РІШЕННЯ

справа 2-954\09

Іменем України

22 вересня 2009 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі: головуючого -судді Хіль Л.М.

при секретарі Гречка Є.В.

за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги прохала стягти з відповідачки ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 11 250 грн. завдану злочином та судові витрати в сумі 5250 грн. 80 коп., з яких- 30 грн. витрати по оплаті ІТЗ, 1000 грн. судовий збір, 1720 грн. 80 коп. витрати пов, язані з проведенням судово- психологічної експертизи, 2500 грн. витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 19 серпня 2004 року, приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_4 у під’їзді АДРЕСА_1, в ході сварки умисно нанесла їй удар рукою в обличчя, спричинивши крововиливи в слизову оболонку та червону кайму нижньої губи, які згідно висновку судово-медичного експерта кваліфікуються як легке тілесне ушкодження.

За її заявою, на підставі ст.27 КПК України, суддею Октябрського районного суду м. Полтави порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення злочину передбаченого ст.125 КК України та винесено вирок від 13.02.2008 p., яким ОСОБА_4 визнана винною за ч.1 ст.125 КК України та піддана штрафу у розмірі 510 грн. Вирок в цій частині є чинним відповідно до ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 30.07.2008 p.. На підставі ст.49 КК України, засуджену звільнено від кримінального покарання у зв’язку із закінченням строків давності.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України, - « Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.» Тобто вказана обставина є підставою звільнення від доказування. Завдавши їй тілесних ушкоджень, які супроводжувалися фізичним болем та стражданнями, ОСОБА_4 цинічно плюнула їй в обличчя, що було для неї найбільш принизливим. Маючи вищу освіту, заслужено користуючись авторитетом та повагою серед колег, друзів, сусідів, вона боляче усвідомлювала ввесь жах свого принизливого стану. Внаслідок вказаної події вона стала знервованою, дратівливою, що призвело до погіршення стосунків з чоловіком та дитиною. У неї значно погіршилося самопочуття, підвищився тиск, мали місце приступи гіпертонічної хвороби, боліло серце. В результаті заподіяних тілесних ушкоджень, її життєві стосунки було значно порушено, не мала певний час можливості з’являтися на людях, спілкуватися зі знайомими та сусідами. Окрім того тривалий час боялася вийти зі своєї квартири відчуваючи страх перед можливою зустріччю із своєю кривдницею.

Вказаними протиправними діями, ОСОБА_4 завдала їй моральну шкоду, яка полягає у приниженні її честі та гідності, а також у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї. В зв’язку з цим, вона більше чотирьох років вимушена докладати додаткових зусиль для відновлення попереднього стану, готувати позов, звертатися з позовом до суду, приймати участь в судовому розгляді та нести пов’язані з цим витрати.

В судовому засіданні позивачкою позовні вимоги підтримані та надані пояснення в їх обґрунтування аналогічні вище викладеним.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вказала, що винною себе не визнає, позивачка також завдала їй моральну шкоду своїми злочинними діями та фактично є особою, що спровокувала інцидент. Через її поведінку вона змушена була переїхати на інше місце проживання.

Суд, сторони, міркування адвокатів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково та в своїх висновках виходить з наступного.

Судом встановлено, що вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2008 року ОСОБА_4 визнана винною за ч.1 ст.125 КК України і піддана штрафу у розмірі 510 грн. На підставі ст.49 КК України звільнена засуджена від кримінального покарання у зв»язку із закінченням строків давності.

Згідно вказаного вироку встановлений факт, що 19 серпня 2004 року, приблизно о 20 год. 00 хв., громадянка ОСОБА_4, у підїзді АДРЕСА_1, в ході сварки з ОСОБА_3, яка переросла у бійку, умисно нанесла ОСОБА_3 удар рукою в обличчя, спричинивши крововиливи в слизову оболонку та червону кайму нижньої губи, які згідно висновку судово-медичного експерта кваліфікуються як легке тілесне ушкодження. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 30 липня 2008 року вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2008 року змінений в частині задоволення цивільного позову та направлений в цій частині на новий розгляд, в іншій частині залишений без змін.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім’ї, і рівних та невід’ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру.

Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини "випливають із властивої людській особі гідності".

Ці ідеї відображені й у Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини — головним обов’язком держави (ст. З Конституції України).

Протиправність дій ОСОБА_4 по відношенню до ОСОБА_3 підтверджується вироком суду, що набрав законної сили.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п.6.4. Методичних рекомендацій «Відшкодування моральної шкоди " (лист Міністерства юстиції України від 13 травня 2004 року №35-13/797) моральну шкода не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який ї розмір може мати суто умовний вираз.

Завдання моральної шкоди позивачу ОСОБА_3 підтверджується висновком № 505 судово-психологічної експертизи, де чітко зазначено, що ОСОБА_3 спричинені фізичні та психічні(моральні) страждання нанесенням їй ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд також керувався постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1994 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової шкоди)», враховуючи характер та обсяг страждань позивача внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4, негативних змін у житі позивача, вчинення також неправомірних дій ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в процесі вищевказаної бійки, що підтверджується постановою суду від 21 листопада 2007 року, тому суд встановлює розмір моральної шкоди у сумі 300 грн.

Судові витрати відповідно до 88 ЦПК України, в частині відшкодування витрат пов, язаних з проведенням судово- психологічної експертизи в сумі 1720 грн. 80 коп., часткової компенсації витрат на правову допомогу в розмірі 500 грн. підлягають стягненню з відповідачки.

При визначенні суми компенсації за надання правової допомоги суд виходить з часткового задоволення позовних вимог, наявних доказів, що підтверджують надання правової допомоги ( відсутні підтвердження витрат часу та об, єму роботи, що витрачені адвокатом)

Сплачені позивачкою 30 грн. по оплаті ІТЗ, 1000 грн. судового збору підлягають поверненню позивачці, як надмірно сплачені.

Керуючись 5, 10, 60, 212, 213 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 грн., в рахунок відшкодування судових витрат 1720 грн. 80 коп.- оплата судово-психологічної експертизи, 500 грн. за надання юридичної допомоги, а всього 2620 грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подачі заяви про його оскарження в строк 10 днів після його проголошення та в наступному поданням апеляційної скарги в строк 20 днів.