Справа № 2-а-2029/11

  ПОСТАНОВА   

                                                   Іменем України

"08" серпня 2011 р.  суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ігнатова Г.В.,  розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Підгаєцького районного  суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області про  визнання відмови протиправною та зобов’язання  Управління Пенсійного фонду України у Підгаєцькому районі  нарахувати і виплатити підвищення до пенсії ,-

в с т а н о в и в :

          Позивач  29.07.2011 року звернулася до суду із даним адміністративним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона є дитиною війни і згідно статті 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”  їй повинна виплачуватися  відповідачем щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але оскільки таке підвищення не виплачується, просить визнати відмову відповідача протиправною у зв`язку з не нарахуванням та невиплатою  підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок  пенсії  їй як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату  за період  з 01.03.2011 року по дату винесення постанови.   

                  Відповідно до вимог ч.4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  

           Суддя, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

          Позивач є пенсіонером за віком та у відповідності до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, надано статус “Дитина війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії.

           Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту регулюється  Законом  України “Про соціальний статус  дітей  війни”,  який  і  встановлює  гарантії  соціальної  захищеності дітям війни  шляхом  надання  пільг  і  державної  соціальної    підтримки.

           Відповідно  до  ст.6   Закону   України  “Про  соціальний  захист  дітей  війни”,  дітям  війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30%   мінімальної  пенсії  за  віком.

            Наявність такого права у позивача є визначальною для  вирішення вказаного    спору, що гарантується  і ст. 46   Конституції  України,   де  зазначено,  що    громадяни   мають   право  на  соціальний  захист,  що  включає  право   на  забезпечення    їх  у  разі повної, часткової або  тимчасової   втрати  працездатності,  втрати  годувальника,  безробіття   з  незалежних   від   них  обставин,  а  також  у  старості   та  в  інших  випадках,  передбачених  законом.

         Відповідно вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        У силу до п.п.7п.2.2 Положення про управління Пенсійного Фонду в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року, управління відповідно до покладених на нього завдань призначає                  ( здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства

          У  2011 році стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV діяла в редакції 2004 року і будь-які зміни до неї не вносились.

         Відповідно до п. 19 ППВС України № 8 від 13.06.2007 року „Про незалежність судової влади” відповідно до статей  8  та  22  Конституції  України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи  людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією  України і чинними законами прав і свобод.

          Згідно п. 5 ППВС України № 9 від 1.11.1996 року „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” судам необхідно виходити з того,  що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради   України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки  Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази  керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

          Отже, нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії повинна здійснюватись відповідно до норм Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни,, від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV.

          Тому, позивач за період з 01 березня 2011 року по 08 серпня 2011 року включно має право на отримання надбавки до пенсії, як діти війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

          Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії особі, яка має правовий статус дитини війни,здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України у Підгаєцькому районі Тернопільської обл., тому відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.  Посилання відповідача на відсутність коштів бюджетного фінансування суд до уваги не приймає, так як зазначена обставина не може бути визнана як виключна , це є порушенням п.1ст.6, ст..13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка ратифікована Законом України від 11.09.1997 р.

           Крім того, представником відповідача не враховано, що згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч зазначеним нормам КАС України представником відповідача не було подано відповідних доказів в обґрунтування заперечень на заявлені позивачем вимоги.

          Відповідно до п. 4 розділу VII „Прикінцеві положення” Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 23.12.2010 року, який набрав чинності 20.06.2011 року, установлено, що у 2011 році норми і положення статей  39, 50,  51,  52,  54 Закону  України „Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи ”,  статті  6  Закону  України  „Про соціальний захист  дітей  війни” застосовуються у порядку та  розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік”.

           Суд вважає, що зазначені положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” не є перешкодою для задоволення позовних вимог позивача, оскільки на час розгляду справи вищевказані положення ст. стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є чинними, іншими законами не змінювалися та не зупинялися, а тому з врахуванням практики Європейського Суду з прав людини підлягають застосуванню, оскільки Європейський Суд з прав людини в своїх рішеннях уже неодноразово зазначав, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань. В межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Крім того, суд бере до уваги, що будь-яких постанов КМУ щодо реалізації вказаних положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” на час розгляду справи не приймалося.

          Відтак, при розгляді справи було встановлено, що відповідач нараховував та виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни всупереч вимогам ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,отже має місце порушення прав позивача, що підлягає захисту, шляхом задоволення позрвних вимог, дії відповідача у нарахуванні та виплаті зазначеної допомоги позивачу в розмірі меншому, ніж передбачено ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнаються протиправними, відповідача слід  зобов’язати провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“ за період із 01 березня 2011 по 08 серпня 2011 року в межах заявлених вимог   

                   На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“, рішення Конституційного Суду України  від  09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “, керуючись ст. ст. 2, 7, 14, 158-163, 256 КАС України, –  

                                                    п о с т а н о в и в :  

         Позов задовольнити . 

         Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у Підгаєцькому районі Тернопільської обл. у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1  щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі меншому, ніж встановлено ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“.  

         Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Підгаєцькому районі Тернопільської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України  “Про соціальний захист дітей війни” з  01 березня 2011 року  по 08 серпня 2011 року з врахуванням ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” та виплачених сум за вказаний період.  

          Постанова підлягає негайному виконанню в межах стягнення за шість місяців.

         Копію постанови направити сторонам для відома.  

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Підгаєцький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня  отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:Г. В. Ігнатова