Справа № 22- 7320 \ 2006 р. Головуючий 1 інстанції Артеменко Л.І.
Категорія 21 Доповідач Висоцька В.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
в складі
головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.
суддів ОСИПЧУК О.В., МАГУТОВОЇ Н.Г.
при секретарі ТАРАНЕЦЬ В.О.
з участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну
скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 19 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області про відшкодування моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 19 червня 2006 року позовні вимогиОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське про відшкодування моральної шкоди задоволені частково. На користь ОСОБА_2 з відповідача було стягнуто моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки суд першої інстанції не врахував, що висновком МСЕК не встановлений факт спричинення позивачу моральної шкоди та позивач не навів доказів щодо завдання йому моральної шкоди. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 підтримала скаргу.
Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не заявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Його неявка не перешкоджає розгляду справи судом.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що позивачу завдано моральну шкоду професійним захворюванням : завдано фізичний біль, він не може вести звичайний спосіб життя, порушені його нормальні житгєві зв"язки, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Таким чином, судом встановлено порушення законних прав позивача по справі. Оскільки по справі встановлено втрату позивачем 50 % професійної працездатності в період дії Закону „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", суд визначив та стягнув із відповідача 20 000 грн. моральної шкоди.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
За змістом ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов"язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду, у зв"язку з ушкодженням здоров"я, заподіяну умовами {?* виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 знаходився в трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, більш 20 років , тобто тривалий час працював під землею, у зв"язку з впливом шкідливих умов отримав професійне захворювання.
Висновком МСЕК від 21 серпня 2003 року вперше позивачу встановлено 50% втрати працездатності у зв"язку з .професійним захворюванням -антракосілікатоз з 21 серпня 2003 року безстроково (а.с.24). За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров"ю, за нормами вищеназваного Закону.
Доводи апеляційної скарги про відсутність наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди спростовується матеріалами справи.
Відповідно до медичних документів позивач страждає на фізичний біль зі стійкими порушеннями роботи органів дихання, задишку, тривалий час знаходився на лікуванні (а.с.26-33).
За таких обставин суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.
Доводи відповідача про відсутність у справі висновку МСЕК про завдання моральної шкоди не відповідають вимогам п.З ст.34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, вплив на його душевний стан, неможливість жити повноцінним життям й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в розмірі 20 000 грн. Підстав для зменшення визначеного судом розміру моральної шкоди не вбачається.
Апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому апеляція підлягають відхиленню.
У відповідності частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.307-313 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кіровське Донецької області відхилити.
Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 19 червня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.