ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2011 року Справа № 04/5026/1590/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Гури І.І., при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_2 за довіреністю, відповідача - ОСОБА_1 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології Батьківщини", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Дашуківські бентоніти", с. Дашуківка Лисянського району Черкаської області про стягнення 3877,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології Батьківщини" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Дашуківські бентоніти" про стягнення 3877,00 грн. боргу за надані послуги по комерційному посередництву.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 листопада 2009 року сторони уклали агентський договір № Р-ТК-02-1103/2, на виконання умов якого позивач надав послуги по комерційному посередництву в реалізації бентонітової продукції відповідача, однак відповідач не у повному обсязі розрахувався за надані позивачем послуги.
Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву, заявлений позивачем до стягнення, борг в сумі 3877,00 грн. визнав.
У судовому засіданні:
- представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві; просив позов задовольнити повністю;
- представник відповідача позов визнав.
Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.
03 листопада 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології Батьківщини" (комерційний агент за договором, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Дашуківські бентоніти" (підприємство за договором, відповідач у справі) уклали агентський договір № Р-ТК-02-1103/2 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач у справі зобов'язався за винагороду надати послуги по комерційному посередництву в реалізації бентонітової продукції відповідача.
Договір містить, зокрема, такі умови:
- комерційне посередництво здійснюється шляхом сприяння у здійсненні перемовин та укладенні підприємством з покупцями (третіми особами) договорів, додаткових угод та специфікацій до договору на поставку партій продукції, забезпечення своєчасності розрахунків покупця за поставлену бентонітову продукцію, а також здійснення інших юридичних дій, спрямованих на забезпечення інтересів підприємства в межах договорів поставки бентонітової продукції. Договори, додаткові угоди, специфікації до договору поставки укладаються безпосередньо між підприємством і покупцем (третіми особами) на підставі комерційної інформації комерційного агента. Комерційний агент здійснює підписання додаткових угод та специфікацій до договору поставки, які породжують права та обов'язки для підприємства, винятково у випадках наділення комерційного агента відповідними письмовими повноваженнями зі сторони підприємства шляхом підписання сторонами додаткових угод до договору чи шляхом видачі довіреності (п. 1.3.);
- сторони домовились рахувати результатом комерційного посередництва наступні показники: кількість бентонітової продукції, відвантаженої покупцям (третім особам) на протязі дії даного договору, чи; факт надходження грошових коштів на поточний рахунок довірителя в якості оплати за продукцію, реалізовану за додатковими угодами, специфікаціями до договору поставки, укладених при посередництві комерційного агента (п. 1.4.);
- приймання-передача послуг по комерційному представництву здійснюється по акту після досягнення результату надання послуг, передбаченого пунктом 1.4. даного договору (п. 3.1.);
- сторони даного договору на підставі даних про відвантаження бентонітової продукції на адресу покупця, реалізованої при посередництві комерційного агента і в строк - не пізніше закінчення фінансового року, складають акт/акти приймання-передачі послуг, що є невід'ємною частиною даного договору. В акті приймання-передачі послуг по комерційному представництву вказується інформація про укладені договори, обсяги відвантаженої продукції покупцям (3-м особам), реалізованої в результаті комерційного посередництва, а також розмір винагороди, що підлягає перерахуванню комерційному агенту (п. 3.2.);
- вартість послуг по комерційному посередництву, передбачених розділом 1-м даного договору, а також порядок виплати винагороди агенту визначається сторонами і фіксується в протоколі погодження вартості послуг комерційного агента. Розмір винагороди комерційного агента в абсолютній сумі також визначається сторонами в акті приймання-передачі послуг. Розрахунки за даним договором можуть бути здійснені в вексельній формі (п. 4.1.);
- розмір винагороди, обчислений у визначеному п. 4.1. порядку, включає в себе і всі комерційні видатки, понесенні комерційним агентом у зв'язку з виконанням даного договору (п. 4.2.);
- виплата винагороди комерційному агенту здійснюється підприємством шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок комерційного агента на протязі 10 днів з дня підписання акта/актів приймання-передачі послуг, складеного і підписаного в порядку та строки, передбачені розділом 3 даного договору (п. 4.3.);
- у випадку припинення чи збігу строку дії даного договору підприємством припиняється виплата винагород за надані послуги по комерційному посередництву, у тому числі і в тих випадках, коли продовжується відвантаження продукції за додатковими угодами, специфікаціями до договору поставки, укладених при комерційному посередництві по даному договору, якщо додатковими угодами сторін до даного договору не буде встановлене інше (п. 4.4.);
- даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 року (п. 8.1.).
У протоколах погодження вартості послуг комерційного агента від 25 листопада 2009 року та від 10 червня 2010 року сторони визначили вартість послуг позивача за 1 тону реалізованої продукції.
Позивач на виконання умов Договору надав відповідачу послуги по комерційному посередництву в реалізації бентонітової продукції відповідача, що підтверджується листами позивача відповідачу від 10 листопада 2009 року вих. № 10/1, від 03 березня 2010 року вих. № 03/4, від 22 червня 2010 року вих. № 22/3, звітами комерційного агента від 30 червня 2010 року та від 30 вересня 2010 року, актами приймання-передачі послуг від 30 червня 2010 року № № 1, 2, 3, 4, від 30 вересня 2010 року № № 5, 6, 7.
У зазначених актах приймання-передачі послуг сторони встановили розміри винагород позивачу у справі.
25 лютого 2011 року сторони підписали Акт звірки взаєморозрахунків по Договору про те, що станом на 25 лютого 2011 року заборгованість відповідача перед позивачем за послуги надані в межах Договору по реалізації бентопродукції, наданих з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року згідно протоколу узгодження послуг комерційного агента від 10.07.2010 року, звіту комерційного агента від 30.09.2010 року та акту приймання-передачі послуг № 7 від 30.09.2010 року становить 3877,00 грн.; сторони даним актом прийшли до згоди, що заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 3877,00 грн. буде погашена шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на протязі 10 днів з моменту підписання даного акту.
17 травня 2011 року за вих. № 183 позивач направив відповідачу претензію (в зв'язку з невиконанням умов агентського договору №Р-ТК-02-1103/2 від 03.11.2009 р. та в рамках досудового врегулювання спору, відповідно до ст. ст. 5, 6, 7, 8 Господарського процесуального кодексу України), у якій вимагав сплатити виниклу у відповідача заборгованість за Договором в сумі 3877,00 грн., перерахувавши вказану суму на зазначений рахунок позивача на протязі семи банківських днів з моменту отримання даної претензії.
Дана претензія позивача отримана відповідачем 17 травня 2011 року вх. № 166/1, що підтверджується підписом та печаткою відповідача на претензії.
Відповідач відповідь на претензію не надав, борг в сумі 3877,00 грн. не погасив, що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Сторони правовідносин є суб’єктами господарювання.
Предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів за надані послуги по комерційному посередництву.
Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання врегульоване главою 31 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Відповідно до ст. 295 ГК України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені. Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто. Законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.
У ст. 296 ГК України встановлено, що агентські відносини виникають у разі: надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій; схвалення суб'єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.
Згідно ст. 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.
У ст. 301 ГК України встановлено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін. Сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов'язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє. Суб'єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін. Комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належить агентська винагорода. Умови виплати винагороди комерційному агенту за угоди, укладені після закінчення договірних відносин, а також інші умови, що стосуються розрахунків сторін, визначаються договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ГК України у разі порушення агентського договору суб'єктом, якого представляє комерційний агент, останній має право на одержання винагороди у розмірах, передбачених агентським договором, а також на відшкодування збитків, понесених ним внаслідок невиконання або неналежного виконання договору другою стороною.
У ст. 305 ГК України встановлено, що відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.
Відповідач прийняв від позивача послуги по комерційному посередництву, що підтверджується актами приймання-передачі послуг від 30 червня 2010 року № № 1, 2, 3, 4, від 30 вересня 2010 року № № 5, 6, 7, однак у встановлений п. 4.3. Договором строк, тобто на протязі 10 днів з дня підписання актів приймання-передачі послуг, не виплатив винагороду позивачу у повному обсязі, сума боргу становить 3877,00 грн., що підтверджується двостороннім Актом звірки взаєморозрахунків по Договору від 25 лютого 2011 року, на день розгляду справи є непогашеною, що визнається відповідачем.
Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 3877,00 грн. боргу.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 102,00 грн. витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього: 338,00 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Дашуківські бентоніти", Черкаська область, Лисянський район, с. Дашуківка, ідентифікаційний код 30146245 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології Батьківщини", м. Київ, Голосіївський район, вул. Червоноармійська, буд. 66, к. 302, ідентифікаційний код 36387186 - 3877,00 грн. боргу та 338,00 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.
Суддя І.І. Гура
Повне рішення складено 11 серпня 2011 року.