Справа № 2-1011/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2007 року Ковельський міськрайонний суд
Волинської області в складі: головуючого - судді Наваляного А.Д.
з участю секретаря Федорук Г.Б.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ковель цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання права власності на частину домоволодіння, самочинно збудоване нерухоме майно в порядку спадкування,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання права власності на частину домоволодіння, самочинно збудоване нерухоме майно в порядку спадкування. В обгрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 01.03.1965 року вступила в юридичний шлюб з ОСОБА_5. Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 23.03.1970 року ОСОБА_5 надано земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована по АДРЕСА_1. На вказаній земельній ділянці позивачкою та чоловіком був побудований житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами. 21.06.2006 року чоловік помер, і після його смерті відкрилась спадщина на майно, власником якого він був. Після смерті чоловіка позивач звернулась до нотаріального органу за місцем відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом було відмовлено, оскільки наявна самочинна забудова - літня кухня. Позивач також вказує, що право на спадщину виникло у неї, як дружини та у їх дітей, а відповідачів по справі - ОСОБА_2 Філімонової Є.Є., ОСОБА_4 Враховуючи, що їй належить 1/2 частини вказаного будинковолодіння, як частка в майні спільної власності подружжя, а також вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка та, відповідно має право на 1/8 частин вказаного майна в порядку спадкування. Прохає визнати за нею право власності на 1/8 частину будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1, - в порядку спадкування після померлого ОСОБА_5 та право власності на 1/2 частку у вказаному житловому будинку, як в майні спільної подружньої власності. Крім того прохає визнати за нею право власності на самочинно збудовану літню кухню, яка розташована по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю, з підстав, викладених у заяві, прохає його задовольнити, судові витрати по справі прохає віднести за її рахунок.
Представник відповідача - виконавчого комітету Ковельської міської ради в судове засідання не з'явився, подав суду письмову заяву в якій прохає розгляд справи проводити у його відсутності, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, подали суду письмову заяву в якій прохають розгляд справи проводити у їх відсутності, позов визнають, не заперечують проти його задоволення.
2
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вступили в юридичний шлюб 01.03.1965 року, що стверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.
З копії технічного паспорту на об»єкт нерухомого майна слідує, що ОСОБА_5 був власником цілого житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору забудови, посвідченого Ковельською державною нотаріальною конторою 20.05.1970 року, реєстр № 1515 та акту приймання будинку в експлуатацію, затвердженого рішенням виконкому Ковельської міської ради від 14.10.1982 року за № 309.
З копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого 22.02.2006 року відділом РАЦСу по м. Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції, вбачається що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як стверджено сторонами у справі та як слідує з копії спадкової справи заповіт померлим не укладався, а право на спадщину за законом виникло у спадкоємців першої черги - дружини померлого, а позивача по справі та дітей померлого - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Зі змісту ч. 1 ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.
Таким чином за позивачем слід визнати право власності на 1А частину будинковолодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а з аналізу змісту ст. ст.1222,1241 ЦК України вбачається, що спадкування за законом має місце лише тоді і в тому обсязі, в якому воно не змінено заповітом, крім випадків права на обов'язкову частку у спадщині, незалежно від заповіту.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач, як дружина та відповідачі - ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 мають право першої черги спадкування за законом після померлого ОСОБА_5, як його діти, що стверджено копією свідоцтв про народження. Інших спадкоємців за законом після померлого немає.
За змістом ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини він не заявив про відмову від неї.
На момент відкриття спадщини позивач проживала разом із спадкодавцем; у встановлений законом строк звернулась до нотаріального органу за місцем відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини.
Таким чином, враховуючи, що померлому належала 1А частини будинковолодіння, а тому за позивачкою слід визнати право власності на 1/8 частини спірного будинковолодіння, - в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_5
Крім того, як слідує з матеріалів справи та стверджується копією технічного паспорту ОСОБА_5 було самочинно збудовано літню кухню по АДРЕСА_1.
В ході судового розгляду також встановлено, що самочинно побудована літня кухня відповідає чинним будівельним, санітарним і протипожежним вимогам і нормам, що стверджується актом обстеження земельної ділянки від 25.05.2007 та іншими матеріалами паспорту на забудову земельної ділянки.
3
Таким чином в ході судового розгляду встановлено, що самочинна забудова не порушує прав інших осіб та відповідає встановленим законодавством нормам а тому за позивачкою слід визнати право власності на самочинне будівництво, - в порядку спадкування, після смерті чоловіка.
Судові витрати слід віднести за рахунок позивача, - за її клопотанням.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України ст. ст. 1216, 1217,1222. 1241, 1268 ЦК України,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/8 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд, який розташований по АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовану літню кухню, яка розташована по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.