –пені та 23,49 грн. –3 % річних, 100,67 грн. –збитків від інфляції) заборгованості за Договором поставки № КП-3548-04 від 17.06.04.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення Договору № КП-3548-04 від 17.06.04. та чинного законодавства України не сплатив позивачу заборгованість за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.06. порушено провадження у справі № 30/447, розгляд справи призначено на 27.09.06. о 11-45.

В судовому засіданні 27.09.06. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання 27.09.06. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 13.09.06. про порушення провадження у справі № 30/447, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97. № 02-5/289 “Про деякі  питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Галансіон»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

17.06.04. між Дочірнім підприємством «Спринтер Київ»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галансіон»(Покупець) було укладено Договір поставки № КП-3548-04 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобов’язався передати товар, а Покупець - прийняти поставлений товар і оплатити його.

У відповідності до п. 2.2 Договору, перехід права власності на товар до Покупця відбувається в момент фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням товарних або товарно-транспортних накладних уповноваженими на це особами.

Відповідно до п. 2.3 Договору, датою поставки вважається дата отримання товару Покупцем.

Згідно п. 4.1. Договору, Покупець зобов’язаний здійснити попередню оплату за узгоджений до поставки товар згідно накладних або рахнку-фактури.

Позивач зазначає, що ним умови Договору № КП-3548-04 від 17.06.04. виконані у повному обсязі, що підтверджується накладною № 0044646 від 19.06.04., відповідно до якої відповідачу було поставлено товар на суму  95,27 грн., а також накладною № 0045009 від 24.06.04., відповідно до якої відповідачу було поставлено товар на суму 381,84 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, факт отримання відповідачем товару на суму 477,11 грн. підтверджується довіреністю № 748906 від 19.06.04., на підставі якої повноважний представник відповідача отримав товар.

Таким чином, ДП «Спринтер Київ»на виконання умов Договору         № КП-3548-04 від 17.06.04. було поставлено ТОВ «Галансіон»товар на загальну суму 477,11 грн.

За таких обставин, позивач свої зобов’язання за Договором                   № КП-3548-04 від 17.06.04. виконав належним чином і в установлений строк.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України  свої зобов’язання не виконав,  а тому у Товариства з обмеженою відповідальністю «Галансіон»виникла заборгованість перед Дочірнім підприємством «Спринтер Київ»у розмірі 477,11 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених Дочірнім підприємством «Спринтер Київ»у позовній заяві.

Відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором № КП-3548-04 від 17.06.04. зобов’язання по сплаті поставленого йому товару не виконав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 477,11 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.1 Договору, в разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції на весь час прострочення, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Оскільки відповідач припустився прострочення платежу, позивач на підставі п. 5.1 Договору просить суд стягнути з відповідача - пеню в розмірі 35,12 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 35,12 грн. пені (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних в сумі 23,49 грн. та збитків від інфляції в сумі 100,67 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, враховуючи норми ст. 625 Цивільного кодексу України, Господарський суд міста Києва приходить до висновку про необхідність задоволення вимог ДП «Спринтер Київ»щодо стягнення з відповідача –ТОВ «Галансіон» 3% річних у сумі –23,49  грн. та збитків від інфляції в сумі –100,67 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Спринтер Київ»задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галансіон»(02147, м. Київ, набережна Русанівська, 12, код ЄДРПОУ 30466534) на користь Дочірнього підприємства «Спринтер Київ»(04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, код ЄДРПОУ 31984286)   477 грн. 11 коп. - суму основного боргу, 35 грн. 12 коп. - пені, 23 грн. 49 коп. –3 % річних, 100 грн. 67 коп. –збитків від інфляції,  102 грн. 00 коп. - державного мита, 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення вступає в законну силу після спливу десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                 Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 05.10.06.