|
|
Справа № 22ц-358\2008 р.
Головуючий у 1-й інстанції: Харечко Л.К.
Доповідач: Редька А.Г.
У Х В А Л А
І М “ Я М У К Р А Ї Н И
6 березня 2008 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді Литвиненко І.В.,
суддів - Лазаренка М.І., Редьки А.Г.,
при секретарі - Рябчук С.В.,
за участі: представника позивача Тимченко В.В.,
відповідача ОСОБА_1.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 листопада 2007 року у справі за позовом Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області до ОСОБА_1та Чернігівського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівські області про виселення з гуртожитку та зняття з реєстрації за місцем проживання,
в с т а н о в и в:
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 листопада 2007 року на підставі ст.ст. 127, 132 Житлового Кодексу України задоволено позов управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області до ОСОБА_1, Чернігівського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області, зобов'язано Чернігівський міський відділ управління Міністерства внутрішніх справ у Чернігівській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1з гуртожитку управління МВС України у Чернігівській області за адресоюАДРЕСА_1, виселено ОСОБА_1з зазначеного жилого приміщення без надання іншого житла та стягнуто з ОСОБА_1на користь управління МВС України у Чернігівській області 16 грн у відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача у письмових запереченнях посилається, що рішення суду є законним та обгрунтованим та просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, перевіривши доводи та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. належить до задоволення частково.
Відповідно до ст.127 ЖК України жила площа у гуртожитках призначена для тимчасового проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян на період роботи або навчання.
За матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1., яка на час вселення до гуртожитку не була і не є співробітником управління МВС України у Чернігівській області, до гуртожитку заселилася у 2002 році з відома уповноваженого представника власника. Цих обставин не заперечують у своїх пояснення ні представник позивача, ні відповідач ОСОБА_1.
Відповідно до ст.ст.128,129 ЖК України, жила площа у гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету і на його підставі громадянинові видається ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
За матеріалами справи встановлено, що рішення про надання ОСОБА_1. спірної жилої площі не приймалося і ордер їй не надавався. Цих обставин відповідач ОСОБА_1. також не заперечує. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1. вселилася у спірну кімнату з порушенням встановленого порядку, тому відповідно до ст.132 ЖК України підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.
Усний дозвіл на вселення до гуртожитку, на який посилається відповідач ОСОБА_1., не може бути підставою для зайняття жилої площі у гуртожитку, оскільки закон передбачає тільки одну підставу для вселення до гуртожитку - ордер, виданий у встановленому порядку.
Рішення суду в частині виселення ОСОБА_1. ухвалено відповідно до вимог закону та встановлених обставин справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування у цій частині.
Рішення суду у частині зобов'язання Чернігівського міського відділу УМВС зняти з реєстрації ОСОБА_1. за місцем проживання у гуртожитку підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, оскільки у цій частині рішення суду першої інстанції суперечить матеріальному та процесуальному закону.
Відповідно до ст.7 Закону ”Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” само рішення суду про примусове позбавлення особи права на користування жилим приміщенням (визнання таким, що втратив право користування житлом, позбавлення права власності на житло, виселення, тощо) є підставою для зняття з реєстрації місця проживання і при виселенні особи у судовому порядку з жилого приміщення не потребує окремого рішення про зняття з реєстрації місця проживання.
Крім того, Цивільним процесуальним Кодексом України не передбачено вирішення спорів між суб'єктами владних повноважень, де до того ж відповідач, міський від внутрішніх справ, є підпорядкованим підрозділом позивача, управління внутрішніх справ області, в порядку цивільного судочинства, а спори громадян з суб'єктом владних повноважень щодо реєстрації місця проживання вирішуються у порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин рішення суду першої інстанції у цій частині підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі відповідно до ст.205 ч.1 п.1 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 310, 205ч.1п.1, 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1задовольнити частково, та рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 листопада 2007 року в частині позовних вимог управління Міністерства внутрішніх справ у Чернігівській області до Чернігівського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ у Чернігівській про зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1за місцем проживання у гуртожитку управління МВС України у Чернігівській області за адресоюАДРЕСА_1 скасувати і провадження у справі у цій частині закрити.
В іншій частині рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набуває чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.
Головуючий: Судді: