Справа № 22ц-1357/2006                      Головуючий у першій інстанції -

Коверзнев В.О.

Категорія - цивільна     Доповідач - Мельниченко Ю.В.

УХВАЛА

Іменем України

01 вересня 2006 року                                                      м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі:

головуючого - судді Євстафіїва О.К.

суддів       Мельниченка Ю.В., Редьки А.Г.

при секретарі         Куксі М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Чернігівгаз" про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ВАТ "Чернігівгаз" на його користь 3000 грн. моральної шкоди. Свої вимоги він обґрунтовував тим, що 04.01.06р. представник відповідача на підставі наявності боргу в сумі 67,81 грн. здійснив відключення його як споживача від системи газопостачання і склав відповідний акт-наряд. ОСОБА_1 вважає, що ВАТ "Чернігівгаз" порушило ряд норм. Так, позивачу як власнику квартири ніколи не було запропоновано укласти відповідний договір і він ніколи не був ознайомлений із правилами надання послуг з газопостачання, не мав інформації та вимог стосовно якості таких послуг, порядку їх надання і оплати, а також і про відповідальність за відповідні порушення. Лист про заборгованість всупереч п.19 Правил було вручено не ОСОБА_1 як споживачу і власнику квартири особисто під розпис, а його дочці. Акт про припинення газопостачання всупереч абз.З п.7 Правил було складено не у присутності споживача, а в присутності його сина. Позивач вважає, що, виставивши сумнівний борг за спожитий газ,відповідач порушив п.36 Правил, а саме: надання недостовірної інформації, безпідставне припинення газопостачання.

Згодом ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги до 6000 грн.

Оскаржуваним рішенням суду у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено. Судом першої інстанції встановлено, що позивач проживає в АДРЕСА_1 і є споживачем природного газу, що постачає відповідач. 14.12.2005р. позивачу було надіслано письмове попередження про відключення від газопостачання в разі, якщо позивач не сплатить заборгованість в розмірі 97,52 грн., яке позивач отримав 19.12.2005р. Однак, не погоджуючись з сумою заборгованості, в установлений Правилами строк її не оплатив і до відповідача для врегулювання спору не звернувся. За викладених обставин, відповідач правомірно відключив позивача від газопостачання. На спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів". Відповідно до ч.2 ст.22 цього Закону при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. З наведеного вбачається, що позитивне вирішення питання про відшкодування моральної шкоди у справах про захист прав споживачів можливе лише у разі задоволення їхніх майнових вимог. Проте, відповідач майнових вимог до відповідача не заявляє, що виключає можливість задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказане рішення місцевого суду і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, стягнути на його користь 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. При цьому він посилається на те, що судом не приділено належної уваги тому факту, що відповідачем взагалі не було укладено з позивачем відповідний договір на надання послуг з газопостачання. Для відключення споживача від постачання після направлення лише відповідного повідомлення не було ніяких підстав. Крім того, суд не звернув увагу на те, що позивачеві ніяким чином особисто не було вручено повідомлення про припинення газопостачання всупереч п.19 Правил. Судом не приділено належної уваги, що акт про припинення газопостачання всупереч абз.З п.7 Правил взагалі було складено без присутності позивача як споживача і власника квартири.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до п.19 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМУ від 09.12.99р. №2246 (далі Правила), у разі неоплати наданих послуг з газопостачання протягом 10 днів після отримання споживачем письмового попередження газопостачальна організація має право відключити споживача від газопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.05р. ОСОБА_1 було направлено попередження про необхідність оплати ним боргу за використаний природний газ, яке він отримав 19.12.05р., що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням (а.с.52). Позивач борг не оплатив, а тому 04.01.06р. згідно акту-наряду (а.с. 17) його оселю було відключено від системи газопостачання. Таким чином, ВАТ "Чернігівгаз" правомірно відключив ОСОБА_1. від газопостачання.

Пунктом 19 Правил не передбачено, що споживачеві особисто вручається повідомлення про припинення газопостачання, тому твердження ОСОБА_1., що йому особисто не було вручено попередження, не заслуговує на увагу. Лист про заборгованість вручено повнолітній дочці позивача - ОСОБА_2, що не суперечить Правилам. Крім того, позивач у своїх поясненнях підтвердив факт передачі йому вищевказаного повідомлення відповідача.

Відповідно до абз.З п.7 Правил... про припинення газопостачання складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. Даним положенням не передбачено складання акту в особистій присутності споживача. Тому твердження ОСОБА_1., що акт про припинення газопостачання складено у його відсутність всупереч абз.З п.7 Правил, не може бути прийнято до уваги. До того ж, при складанні акту про припинення газопостачання був присутній повнолітній син позивача ОСОБА_3

Відповідно до ст.4 ЦК України 1963 року, ст. 11 ЦК України 2004 року, цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Таким чином, не може бути прийняте судом до уваги посилання ОСОБА_1. на те, що відповідачем з ним не укладено відповідний договір на надання послуг з газопостачання як на підставу звільнення від відповідальності, оскільки позивач фактично користувався послугами ВАТ "Чернігівгаз", а тому повинен був своєчасно сплачувати кошти за отримані послуги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.