ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
09.10.06 Справа № 12/397н-ад.
Колегія суддів у складі: О.С.Палей - головуючий, суддів –Лісовицького Є.А., Ворожцова А.Г, розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплект", м. Луганськ
до відповідача –Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
в присутності представників сторін:
від позивача - Маркевич М.Л.;
від відповідача - Грам І.А. держ.подат.інспектор, дов. № 18351/10/10-013-5 від 18.07.06 р.;
Суть спору: Товариством з обмеженою відповідальністю "Будкомплект" заявлено вимогу про визнання недійсними:
- податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському
районі м. Донецька №0002902340/2 від 17.02.2006р. по встановленим порушенням законодавства про сплату податку на землю всього на загальну суму 301946 грн. 76 коп. (основний платіж –201297 грн. 84 коп., штрафні санкції –100648 грн. 92 коп.);
- податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському
районі м. Донецька №0000402340/2 від 06.03.2006р. по встановленим порушенням законодавства про сплату податку на землю всього на загальну суму 340 грн. 00 коп. (штрафні санкції - 340 грн. 00 коп.) (згідно заяви №093 від 18.07.2006р.).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будкомплект" - позивач у справі - зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням виконкому Луганської міської Ради від 05.05.1998р. за №227/10223; перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ м. Луганська.
В період з 15.09.2005р. по 26.09.2005р. Державною податковою інспекцією у Калинінському районі м. Донецька було проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Будкомплект" з питань сплати податку на землю, за результатами якої складено акт від 21.09.2005р. №224/23-111-2/25366104.
Податковим органом встановлено, що ТОВ "Будкомплект" (покупець) укладено з Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька (продавець) біржові контракти (договори купівлі-продажу) на придбання майна ОМТС ДВАТ"Донецькшахтостроймонтаж", розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Павших Комунарів, 188, проданого з метою погашення заборгованості перед бюджетом в процесі реалізації податкового залогу:
- від 24.05.2002р., зареєстрований на Товарній біржі "Кальміуська" під № 34/к: будівля цеху обробки труб (літера Д1 згідно плану БТІ) площею 477,4 кв. м.;
- від 24.05.2002р., зареєстрований на Товарній біржі "Кальміуська" під № 33/к: вагон - побутівка (побутове приміщення, літера Ж1 згідно плану БТІ) площею 73,6 кв. м з крильцем площею 4,2 кв. м;
- від 24.05.2002р., зареєстрований на Товарній біржі "Кальміуська" під № 35/к: будівля матеріального складу (літера Б1 згідно плану БТІ) і площею 319,6 кв. м;
- від 24.05.2002р, зареєстрований на Товарній біржі "Кальміуська" під № 36/к: будівля матеріального складу (літера А1 згідно плану БТІ) площею 270,1 кв. м;
- від 18.04.2002р., зареєстрований на Товарній біржі "Кальміуська" під № 28/к: кран козловий (площа відсутня), підкранові путі (площа відсутня).
Фактична передача майна підтверджується актами від 27.05.2002р.
ТОВ "Будкомплект" (продавець) укладено з ТОВ "Глорія Трейд" (покупець) договір купівлі-продажу №2 від 29.11.2002р. на продаж майна, що є власністю ТОВ "Будкомплект" та розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Павших Комунарів, 188, а саме:
- будівля матеріального складу (літера А1 згідно плану БТІ) площею 270,1 кв. м;
- будівля матеріального складу (літера Б1 згідно плану БТІ) площею 319,6 кв. м;
- вагон - побутівка (побутове приміщення, літера Ж1 згідно плану БТІ) площею 73,6 кв. м з крильцем площею 4,2 кв. м.
Фактична передача основних засобів підтверджується актом приймання - передачі від 23.12.2002р. на загальну суму 49009 грн.
ТОВ "Будкомплект" (покупець) укладено з ТОВ "Глорія Трейд" (продавець) договір купівлі-продажу № 1 від 29.11.2002р. на покупку нерухомого майна, що належить ТОВ "Глорія Трейд" та розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Павших Комунарів. 188, а саме:
- асфальтований майдан площею 4512,0 кв. м;
- естакада;
- склад дизпалива (літера К-1 згідно плану БТІ) площею 40,7 кв. м;
- будівля будки (літера И-1 згідно плану БТІ) площею 32,3 кв. м:
- склад матеріальний (літера З-1 згідно плану БТІ) площею 30 кв. м.;
- недобудований металевий модуль типу "Кисловодськ" (літера Е1 згідно плану БТІ) площею 957,3 кв. м;:
- мережа водопровідна довжиною 174,5м.
Фактично отримання майна підтверджується актами приймання-передачі від 23.12.2002р.
За висновком перевірки позивачем, у порушення Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992р. № 2535-ХІІ, не подавалися розрахунки податку на землю у встановлені законом терміни за 2003-2004рік, внаслідок чого податок на землю не сплачувався.
