Овруцький районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-а-13789/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09 вересня 2011 року                                                                      

 Суддя Овруцького районного суду Смиковська Л.  О. , розглянувши у скороченому провадженні в місті Овруч справу за позовом  ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про зобов’язання вчити певні дії, передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить зобов’язати управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації провести донарахування та виплату їй та її дітям щомісячної допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати за період з 01.11.2010 року по 28.02.2011 року щомісячно, мотивуючи тим, що вона проживає в АДРЕСА_1. Їй виплачувалась компенсація, що встановлена в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав.

Представник відповідача управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА заперечення проти позову не надсилав, хоча був належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження по справі.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Позивач проживає в АДРЕСА_1 та є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується копією паспорту серія НОМЕР_2 та посвідченням серії НОМЕР_1. Має дітей –ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які є потерпілими від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копіями свідоцтв про народження та посвідченнями.  

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, АДРЕСА_1 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Згідно додаток №2 Переліку населених пунктів, постанови КМ України №106 від 23.07.91 року, жителям яким з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування, село Шоломки Овруцького району віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, тобто  вказаний населений пункт згідно додатку №1 відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, а згідно додатку №2 - до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Статтею 2 Закону визначено категорії зон радіоактивного забруднення і надано поняття зони гарантованого добровільного відселення і зони посиленого радіоекологічного контролю.

Зазначеною нормою Закону не передбачено віднесення одного і того ж населеного пункту до різних зон радіоактивного забруднення тому, що основним критерієм є рівень радіоактивного забруднення.

Таким чином суд вважає неможливим при нарахуванні компенсації громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення застосування додатку №2 як такого, що суперечить Закону і додатку №1, а тому застосовує для визначення категорії зони радіоактивного забруднення зону з більшим радіоактивним забрудненням, що вказана в додатку №1, а саме зону гарантованого добровільного відселення.  

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені серед інших і такі виплати :

-          ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати.

Постановою КМУ № 836 від 26.07.96 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :

-          для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис. крб. (2,1 грн. за гр. реф.).

Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

 Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Статтею 62 даного Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до п.п. 2, 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів за ст.37 Закону є управління праці та соціального захист у населення по місцю реєстрації громадян.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначені виплати є щомісячними, а тому до закінчення відповідного місяця виплати особа не могла знати про порушення її права. Враховуючи викладене, суд вважає, що особа могла дізнатися про порушення її прав не раніше закінчення місяця, за який повинно було бути проведено нарахування, а тому строк звернення до суду розпочався з першого числа місяця наступного за місяцем, по якому проведено нарахування (виплата) коштів.

На підставі викладеного, розмір нарахованої відповідачем доплати не відповідає кратному розміру мінімальної заробітної плати, а тому вимога про її нарахування та виплату за період з 01.11.2010 р. по 28.02.2011 р. в розмірах, визначених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підлягає задоволенню.

Від сплати судового збору позивач звільнений згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито.

Керуючись  ст.ст. 8-11, 18, 71, 122, 160, 161, 162, 1832 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації провести донарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства ОСОБА_1 та її дітям ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідності до ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру 40% від мінімальної заробітної плати встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» щомісячно, за період з 01.11.2010 року по 28.02.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум кожному.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації виконати постанову негайно та подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Овруцький районний суд в Житомирський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:Л. О. Смиковська