ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.06р.

Справа № 6/443-06

За позовом  Відділення виконавчого Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому  Розі Дніпропетровської області, м.Кривий Ріг      

до  Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", Дніпропетровська область м.Кривий Ріг  

про стягнення 20 500,00 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  Від позивача Драний А.В. довіреність №04 від 13.01.2006р.

Від відповідача  Павлова Н.Ф. довіреність №4785 від 09.12.2004р.

 

СУТЬ СПОРУ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг-далі по тексту позивач звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг-далі по тексту відповідач, про стягнення з відповідача компенсації за виплачену моральну шкоду в розмірі 20 500,00 грн.  В обґрунтування позову позивач послався на те, що рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 30.07.2004р. було стягнуто з відділення Фонду на користь Кучеренко Л.Ю. моральну шкоду в сумі 20 500,00 грн. у зв’язку з отриманням останнім професійного захворювання під час роботи у відповідача. З урахуванням Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Закону України „Про охорону праці” роботодавець несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам або страховикам і зобов’язаний відшкодовувати збитки, завдані порушенням. Відповідно до положень ст.ст. 1167, 1172, 1191 ЦК України позивач має право зворотної вимоги (регресу) до підприємства.

  Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі

Відповідач у судове засідання з'явився, звернувся до суду з заявою про відмову від фіксації судового процесу, проти позову заперечує, вказуючи на те, що позивачем неправомірно застосовуються до спірних правовідносин положення Господарського кодексу України,  Цивільного кодексу України, оскільки такі правовідносини регулюються, зокрема, Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”,  за яким відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я, здійснюється саме Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Відшкодування шкоди у разі настання страхового випадку є виключно обов’язком Фонду і Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” не передбачає права Фонду на звернення з регресними вимогами до роботодавця. Одним із джерел фінансування Фонду є внески роботодавців і відповідач в повному обсязі сплачував такі внески.

07.09.2006 р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 10.10.2006 р. у зв'язку з тим, що відповідач звернувся з усним клопотанням про фіксацію судового засідання

10.10.2006 р на підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами і оригіналів документів представлених  позивачем  у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В С Т А Н О В И В:

Згідно рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 30.07.2004р., яке набрало законної сили, з відділення Фонду на користь Кучеренко Л.Ю.  на підставі ст. ст. 21, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стягнуто моральну шкоду в сумі 20 500,00 грн. у зв’язку з отриманням останнім ушкодження здоров’я під час роботи у відповідача.

Відділенням Фонду була сплачена вказана сума, що підтверджується копією платіжного доручення №1119 від 29.12.2004р.

На спірні правовідносини поширюється дія Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (надалі –Закон).

Так, у відповідності до частини 1 статті 9 Закону України „Про охорону праці” відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні.

          Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду (стаття 25 Закону), а можливість відшкодування Фондом моральної шкоди передбачена частиною 3 статті 28 Закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 46 Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

          Частиною 3 статті 46 Закону встановлено, що кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України, або спеціалізованого банку, який обслуговує фонди соціального страхування.

          Частиною 3 статті 46 Закону встановлено, що кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України, або спеціалізованого банку, який обслуговує фонди соціального страхування.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 47 Закону страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

Сума страхових внесків страхувальників до Фонду соціального страхування від нещасних випадків повинна забезпечувати:

фінансування заходів, спрямованих на вирішення завдань, передбачених статтею 1 цього Закону;

створення відповідно до пункту 9 частини сьомої статті 17 цього Закону резерву коштів Фонду для забезпечення його стабільного функціонування;

покриття витрат Фонду, пов’язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.

За викладеного суду приходить до висновку, що страхові виплати здійснюються за рахунок внесків роботодавців і Закон не передбачає права Фонду на звернення до страхувальника (роботодавця) з регресними вимогами щодо відшкодування сплачених Фондом страхових виплат.

           Враховуючи те, що питання сплати внесків підприємствами (страхувальниками) і відшкодування Фондом (страховиком) шкоди, в тому числі моральної, врегулювані спеціальним законом - Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” є необгрунтованими доводи позивача про наявність підстав для застосування ст.ст.1172, 1191 ЦК України.

Правомірність покладення на позивача обов’язку по відшкодуванню моральної шкоди потерпілому  (Кучеренко Л.Ю.) визначена рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 30.07.2004р. яке набрало законної сили.

На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст.ст.82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України

Суддя

О.О. Коваленко

Рішення підписано 13.10.2006 року.