За результатами перевірки позивачем винесене податкове повідомлення-рішення від 30.09.2005р. № 0002902340/0 яким, згідно з пп. "б" пп. 4.2.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181), визначено податкове зобов'язання з податку на землю в сумі 201297 грн. 84 коп. та, на підставі пп. 17.1.1. і 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 100989 грн. 04 коп.
За результатами первинної скарги, яку було 01.12.2005р. залишено без задоволення, ДПІ у Калінінському районі було винесене податкове повідомлення-рішення № 0002902340/1 від 01.12.2005р., в якому сума донарахованого податку та фінансових санкцій залишилася без змін.
В межах апеляційного оскарження, Рішенням Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 31.01.2006р., податкове повідомлення-рішення від 01.12.2005р. №0002902340/1 скасовано в частині застосованих штрафних санкцій за порушення вимог пп.17.1.3 п.17.1. ст.17 Закону № 2181 в сумі 100649 грн. 04 коп. та застосовано до підприємства штрафні санкції в сумі 100648 грн. 82 коп. на підставі пп. 17.1.2 № 17.1 ст. 17 Закону № 2181.
За наслідками прийнятого ДПА в Донецькій області рішення, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 17.02.2006р. № 0002902340/2 про нарахування податку на землю в сумі 201297 грн. 84 коп. та 100648 грн. 92 коп. фінансових санкцій, та від 06.03.2006р. № 0000402340/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340 грн. на підставі пп.17.1.1. п.17.1. ст. 17 Закону № 2181, які і є предметом оскарження у даній судовій справі.
На обґрунтування заявлених вимог в частині донарахування податку на землю позивач вказує на те, що до даного часу позивач не оформив право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться належні йому об'єкти нерухомості, у зв'язку з невизначеністю до даного часу меж суміжних землекористувачів. У зв'язку з викладеним неможливо й визначити грошову оцінку земельної ділянки.
В частині неправомірного донарахування штрафних санкцій, позивач вважає, що податковим органом невірно застосовані норми матеріального права, а саме:
- у податковому повідомленні –рішенні № 0002902340/2 від 17.02.2006р. відповідач вважає, що податковий орган мав застосувати штрафні санкції відповідно до пп.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону № 2181 та нарахувати основний платіж в сумі 201297 грн. 84 коп.;
- у податковому повідомленні-рішенні № 0000402340/2 від 06.03.2006р. мали бути застосовані штрафні санкції згідно рішення ДПА в Донецькій області на підставі пп. 17.1.2. п.17.1. ст. 17 закону № 2181 в сумі 100648 грн. 92 коп.
Відповідач відзивом б/н від 30.08.2006р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач з моменту придбання споруд у 2002р., розташованих за адресою: м. Донецьк, пр-т П. Комунарів, 188, декларації з податку на землю не подавав та не сплачував земельний податок, що обумовило донарахування податкового зобов'язання в сумі 201207 грн. 04 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп. 17.1.1 та 17.1.2. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
1. Щодо нарахування основного платежу.
Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Калінінському районі м. Донецька з метою погашення заборгованості перед бюджетом, в процесі реалізації податкової застави, укладено з ТОВ "Будкомплект" біржові контракти купівлі-продажу (які зареєстровані на товарній біржі "Кальміуська") на придбання майна ОМТС ДВАТ "Донецькшахтостроймонтаж", розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Павших Комунарів,188.
Витягом №4161519 з реєстру прав власності на нерухоме майно серії СВС №402807, виданого КП "Бюро технічної інвентаризації" м. Донецька 16.07.2004р., підтверджена належність ТОВ "Будкомплект" об'єктів літери Д-1, К-1, И-1, З-1, Е-1, загальною площею 561,8 кв. м, а саме: будівля цеху обробки труб площею 477,4 кв. м., склад дизпалива пл. 40,7 кв. м., будівля будки пл. 25,4 кв. м.; склад матеріальний пл. 27,2 кв. м.
Згідно довідки №Ю-9389/2003, виданої Донецьким міським управлінням земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах 28.02.03р. про грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 1410136600:00:026:0024) підтверджено ТОВ "Будкомплект" площу земельної ділянки за вищевказаною адресою 17228 кв. м та грошову оцінку земельної ділянки в сумі 10064892 грн. 41 коп. (копія довідки отримана згідно запиту ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 27.05.05р. за № 10226/10/23-113-5).
Висновок позивача стосовно того, що він не є платником земельного податку оскільки у нього відсутній документ, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою - державний акт встановленої форми –є помилковим.
Земельні відносини, як суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, регулюються нормами цивільного (приватного права).
Відносини з справляння податків та інших обов'язкових платежів, в тому числі: земельного податку, є за суттю публічно-правовими відносинами та регулюються нормами публічного права, зокрема Законом України від 03.07.1992р. № 2535-ХІІ "Про плату за землю (далі –Закон № 2535) та Законом № 2181.
Таким чином, у власників (землекористувачів) земельних ділянок виникають як приватні (цивільні) права та обов'язки, так і публічні.
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним; об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Пункт 2 зазначеної статті визначає, що плата за землю справляється відповідно до Закону, тобто містить відсилочну норму до спеціального закону –Закону № 2535.
В статті 1 згаданого Закону, податок визначається як обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.
Положення щодо платного використання землі в Україні також закріплено в ст.2 Закону № 2535.
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, в тому числі орендар.
Відсутність у позивача правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою в даному випадку не може розглядатися як відсутність у нього права землекористування взагалі, оскільки відповідне право набуто ним в порядку статті 120 п.5 Земельного кодексу України. Отже, у разі переходу прав на будівлю або споруду обов'язок щодо сплати земельного податку виникає з моменту набуття права власності або права користування будівлями або спорудами.
Згідно ст. 27 Закону № 2535 контроль за правильністю обчислення та справляння земельного податку здійснюється державними податковими інспекціями.
Відповідач вірно визначив об'єкт та суб'єкт оподаткування.
Сума земельного податку, що підлягає сплаті позивачем, визначена податковим органом на підставі довідки Донецького міського управління земельних ресурсів від 28.02.2003р. про грошову оцінку земельної ділянки.
ІІ. Щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій.
Дійсно пп.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону № 2181 визначає різні підстави, за яких у контролюючого органу виникає обов'язок самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, зокрема:
- платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію (підпункт "а");
- дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов"язань, заявлених у податкових деклараціях (підпункт "б").
Отримавши лист виконкому Калінінської районної у м. Донецьку Ради з інформацією про несплату ТОВ "Будкомплект" плати за землю на пр. П. Комунарів, 188, податковий орган на підставі п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" та згідно Наказу № 143 від 12.09.2005р. здійснив позапланову виїзну перевірку підприємства позивача з питань внесення до бюджету сум податку на землю.
У даному випадку підстави для самостійного визначення контролюючим органом податкового зобов'язання з земельного податку згідно з підпунктом "б" п.п.4.2.2. у контролюючого органу були відсутні, оскільки позивач не занижував, не завищував податкові зобов'язання з відповідного податку, а взагалі їх не визначав та не узгоджував, оскільки не надавав розрахунки з земельного податку.
Підставою для донарахування податкового зобов'язання з відповідного податку мав бути підпункт "а" п.п.4.2.2. п.4.2. ст. 4 Закону, оскільки позивачем взагалі не надавалися протягом 2003-2004р. розрахунки з земельного податку.
Донарахування податкового зобов"язання на підставі підпункту "а" п.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону № 2181 обумовлює застосування до платника податків лише штрафних санкцій згідно з підпунктом 17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону 2181 (десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне неподання податкової декларації) та додатково з підпунктом 17.1.2 п.17.1. ст.17 згаданого закону (десять відсотків від суми податкового зобов"язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов"язання).
Дійсно, відповідач помилково зазначив у податкових повідомленнях-рішеннях: від 17.02.2006р. № 0002902340/2 - підпункт "б" п.п.4.2.2. ст.4 Закону № 2181 замість підпункту "а", підпункти 17.1.1, 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону № 2181, замість підпункту 17.1.2; в рішенні від 06.03.2006р. № 0000402340/2 - підпункт "б" п.п.4.2.2. ст.4 Закону замість підпункту "а".
Проте при вирішенні спору, суд виходить з того, що будь-які формальні порушення можуть вплинути на чинність акту, якщо вони призвели до прийняття неправомірного акту за суттю.
Допущені податковим органом формальні недоліки у визначенні підпунктів норм Закону № 2181, на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення, ніяким чином не впливають на факт встановленого порушення, правомірність нарахування основного платежу та застосування фінансових санкцій.
З представленого податковим органом розрахунку штрафних санкцій вбачається, що за податковим повідомленням-рішенням №0000402340/2 санкції нараховані в розмірі 340 грн. по 170 грн. за 2003-2004р., у яких не подавалися розрахунки, тобто фактично на підставі п.п.17.1.1. п.17.1 ст. 17 Закону № 2181.
У податковому повідомленні-рішенні №0002902340/2 розрахунок фінансових санкцій здійснений виходячи з десяти відсотків від суми донарахованого податкового зобов"язання з податку на землю за період січня 2003р.-грудня 2004р., але не більше п'ятдесяти відсотків від загальної суми донарахованого податку, тобто фактично фінсанкції застосовані на підставі пп. 17.1.2 п. 17.1 ст.17 Закону № 2181 .
Доводи позивача щодо подвійного застосування штрафних санкцій спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єктів владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Податковий орган довів правомірність свого рішення, що також підтверджується сукупністю доказів по справі, у зв'язку з чим суд у задоволенні позову відмовляє.
Відповідно до ст. 94 КАС України, витрати із сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. покладаються на позивача.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 160,163,167,186,254 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі та підписано –16.10.2006р.
Судді О.С Палей
Є.А. Лісовицький
А.Г. Ворожцов