2 -a-1614/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
4 вересня 2009 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого-судді: Хіль Л.М.
при секретарі: Гречка Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитини війни, -
встановив:
ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання бездіяльності відповідача щодо не нарахування підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний статус дітей війни", у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 2006 року по 2009 рік протиправною. Також, прохав зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві нарахувати щомісячну соціальну допомогу у відповідності до вимог Закону України "Про соціальний статус дітей війни", в подальшому при нарахуванні пенсії та стягнути недоплачену суму допомоги за 2006 - 2009 роки у розмірі 5 450 грн. 40 коп.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими була зупинена дія положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на підставі яких повинна була бути нарахована соціальна допомога. Разом з тим, відповідач в порушення вимог Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії.
Позивач в судове засідання не з’явилась, надавши заяву з проханням розглядати справу у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши заяву з проханням розглядати справу у його відсутність.
Згідно ст.. 128 КАС України суд розглядає справу по суті на підставі наявних у справі доказів за відсутності осіб, які не з"явилися.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-IV, набрав чинності 01.01.2006 p.).
Пунктом 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік".
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 "Про Державний бюджет на 2007 рік". Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
Рішень щодо аналогічних норм Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" Конституційним Судом України не приймалось. Тому задоволенню підлягають вимоги позивача лише за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України "Про соціальний захист дітей війни", державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30 %, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, ч.3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Доводи про відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення "Про Пенсійний фонд України", здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні Управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними Управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним Управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві. Враховуючи вищевикладене, суд вважає зазначене управління Пенсійного фонду України належним відповідачем по даній справі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати.
Що стосується вимог Позивача про стягнення щомісячної надбавки до пенсії дитини війни в 2008 році, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у новій редакції. Встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 01 січня 2008 року позивачу нараховувалось та виплачувалось зазначене підвищення встановленого розміру.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Разом з тим, суми підвищення дітям війни були визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Пунктом 8 Постанови було встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України
"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48, 1 гривні, з 1 липня -48, 20 гривні, з 1 жовтня - 49, 80 гривні. Тому підвищення до пенсії категорії дітей війни управлінням Пенсійного фонду України у 2008 році з 22 травня 2008 року нараховувалось в розмірі, передбаченому зазначеною постановою Кабінету Міністрів України.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, пріоритетності законів над підзаконними актами, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008, оскільки з моменту ухвалення Конституційним судом рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність і не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 повинен був нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Між тим, до 22.05.2008 року відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначеного закону, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Розглядаючи позовні вимоги позивача щодо стягнення недоплаченої допомоги дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі, а саме, 5450, 40 грн., суд приходить до наступних висновків.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" на 2008 рік затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Отже, у 2008 році виплаті підлягали такі суми доплати до пенсії: Травень 481x30 %= 144, 3 грн.; (з 22 по 31 травня - 46, 55 грн.) червень 481х30 %=144, 3 грн.; липень 482х30 %=144, 6 грн.;
серпень 482х30 %=144, 6 грн.; вересень 482х30 %=144, 6 грн.; жовтень 498х30 %=149, 4 грн.; листопад 498х30 %=149, 4 грн. ; грудень 498х30 %=149, 4 грн.; всього: 1170, 60 грн. (з розрахунку з 22 травня по 31 грудня - 1072, 85 грн.)
У 2009 році, виплаті підлягали такі суми виплати доплати до пенсії: січень 244x30 %-163.20 грн.
лютий 544х30 %=163, 20 грн.
березень 544х30 %=163, 20 грн. квітень 544х30 %=163, 20 грн.
травень 544х30 %=163, 20 грн. червень 544x30 % = 163, 20 грн. всього 2 717, 10 грн.
Натомість, відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, підвищення органами пенсійного фонду у 2008 році проводилося у таких розмірах: з 22 травня - 48, 10 гривні, з 1 липня - 48, 20 гривні та з 1 жовтня - 49, 80 гривні.
Таким чином, позивач і у 2008 році недоотримав допомогу. Разом з тим, суд виходить з того, що перерахунок пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України в порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі документів, наявних у пенсійній справі, з урахуванням вимог ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо індексації пенсійних виплат, тому суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на зазначені органи, і не може зобов’язати управління нарахувати позивачу підвищення до пенсії у визначеному розмірі, а може зобов’язати лише здійснити дії щодо перерахунку пенсії з урахуванням вимог законодавства.
З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення конкретно визначеної суми задоволенню не підлягають.
Із змісту позовної заяви та заперечень відповідача вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність управління Пенсійного фонду України щодо не нарахування зазначеного підвищення до пенсії.
Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати щомісячну соціальну надбавку дитині війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" при нарахуванні пенсії також не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства воно не може в майбутньому регулювати суспільні відносини.
Згідно вимог ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, враховуючи строк позовної давності та, керуючись ст. 64, 152 Конституції України, ст.ст. З, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитини війни задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві щодо не нарахування підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний статус дітей війни", у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 22.05.2008 року по 30.06.09 року протиправною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року по 30.06.2009 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1, 70 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського адміністративного апеляційного суду шляхом подачі заяви на апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та в наступному подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.