Справа № 2-145/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2011 року                                                                       смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді:  Шидловський В. Б.

          при секретарі:  Ліснича В. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Любар  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

18 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Любарського районного суду Житомирської області із позовом про відшкодування збитків, завданих в результаті дорожньо – транспортної події, у якому просив стягнути з  ОСОБА_2 на його користь 4744 (чотири тисячі сімсот сорок чотири) грн. 69 коп. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 1700 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди, а також понесені ним судові витрати.

   В судовому засіданні позивач заявлені позовні  вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

   Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав та заперечував щодо їх задоволення, оскільки він вважає, що сума матеріального збитку позивачем завищена, оскільки він не проводив всіх ремонтних робіт та не замінював деталі автомобіля, які зазначені в експертизі.

   Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він проводив огляд автомобіля позивача зразу ж після скоєного ДТП. В протоколі огляду ним були зафіксовані усі пошкодження, які були виявлені, а саме: передній бампер був зірваний з кріплення та пошкоджено лакофарбове покриття переднього бампера. Інших пошкоджень при огляді виявлено не було.

     Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що того дня, коли сталася ДТП, вона відпочивала в будинку культури. Згодом прийшла до автомобіля, щоб перезутися і випадково вимкнула передачу, внаслідок чого автомобіль поїхав і вдарив інший автомобіль, який стояв десь на відстані 1-1,5 м.

          Свідок ОСОБА_5 суду пояснив,  що йому відомо, що за декілька місяців до даного ДТП автомобіль ОСОБА_1 було пошкоджено і ремонт даного автомобіля здійснював ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він ремонтував автомобіль ОСОБА_1 за декілька місяців до скоєння ДТП і на той час він відремонтував ті частини автомобіля, які зазначив експерт в проведеній ним експертизі.

    Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази зібрані у справі суд вважає, що позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав:

   Перевіривши обставини справи судом встановлено, що 09 квітня 2010 року громадянин ОСОБА_2 в с. Великі Деревичі Любарського району  близько 21 год. 55 хв. керував автомобілем «Део-Нубіра», д/н/з НОМЕР_1 та виконав зупинку на узбіччі, при цьому не вжив заходів щодо запобігання самовільному руху авто. Як результат автомобіль біля 00 год. 30 хв. почав самовільно рухатись і зіткнутися з автомобілем марки «ВАЗ-21150», д/н/з НОМЕР_2 та пошкодив його. Пошкоджений автомобіль ВАЗ 21150  належить ОСОБА_1

Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 15 квітня 2010 року, при огляді транспортного засобу ВАЗ 21150 д/н/ з НОМЕР_2, який належить ОСОБА_7 було виявлено, що передній бампер зірваний з кріплення, пошкоджено лакофарбове покриття переднього бампера.

   Згідно Постанови Любарського районного суду Житомирської області № 3 – 479/10 від 11 травня 2010 року  винним у вказаному ДТП визнано ОСОБА_2, за що притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

   Статтею 1192 ЦКУ встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

   Згідно висновку № 2639 експертного товарознавчого дослідження від 04 червня 2010 року розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля  ВАЗ 21150, державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при дорожньо – транспортній пригоді складає 3744,16 грн., а вартість відновлювального ремонту складає 4264 (чотири тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 69 коп.

Суд неповністю погоджується з висновком експертизи, оскільки він частково протирічить протоколу огляду транспортного засобу позивача, який був складений одразу після ДТП. Разом з тим, суд бере до уваги те, що вказана ДТП була скоєна 29 квітня 2011 року, а експертиза була проведена 04.06.2011 року.

Відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (джерелом підвищеної небезпеки є зокрема діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При вирішенні питання про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_1, суд бере до уваги рахунок- фактуру № СЧ-0003200 від 05 серпня 2011 року, яку надав  в судовому засіданні позивач, а тому вважає що з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1912 (одна тисяча дев»ятсот дванадцять) грн. 40 коп.  вартості відновлювального ремонту та половина вартості експертизи, а саме 240 (двісті сорок) грн.  

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1700 грн., суд приходить до висновку, що позивачу дійсно завдано моральну шкоду, він несе моральні страждання, пов”язані з ушкодженням його транспортного засобу. Йому довелось докласти додаткові зусилля та витратити свій  час для того, щоб відремонтувати власний транспортний засіб, організувати проведення автотоварознавчого дослідження тощо. Також це вплинуло на вирішення повсякденних сімейних питань, що суттєво позначилось на додаткових витратах коштів сімейного бюджету, однак задовольняє їх частково враховуючи матеріальний стан відповідача ОСОБА_2 та обставини справи у розмірі 500 грн.

Оскільки позов задоволено на користь позивача частково, то з відповідача підлягає стягненню на користь  ОСОБА_1 половина понесених ним судових витрат, а саме 34 грн. судового збору та 60 грн. за ІТЗ до Любарського районного суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212,213,214,215 ЦПК України, ст. ст. 1166,1167,1187,1192 ЦК України, суд,-

Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

  Стягнути з ОСОБА_2,1948 р.н. ( АДРЕСА_1)  на користь  ОСОБА_1, 1961 р.н. АДРЕСА_2 – 1912 грн. 40 коп. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 500 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди, а також половину витрат за проведення експертного авто товарознавчого дослідження, що становить 240 грн. та половину витрат по оплаті судового збору, що становить 34 грн., та витрат на ІТЗ, що становить 60 грн., а всього разом 2746 грн. 40 коп.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд  протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:


В. Б. Шидловський